25.01.2014 2-а/111/8/2014
Справа № 111/49/14-а
25 січня 2014 року смт. Леніне
Ленінський районний суд Автономної Республіки Крим у складі
головуючого судді Шувалова М.В.
при секретарі Кузнецовій М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора ДПС ВДАІ Джанкойського МВ ГУМВС України в АР Крим Пекар Руслана Володимировича про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
Позивач звернувся до Ленінського районного суду АР Крим з адміністративним позовом до Інспектора ДПС ВДАІ Джанкойського МВ ГУМВС України в АР Крим Пекар Р.В. про скасування постанови серії АА2 № 157737 у справі про адміністративне правопорушення від 14 грудня 2013 року, яка винесена відповідачем, згідно якої на позивача накладено адміністративне стягнення за правопорушення, передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП, у виді штрафу в сумі 425 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що його винуватість у вчинені адміністративного правопорушення не доведена, а при розгляді справи було порушено його право на захист, оскільки він заявляв інспектору, що потребує правової допомоги, однак той розглянув справу на місці у відсутність захисника.
В судовому засіданні позивач позов підтримав з наведених у заяві підстав.
Відповідач в судове засідання не з'явився. ВДАІ Джанкойського МВ ГУ МВС України в Криму надані письмові заперечення, в яких інспекція просить у задоволенні позову відмовити, вважаючи дії працівника ДАІ правомірними, а винуватість позивача у вчинені правопорушення доведеною.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи і надані докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Ст. 71 КАС України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
З досліджених судом доказів встановлено, що ОСОБА_1 14 грудня 2013 року о 14-59 год. керував транспортним засобом ГАЗ 20 д.н. НОМЕР_1 на автодорозі М-17 Херсон-Джанкой-Феодосія-Керч 201 км.+700м з невключеним ближнім світлом фар у денну пору доби за межами населеного пункту, у зв'язку з чим був зупинений працівником ДАІ і відповідачем складений протокол серії АБ2 №353857 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, в якому вказано, що ОСОБА_1 порушив п.9.8 ПДРУ. При цьому ОСОБА_1, після роз'яснення йому прав, в протоколі вказав що потребує юридичної допомоги і заявив клопотання про розгляд справи в інший день, яке залишилося поза увагою відповідача. Відповідач на місці о 15-20 год, тобто через 20 хвилин після зупинки, виніс постанову серії АА2 № 157737 у справі про адміністративне правопорушення від 14 грудня 2013 року, відповідно до якої на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за правопорушення, передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП, у виді штрафу в сумі 425 грн. При цьому в постанові не вказано який пункт Правил дорожнього руху України порушив позивач і як кваліфіковані його дії, тобто які дії з переліку порушень, передбачених, ч.2 ст. 122 КУпАП, вчинив позивач.
Відповідно до п.9.8. Правил дорожнього руху України з 1 жовтня по 1 травня на всіх механічних транспортних засобах поза населеними пунктами повинні бути ввімкнені денні ходові вогні, а в разі їх відсутності в конструкції транспортного засобу - ближнє світло фар.
Ст. 122 ч.2 КУпАП передбачає відповідальність за порушення водіями транспортних засобів правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування водієм під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.
Ст. 268 КУпАП встановлює, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має такі права : знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.
Згідно ч.2 ст. 283 КУпАП постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Оскільки ч.2 ст. 122 КУпАП передбачає відповідальність за різноманітні порушення ПДРУ, у постанові про адміністративне правопорушення за цією статтею має бути зазначене за яке саме конкретне порушення особа притягується до відповідальності.
Судом встановлено, що, незважаючи на зафіксований на відеозапису факт порушення позивачем п.9.8 ПДРУ, розгляд справи щодо нього відбувався з порушенням діючого законодавства, а винесена у справі постанова не відповідає вимогам ст.ст. 122, 283 КУпАП.
Судом встановлено, що при прийнятті оскаржуємої постанови порушено право на захист особи, що притягувалася до адміністративної відповідальності, оскільки проігнороване клопотання ОСОБА_1 про перенесення розгляду справи у зв'язку з тим, що він потребує юридичної допомоги, і розгляд справи відбувся на місці без участі захисника позивача, а в постанові, що оскаржується, не зазначено який пункт ПДРУ порушив позивач і не зазначено яке саме порушення (з передбачених ч.2 ст. 122 КУпАП) вчинив ОСОБА_1
За встановлених судом обставин постанова серії АА2 № 157737 у справі про адміністративне правопорушення від 14 грудня 2013 року, яка винесена інспектором ДПС ВДАІ Джанкойського МВ ГУМВС України в АР Крим Пекар Русланом Володимировичем, відповідно до якої на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за правопорушення, передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП, у виді штрафу в сумі 425 грн., не може вважатися такою, що винесена законно, і має бути скасована.
Скасування постанови серії АА2 № 157737 у справі про адміністративне правопорушення від 14 грудня 2013 року не позбавляє можливості орган ДАІ повторно розглянути протокол про адміністративне правопорушення серії АБ2 №353857 від 14.12.2013 року щодо ОСОБА_1, який відповідає вимогам діючого законодавства, в межах строків, встановлених ст. 38 КУпАП, з дотриманням прав особи, що притягується до адміністративної відповідальності, та винести постанову, яка б відповідала вимогам ст.ст.122, 283 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 6, 8-13, 17, 18, 23, 86, 94, 104, 128, 158-170, 171-2 КАС України, -
Позов задовольнити.
Постанову серії АА2 № 157737 у справі про адміністративне правопорушення від 14 грудня 2013 року, яка винесена інспектором ДПС ВДАІ Джанкойського МВ ГУМВС України в АР Крим Пекар Русланом Володимировичем, відповідно до якої на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за правопорушення, передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП, у виді штрафу в сумі 425 грн., скасувати.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 68 (шістдесят вісім) грн. 82 коп. судового збору.
Рішення місцевого загального суду як адміністративного суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності є остаточним і оскарженню не підлягає.
Суддя М.В. Шувалов
З оригіналом згідно
оригінал постанови знаходиться у справі №111/3903/13-а
суддя М.В. Шувалов