2/130/206/2014 р.
130/303/14-ц
02.02.2014 року
Суддя Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області Саландяк О.Я., отримавши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання співвласником 1/2 частини квартири, придбаної під час спільного проживання у зареєстрованому шлюбі, визнання права власності на половину квартири та усунення перешкод в користуванні квартирою, -
ОСОБА_1 31.01.2014 року звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання співвласником 1/2 частини квартири, придбаної під час спільного проживання у зареєстрованому шлюбі, визнання права власності на половину квартири та усунення перешкод в користуванні квартирою. Підставою визнання співвласником квартири та визнання права власності на її 1/2 є придбання її у період спільного проживання у шлюбі. Усунення перешкод в користуванні квартирою позивачем визначено позивачем шляхом передачі ключів від квартири. Тобто позивачем зазначено дві позовні вимоги: майнового та немайнового характеру.
При вирішенні питання про відкриття провадження у справі встановлено, що дана позовна заява не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України.
Зокрема в порушення п.5 ч.2 ст.119 ЦПК України позивачем не у повному обсязі викладено обставини в обґрунтування позовних вимог, а саме фактично пред»являючи позов про поділ спільного майна подружжя позивачем не вказано чи є ще й інше майно, що підлягає поділу, обсяг якого зобов»язаний з»ясувати суд на час припинення спільного ведення господарства. Щодо обраного позивачем способу захисту порушеного права на користування квартирою, а саме: усунення перешкод в користуванні квартирою позивачем шляхом передачі ключів від квартири, то у позові відсутні посилання на норму права, що з дозволяла обрати саме такий спосіб захисту порушеного права, та й узагалі відсутні посилання на ст.. 16 ЦК України, яка такі способи визначає.
Також всупереч п.6 ч.2 ст. 119 ЦПК України відсутні зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав звільнення від доказування, зокрема витяги із відповідних реєстрів про права власності на спірне майно за відповідачем відповідно до законодавства, що діє на час розгляду справи, реєстрів обтяжень та заборон для визначення кола заінтересованих осіб у справі, відомостей щодо неподільності спірного майна.
Також в порушення п. 4 ч.2 ст. 119 ЦПК України позивачем не визначено ціну позову щодо вимог майнового характеру, посилаючись на відсутність будь-яких правовстановлюючих на квартиру у позивача.
Таким чином суд відповідно до вимог статті 80 ЦПК України вважає за необхідне попередньо визначити вартість спірної квартири у розмірі 200000 грн. з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.
Вартість спірного майна у разі недосягнення подружжям згоди має визначатись виходячи із дійсної його вартості на час розгляду справи, що підлягає доказуванню в ході розгляду справи належними та допустимими доказами.
Тобто відповідно до ч.5 ст.119 ЦПК України позивачем, що ставить дві вимоги майнового та немайнового характеру, до позовної заяви не додано документ, що підтверджує сплату судового збору за оплату вимоги майнового характеру, у розмірі визначеному Законом України «Про судовий збір», що за подання до суду позовної заяви майнового характеру складає один відсоток ціни позову, що визначена судом та не додано документ, що підтверджує сплату судового збору за оплату вимоги немайнового характеру, у розмірі визначеному Законом України «Про судовий збір», та складає 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду, тобто 243,60 грн грн. у 2014 році.
За таких обставин дану позовну заяву необхідно залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст. 121 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання співвласником 1/2 частини квартири, придбаної під час спільного проживання у зареєстрованому шлюбі, визнання права власності на половину квартири та усунення перешкод в користуванні квартирою - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків тривалістю п'ять днів з дня отримання ухвали.
У випадку невиконання вказаних вимог суду, дана позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: