Справа № 521/16920/13-ц
Номер провадження 2/521/729/14
28 січня 2014 року Малиновський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого - судді Лічмана Л.Г.,
при секретарі - Тимофієнко Н.М.,
за участі представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у судовому засідання цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування за законом на квартиру і грошові кошти, витребування квартири, виселення та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_3, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Відділу держземагентства в Овідіопольському районі Одеської області та Садівничого товариства «Будівельник» про визнання права на спадкування в рівних частках, про визнання права власності на ? частки земельної ділянки, на ? частки квартири і ? частки грошових коштів, -
11.10.2013 р. ОСОБА_3 звернувся до Малиновського районного суду м. Одеси з вказаною позовною заявою, вимоги якої було уточнено та збільшено. У позовній заяві просить суд визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_1, витребувати у ОСОБА_4 зазначену квартиру, виселити відповідача та усіх мешканців з неї, стягнути з нього суму судового збору в розмірі 3229,40 грн. та визнати за позивачем право власності на грошові кошти, які знаходяться на рахунках № НОМЕР_1 сума 1386,40, НОМЕР_2 (пенсійний) сума 13229,08 грн., НОМЕР_3 сума 30000,00 грн., відкритих у ПАТ «Державний ощадний банк України», філія Одеське обласне управління, посилаючись на наступне. Позивач вказує, що в березні 2013 р. помер його батько - ОСОБА_5, після смерті якого відкрилась спадщина на належну йому квартиру АДРЕСА_1. Після звернення до Сьомої одеської державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, йому було відмовлено через відсутність правовстановлюючих документів, які утримує відповідач та проживає у спірній квартирі.
Відповідач ОСОБА_4 позовні вимоги ОСОБА_3 не визнав та пред'явив зустрічний позов до ОСОБА_3, який було змінено та доповнено. ОСОБА_4 просить визнати за ним право на спадкування після смерті ОСОБА_5, визнати рівними частки в спадщині між ним та ОСОБА_3, визнати за ОСОБА_4 право на отримання у власність ? частки земельної ділянки площею 0, 0620 га, в тому числі ? частки багаторічних насаджень - 0,0488 га, ? частки капітальної одно- і двоповерхової - 0,0045 га, під проїздами, проходами та площадками - 0,0087 га для ведення садівництва в СТ «Будівельник», ділянки НОМЕР_4 Овідіопольського району, Одеської обл., с. Прилиманське, визнати за ним право власності на ? частку на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5, та визнати за ним право власності на ? частку грошових коштів на вказаних рахунках. ОСОБА_4 посилався на те, що він є онуком померлого спадкодавця ОСОБА_5, якого він та його дружина протягом останніх 5-ти років життя померлого матеріально забезпечували, надавали іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік та хвороби був у безпорадному стані. Як зазначив відповідач, ОСОБА_3 увесь цей час ухилявся від надання допомоги спадкодавцеві. Допомогу також надавала його дружина - ОСОБА_6, яка на той час не працювала, через здійснення нею догляду за сином та померлим дідусем. Таким чином він вважає, що, на підставі ч. 2 ст. 1259 ЦК України, має право на спадкування.
ОСОБА_3 зустрічний позов ОСОБА_4 не визнав, надав заперечення, посилаючись на наступні обставини. Дружина ОСОБА_4 не працювала через засудження її вироком від 03.08.2011 р. Крім того, ОСОБА_5 не знаходився у безпорадному стані, оскільки вів активний спосіб життя та самостійно проходив плановий огляд у лікарів. Він, ОСОБА_3, підтримував стосунки з померлим батьком.
Представник третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Відділу Держземагенства в Овідіопольському районі Одеської області в судове засідання не з'явився, про дату та місце судового засідання повідомлявся належним чином, від начальника відділу надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника.
Представник третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - садівничого товариства «Будівельник» в судове засідання не з'явився, про дату та місце судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив.
На підставі пояснень сторін, наданих, досліджених і оцінених доказів, судом встановлені наступні фактичні обставини і відповідні до них правовідносини.
В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_3 є сином спадкодавця та народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у сім'ї ОСОБА_5 та ОСОБА_7, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 від 12.06.2013 р., виданим відділом запису актів цивільного стану м. Вільнюса (Литовська Республіка) та паспортом серії НОМЕР_6, виданим Іллічівським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області 20.02.1998 р. (т. 1 а.с. 6, 13).
Відповідно до свідоцтва про припинення одруження № 496 від 03.10.1965 р. та повторного свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_7, виданого Іллічівським РАГС м. Одеси , 07.09. 1965 р. ОСОБА_5 припинив шлюб з ОСОБА_7, про що в книзі записів актів громадянського стану зроблено відповідний запис № 496. ( т. 1 а.с. 60, 93)
Відповідач за первісним позовом ОСОБА_4 народився ІНФОРМАЦІЯ_3, його батьками записано ОСОБА_3 та ОСОБА_8, про що Малиновським відділом РАГС видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_8 та Малиновським РВ ОМУ УМВС України в Одеській області паспорт серії НОМЕР_9. 22.11.2003 р. ОСОБА_4 одружився з ОСОБА_6, на підставі чого Першим відділом реєстрації актів громадянського стану Малиновського районного управління юстиції м. Одеси видано свідоцтво про одруження серії НОМЕР_10, після чого дружині присвоєно прізвище - ОСОБА_6. (т. 1 а.с. 33-37)
ОСОБА_5 являвся власником квартири АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності серії САА № 449746, виданого 14.12.2004 р. Виконавчим комітетом Одеської міської ради на підставі довідки житлово-будівельного кооперативу «Іллічівський-6» № 4 від 26.09.2004 р. № 4 про виплату паю. Право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано в КП «БТІ та РОН» Одеської міської ради 26.07.2013 р. № 423953.67 та видано ОСОБА_5 витяг № 6484142 від 11.02.2005 р. за реєстраційним номером 9871511, номер запису 227 в книзі 47к-138. Крім того, було виготовлено технічний паспорт на вказану квартиру станом на 14.10.2004 р., з якого вбачається, що жилі і підсобні приміщення квартири розміщені на 2 поверсі 5 поверхового будинку, квартира складається з 1 жилої кімнати. ( т. 1 а.с. 8, 42-43, 47)
З договору № 189 на вклад «Строковий пенсійний» для фізичної особи від 13.06.2012 р. видно, що ОСОБА_5 вніс на вкладний (депозитний) рахунок НОМЕР_11 у АТ «Ощадбанк» філії - Одеське міське відділення кошти в сумі 30000, 00 у гривні строком на вісімнадцять місяців, днем повернення депозиту є 13.12.2013 р. з процентною ставкою в розмірі 17,5 % річних, що підтверджується квитанцією № 5 від 13.06.2013 р. (а.с. 94-97) Крім того, відповідно до довідки від 17.12.2013 р. № 14-68/5-70БТ про наявність рахунків в установах АТ «Ощадбанк» м. Одеси на ім'я ОСОБА_5 вбачається, що на рахунку № НОМЕР_1 наявна сума 1386,40, на рахунку НОМЕР_2 (пенсійний) - сума 13229,08 грн., на рахунку НОМЕР_3 - сума 30000, 00 грн. Заповідальне розпорядження ОСОБА_5 відсутнє. ( т. 1 а.с. 214)
З технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку ОСОБА_5 для ведення садівництва за адресою: СТ «Будівельник», діл. НОМЕР_4, на території Прилиманської сільської ради Овідіопольського району Одеської області (за межами населених пунктів), видно, що вона включає комплекс землевпорядних матеріалів по встановленню межі земельної ділянки, розроблена МПП «Гілея», на підставі замовлення Овідіопольської районної державної адміністрації від 02.12.2010 р. № К-2961 та у відповідності з технічним завданням, що затверджене замовником. ЇЇ здійснено на підставі договору між ОСОБА_5 та МПП «Гілея». Земельну ділянку передано у власність на підставі розпорядження Овідіопольської районної адміністрації, технічну документацію із землеустрою щодо складання документів (державного акту на право приватної власності на земельну ділянку), що посвідчують право на земельну ділянку погоджено з відділом Держкомзему у Овідіопольському районі Одеської області (висновок від 02.09.2011 р. № 18-18-17/801) та відділом регіонального розвитку, містобудування та архітектури Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області (висновок від 23.09.2011 р. № 1051-1/661/02-з). Земельна ділянка має прямокутну форму та межує із земельними ділянками, що знаходяться у власності чи користуванні громадян та Прилиманської сільської ради. За актом встановлення (відновлення) в натурі меж земельної ділянки гр. ОСОБА_5, що надана для ведення садівництва в СТ «Будівельник», діл. НОМЕР_4, Прилиманської сільської ради (за межами населених пунктів) Овідіопольського району Одеської області, претензій суміжних землевласників та землекористувачів не заявлено. Під'їзд до земельної ділянки буде здійснюватись із існуючої дорожньої мережі. Обмеження та сервітути на використання вказаної земельної ділянки, згідно ст. ст. 99 та 111 ЗК України, відсутні. Загальна площа земельної ділянки в погоджених межах складає 0,0620 га, в тому числі: багаторічні насадження - 0,0488 га, капітальна одно- і двоповерхова - 0,0045 га, під проїздами, проходами та площадками - 0,0087 га. Категорія земельної ділянки за основним цільовим призначенням - землі сільськогосподарського призначення. Код використання, згідно Класифікації видів цільового призначення земель, 01.05. для індивідуального садівництва. (т. 1 а.с. 100-136)
Зі свідоцтва про смерть серії НОМЕР_12, виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції вбачається, що спадкодавець ОСОБА_5 помер у березні 2013 р. у віці 81 рік, про що 16.03.2013 р. складено відповідний актовий запис № 2765. (т. 1 а.с. 5)
Таким чином, після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина на квартиру АДРЕСА_1; рахунки в АТ «Ощадбанк», а саме на рахунок № НОМЕР_1 - сума 1386,40, рахунок НОМЕР_2 (пенсійний) - сума 13229,08 грн., рахунок НОМЕР_3 - сума 30000, 00 грн.
З наданої на запит суду копії спадкової справи № 414/2013 р. до майна померлого ОСОБА_5 вбачається, що до Сьомої одеської державної нотаріальної контори з відповідними заявами про прийняття спадщини, а саме 04.06.2013 р. № 835 звертався його онук - ОСОБА_4 та 10.07.2013 р. № 480 його син - ОСОБА_3, однак у відповіді від 15.07.2013 р. № 2683/02-14 ОСОБА_4 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину через наявність спадкоємця першої черги сина померлого - ОСОБА_3, якому у відповіді від 06.09.2013 № 3358/02-14 також було відмовлено через відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно, а саме на квартиру АДРЕСА_1. Заповіту ОСОБА_5 не лишив, спадкового договору не укладав. (т. 1 а.с. 11-12, 52-53, 63-71, 74)
Відповідно до ст. ст. 1217, 1218 і 1223 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Заповіт від імені ОСОБА_5 відсутній. Тому спадкоємство його майна має здійснюватись за законом.
За загальним правилом, передбаченим ст. 1258 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
ОСОБА_3, як син спадкодавця, має право на спадкування за законом у першу чергу. (ст. 1261, ЦК України) Спадкоємці 2-4 черг відсутні, спадщини в установленому ЦК України порядку вони не прийняли. ОСОБА_4, відповідно до ч. 1 ст. 1265 ЦК України, відноситься до п'ятої черги спадкоємців за законом, як родич спадкодавця (онука) другого ступеня споріднення.
Відповідно до ч. 2 ст. 1259 ЦК України, фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Зазначена норма права являється виключенням із загальної норми права, встановлюючи особливості спадкування за законом шляхом зміни черговості одержання права на спадкування. Граматичне і логічне тлумачення цієї норми права свідчить, що законодавець передбачив склад юридичних фактів необхідних для спадкування спадкоємцем за законом наступної черги, разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування. До таких обставин відносяться: по-перше, безпорадний стан особи спадкодавця перед смертю через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво; по-друге, спадкоємець за законом наступної черги опікувався, матеріально забезпечував, надавав іншу допомогу спадкодавцеві протягом тривалого часу.
Зазначене положення у спадковому праві України раніше було відсутнім. Метою його запровадження явилось намагання законодавця, з одного боку, передбачити додаткові умови для забезпечення, надання іншої допомоги особам, які знаходяться у безпорадному стані через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво, а з другого боку стимулювання спадкоємців попередньої черги до виконання своїх юридичних і моральних обов'язків у наданні спадкодавцеві такої допомоги і заохочування спадкоємців за законом наступної черги, які протягом тривалого часу опікувалися, матеріально забезпечували, надавали іншу допомогу спадкодавцеві. При цьому законодавство виходить також із того, що перебування спадкодавця у безпорадному стані робить неможливим зробити особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті (заповіт) або іншим чином розпорядитись своїм майном на користь фактичного піклувальника, доглядача. Ця норма права заснована на такій засаді цивільного законодавства, як справедливість, добросовісність та розумність, вона є проявом декількох функцій цивільного законодавства: інформаційно-орієнтуючої, попереджувально-виховної і регулятивної. Єдиним суб'єктом застосування цієї норми являється суд.
В п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 № 7 міститься роз'яснення категорії безпорадного стану в спадкових відносинах, під яким слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.
Судом достовірно встановлено, що ОСОБА_5 не знаходився у безпорадному стані, тому що самостійно забезпечував умови свого життя, тобто був спроможним до самообслуговування без додаткових засобів, він не потребував стороннього догляду, допомоги та піклування. Він вільно орієнтувався в часі і просторі, повністю контролював свою поведінку і адекватно сприймав навколишній світ, постійно цікавився станом свого здоров'я і дбав про нього.
ОСОБА_5 після розлучення з дружиною у 1965 році до дня смерті проживав сам, особисто налагодивши свій побут. Він себе повністю обходив, вів активний спосіб життя. У його володінні знаходилася земельна ділянка з житловим будинком, яку він постійно доглядав та добудовував за власні кошти, що також потребувало від нього знаходження у відповідному фізичному стані, який би надавав йому можливість займатися будівництвом та доглядом за земельною ділянкою і багаторічними насадженнями на ній.
На підтвердження цих обставин вказують такі об'єктивні письмові докази.
З 2010 року ОСОБА_5 займався питанням приватизації земельної ділянки, якою він користувався з 1988 року в СТ «Будівельник» і на якій побудував садовий будинок.
14 липня 2011 року і 20 липня 2011 року ОСОБА_5 особисто замовив МПП «Гілея» виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів (державного акту на право власності на земельну ділянку), якою він користувався з 1988 року в СТ «Будівельник» і затвердив відповідне технічне завдання. 15 вересня 2011 року він уклав договір з КП «Овідіопольське районне проектно-виробниче архітектурно-планувальне бюро» на забезпечення супроводу технічної документації. (т. 1 а.с. 100 - 136)
13 червня 2012 року ОСОБА_5 укладений договір з «Ощадбанком» на вклад строковий, пенсійний, на виконання якого він вніс готівкою 30 000 грн. Протягом липня-жовтня 2012 року ОСОБА_5 особисто з'являвся до філіалу банку і отримував нараховані відсотки на власні потреби тричі по 1500 грн., один раз 300 і 2000 грн. ( т. 1 а.с. 94-99)
Крім того, ОСОБА_5 постійно займався художньою творчістю, писав картини, фотокопії яких знаходяться у матеріалах справи, що потребувало фізичної витривалості, у зв'язку зі специфічними навантаженнями.
ОСОБА_5 був матеріально забезпеченою людиною, отримуючи у 2012-213 роках пенсію у розмірі від 2548 до 2989 грн. щомісячно. (т. 2 а.с. 82) Тоді як прожитковий мінімум у 2012 році, відповідно до даних Мінфіну України, на одну особу в розрахунку на місяць ця сума складав у розмірі: з 1 січня - 1017 гривень, 1 квітня - 1037 гривень, 1 липня - 1044 гривень, 1 жовтня - 1060 гривень, 1 грудня - 1095 гривень. Залишки вкладів ОСОБА_5 складали 44 615 грн. (т. 1 а.с. 214) ОСОБА_5 мав право на пільги, установлені законодавством України для ветеранів військової служби. ( т. 1 а.с. 49)
З довідки про середню заробітну плату ОСОБА_4 видно, що працюючи водієм автотранспортних засобів, у квітні 2013 р. його зарплата становила 3570, 59 грн. (т. 1 а.с. 48) Крім того, на утриманні ОСОБА_4 знаходиться його малолітній син - ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_1, та дружина - ОСОБА_6, яка була звільнена з роботи 14.04.2011 року після порушення відносно неї кримінальної справи за ст.ст. 358 ч. 1 і ч. 2, ч. 5 ст. 27 і ч. 2 ст. 368 КК України. Вироком Малиновського районного суду м. Одеси від 03 серпня 2011 року ОСОБА_6 визнана винною за вказаними статтями КК України і їй призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років з позбавленням права займати посади пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських обов'язків строком на 3 роки. Відповідно до ст. 75 КК України, вона звільнена від відбування покарання з випробувальним строком 3 роки. (т. 1 а.с. 33, 173-192) Зазначені обставини спростовують посилання ОСОБА_4 на те, що він та його дружина протягом останніх п'яти років доглядали за ОСОБА_5, матеріально забезпечували його та надавали іншу допомогу, що його дружина у зв'язку з цим не працювала 5 років, доглядаючи за сином і дідусем. Сам ОСОБА_4 та його сім'я після звільнення дружини потребували коштів на власне забезпечення.
З дослідженої медичної картки ОСОБА_5 видно, що він з 2001 року періодично амбулаторно лікувався у 21 поліклініці Одеського військового округу (Південного регіону) у зв'язку з кардіосклерозом, ішемічною хворобою серця, забиттям грудної клітини і лівої стопи, скаргою на зір. Останні п'ять років йому призначалось амбулаторне лікування і відповідні ліки. В 2009 році він знаходився на лікуванні в клініці дерматовенерології у зв'язку з пахвинною епідермофітією. Внаслідок лікування стан значно покращився, йому рекомендовано спостереження дерматолога за місцем проживання. За цей час ОСОБА_5 самостійно проходив плановий огляд у різних лікарів, в тому числі терапевтом, під час яких, наприклад 3 листопада 2008 року і 22 березня 2011 року він не виказував скарг на стан здоров'я. Останній раз, 2 грудня 2012 року, він знаходився на амбулаторному обстеженні в Одеському обласному онкологічному диспансері у зв'язку з гіперплазією передміхурової залози. Після дослідження крові на онкомаркери йому був рекомендований огляд через 2 місяці.
Посилання ОСОБА_4 на знаходження його діда у безпорадному стані і у зв'язку з цим він потребував догляду і піклуванню, спростовуються ще однією фактичною обставиною.
Тіло мертвого ОСОБА_5 було знайдено у його квартирі. У зв'язку з тим, що лікарі не змогли визначити дату смерті, у свідоцтві про смерть ОСОБА_5 не зазначається день смерті, а лише вказується місяць - березень 2013 р., актовий запис про смерть складений 16 березня 2013 року. Ця обставина свідчить, що спадкодавець тривалий час, можливо більше тижня, знаходився у квартирі з моменту настання смерті. Як би ОСОБА_5 знаходився у безпорадному стані і у зв'язку з цим потребував догляду і піклуванню, який би здійснювали ОСОБА_4 з дружиною, то вони не залишали би ОСОБА_5 на такий тривалий час на одинці, і навіть не цікавились його станом. Не заслуговує на увагу довід ОСОБА_4, що в цей період його батько ОСОБА_3 знаходився у лікарні в тяжкому стані і тому він не спілкувався з дідом. Та обставина, що ОСОБА_5 перед смертю і тривалий час після смерті ніхто не цікавився, свідчить про те, що спадкодавець за життя не був у безпорадному стані. ОСОБА_3 з об'єктивних причин в цей час не спілкувався з батьком, не був на його похоронах, тому що знаходився в лікарні у відділеннях нейрохірургії і інтенсивної терапії в тяжкому стані з 9 березня по 26 квітня 2013 року, що не оспорюється сторонами та підтверджується показами свідків ОСОБА_12, ОСОБА_10, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 і документально. ( т. 2 а.с. 15-27)
За клопотанням ОСОБА_4 судом досліджена записна книжка ОСОБА_5 З інформації, яка в ній міститься, можливо зробити висновок, що спадкодавець за життя самостійно вів господарство, як у квартирі, так і у садовому будинку, цікавився літературою, піснями, художнім мистецтвом, збирався відвідати Хорватію, відвідував лазню, спілкувався з різними людьми, піклувався своїм здоров'ям, цікавився відкриттям нового ресторану у м. Одесі, тощо. ( т. 2 а.с. 34, 35, 37 44 -71)
Посилання представника ОСОБА_4 на ті обставини, що ОСОБА_5 декілька разів записував відомості про телефон сина, вказуючи його по імені і батькові, що він записував дії, які необхідно виконати, що тренував пам'ять, не свідчить про негативні стосунки з ОСОБА_3 і поганий стан здоров'я спадкодавця.
Лист ОСОБА_3 з лав Радянської армії від 19 червня 1974 року і збереження цього листа батьком, свідчать про взаємну повагу сина і батька. ( т. 2 а.с 33)
Надання ОСОБА_4 доказів про ремонт і утримання спірної квартири стосуються періоду після відкриття спадщини і не впливають на вирішення спору. ( т. 1 а.с. 197-212)
За клопотанням ОСОБА_4 судом допитані свідки ОСОБА_16 і ОСОБА_17, які проживали з ОСОБА_5 в одному будинку. Відповідно до їх показань, ОСОБА_4 відвідував дідуся, приносив йому продукти. ОСОБА_16 також суду показала, що ОСОБА_4 приносив прання і ліки, оскільки ОСОБА_5 не міг собі готувати та прати. Онук років п'ять ходив до діда, який міг робити зарядку і останні два роки ходив на базар. ОСОБА_17 суду також показала, що ОСОБА_5 за 2-3 роки перед смертю їздив до Москви, у Білорусію. Онука приносив йому воду з бювету, вони разом їздили на Соборну площу, на меморіал 411 батареї. ОСОБА_5 вів активний спосіб життя, ходив до лазні, на базар, але нічого купити не міг. Останнім часом у нього проявлявся склероз, він потребував в силу віку підтримки, порад.
Показання свідків ОСОБА_16 і ОСОБА_17, які не відвідували квартиру ОСОБА_5, являються неконкретними і суперечливими. Очевидно, що ці показання дані за проханням ОСОБА_4, якого свідки сприймають як сусіда. Даючи оцінку показанням свідків ОСОБА_16 і ОСОБА_17, суд враховує сукупність доказів по справі, а саме письмові докази, показання свідків ОСОБА_12, ОСОБА_10, ОСОБА_14 і ОСОБА_15 про стан спадкодавця і його відносини з сином, фотокартки від 09.05.2010 року, 27.05.2011 року і 11.04.2012 року, на яких зображено ОСОБА_5 з сином ОСОБА_3 під час сімейних свят, відпочинку на березі моря. ( т. 2 а.с. 28-29). Тому показання свідків ОСОБА_16 і ОСОБА_17 абсолютно не підтверджують, що ОСОБА_5 був у безпорадному стані. Вони лише можуть свідчити про періодичне підтримання родинних стосунків з дідусем і онукою.
Довідка голови ЖБК «Іллічівський - 6» про те, що ОСОБА_4 доглядав ОСОБА_5 не містить в собі посилання на джерело інформації і спростовується іншими доказами по справі.( т. 1 а.с. 32)
ОСОБА_5 являвся офіцером запасу підполковником у відставці. Він був освіченою людиною і мав реальну можливість висловити свою волю в заповіті на користь онуки або іншим чином розпорядитись своїм майном або позбавити сина права на спадщину. Не зробивши особисте розпорядження на випадок своєї смерті (заповіт), ОСОБА_5 свідомо виходив з того, що єдиним його спадкоємцем являється його син - ОСОБА_3, з матір'ю якого спадкодавець розірвав шлюб, коли сину було 9 років.
Приймаючи рішення, суд зазначає, що у справі достатньо доказів для встановлення дійсних обставин справи, прав та обов'язків сторін.
Зазначені вище обставини надають суду можливість зробити висновок про відсутність підстав для надання ОСОБА_4 права на спадкування в порядку ч. 2 ст. 1259 ЦК України, а отже і відмовляє у задоволенні зустрічних позовних вимог.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4, суд частково задовольняє позовні вимоги ОСОБА_3 з наступних підстав.
Відповідно до ст. ст. 1268 - 1270 ЦК України, ОСОБА_3, як єдиний спадкоємець першої черги, прийняв спадщину строком у шість місяців з часу відкриття спадщини, шляхом подачі нотаріусу заяви про прийняття спадщини. Вона належить ОСОБА_3 з часу відкриття спадщини.
Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. ( ч. 1 ст. 1297 ЦК України) Ця вимога закону ОСОБА_3 виконана, але у зв'язку з утриманням ОСОБА_4 правовстановлюючих документів на квартиру, оспорювання ним права власності ОСОБА_3 в порядку спадкування, у позасудовому порядку ОСОБА_3 не може отримати свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно та інше спадкове майно. ОСОБА_4 поселився в спірну квартиру і відмовляється її звільнити, тим самим перешкоджає ОСОБА_3 у здійсненні ним права користування власністю.
Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема: визнання прав припинення дії, яка порушує право. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до вимог ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
На цій правовій основі суд визнає за ОСОБА_3 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 право приватної власності на наступні об'єкти: грошові кошти, що знаходяться в Публічному акціонерному товаристві «Державний ощадний банк України», Філія - Одеське обласне управління на рахунках №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2 (пенсійний), НОМЕР_3, відкритих на ім'я ОСОБА_5; на квартиру АДРЕСА_1.
Статтями 317 і 321 ЦК України встановлені зміст права власності, тобто право володіння, користування та розпоряджання своїм майном і непорушність права власності, яка проявляється у тому, що ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Способами захисту права власності є право власника витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним і право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.( ст. ст. 387 і 391 ЦК України) Останній спосіб захисту права власності поширюється і від порушень, пов'язаних із позбавленням володіння.
Відповідно до ч. 4 ст. 9 ЖК України, ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.
ОСОБА_4 підлягає виселенню із спірної квартири в судовому порядку, як особа, що незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа нею і перешкоджає власнику квартири у здійсненні ним права користування. Тому суд, витребує у ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_1 і виселяє ОСОБА_4 з квартири АДРЕСА_1.
У задоволенні позовної вимоги ОСОБА_3 про виселення усіх мешканців, які на час виселення будуть знаходитись у квартирі, суд відмовляє, у зв'язку з відсутністю в цій частині найменування відповідачів і неможливості їхнього притягнення до участі у справі в якості співвідповідачів. ( ч. 1 ст. 33 ЦПК України.)
Розподіляючи судові витрати суд виходив з наступних міркувань.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до суду позовної заяви майнового характеру сплаті підлягає судовий збір у розмірі 1 відсотка від ціни позову, але не менше 0,2 мінімальної заробітної плати, та не більше 3 розмірів мінімальної заробітної плати.
На підставі зазначеного, ціна позову за первісним позовом ОСОБА_3, формується з врахуванням ціни вказаної квартири 300 000, 00 грн. та загальної суми грошових коштів на рахунках в ПАТ «Ощадбанк» 44615 (1386,40+13229,08+30000,00) грн. та становить 344 615,00 (300 000,00+44 615,00), а отже загальна сума судового збору пропорційно до ціни позову має складати 3441,00 грн., що не перевищує розмір 3 мінімальних заробітних плат.
У зустрічному позові ОСОБА_4 просив встановити право власності на: ? частки вказаної квартири, що становить 150 000, 00 (300 000, 00/2) грн.; ? частки на рахунки уПАТ «Ощадбанк», що складає 22 307, 50 (44615,00/2) та на ? частки вказаної земельної ділянки - 50 000 (100 000,00/2), ціну якої встановлено судом з урахуванням географічного розташування на березі річки Сухий Ліман, яка впадає у Чорне море, а отже загальна ціна позову становить 222 307, 50 грн., а сума судового збору, відповідно до ціни позову, 2223,00 грн. З урахуванням вже раніше сплаченої ОСОБА_4 суми судового збору 229,40 грн., суд визначає суму судового збору за зустрічною позовною заявою - 1993,60 (2223,00-229,40) грн.
ОСОБА_3, відповідно до довідки до акта огляду МСЕК від 05.07.2013 р., є інвалідом І групи, а тому, на підставі п. 1.9 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», є таким, кого звільнено від сплати судового збору.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
На підставі зазначеного, суд визначає остаточну суму судового збору, яка підлягає сплаті ОСОБА_4 за первісним та зустрічним позовами в сумі - 5434,60 (3441,00+1993,60) грн.
Керуючись вимогами ст. ст. 60, 209, 212-215, 256-259 ЦПК України, -
Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_3 право приватної власності на наступні об'єкти: грошові кошти, що знаходяться в Публічному акціонерному товаристві «Державний ощадний банк України», Філія - Одеське обласне управління на рахунках №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2 (пенсійний), НОМЕР_3, відкритих на ім'я ОСОБА_5; на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, померлого у березні 2013 року. Квартира в цілому складається з 1 (однієї) кімнати, загальною площею 30, 08 кв.м., житловою - 17, 03 кв.м.
Витребувати у ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_1 і виселити ОСОБА_4 з квартири АДРЕСА_1.
У задоволенні іншої позовної вимоги ОСОБА_3 - відмовити.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 про визнання права на спадкування в рівних частках, про визнання права власності на наступні об'єкти: ? частки земельної ділянки НОМЕР_4 у Садівничому товаристві «Будівельник» в селі Прилиманське Овідіопольського району Одеської області, що належала ОСОБА_5, площею 0,0620 га, в тому числі ? частки багаторічних насаджень - 0,0488 га, ? частки капітальної одно- і двохповерхової 0,0045 га, під проїздами, проходами та площадками - 0,0087 га, на ? частки квартири АДРЕСА_1 і ? частки грошових коштів, що знаходяться в Публічному акціонерному товаристві «Державний ощадний банк України», Філія - Одеське обласне управління на рахунках №№ НОМЕР_1, НОМЕР_2 (пенсійний), НОМЕР_3, відкритих на ім'я ОСОБА_5 - відмовити повністю.
Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави судовий збір у сумі 5 434 гривні 60 копійок.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги через Малиновський районний суд м. Одеси до апеляційного суду Одеської області протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення, на протязі десяти днів з дня отримання копії рішення.