Головуючий у 1 інстанції - Хмельницька Л.І.
Суддя-доповідач - Шальєва В. А.
31 січня 2014 року справа №260/6320/13-а
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого - судді Шальєвої В.А.
суддів Компанієць І.Д., Бишова М.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження в залі судового засідання Донецького апеляційного адміністративного суду за адресою: м. Донецьк, б. Шевченка, 26, апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Ленінського районного суду м. Донецька від 09.12.2013 р. в справі № 260/6320/13-а за позовом ОСОБА_2 до управління Держземагентства у м. Донецьку Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_2 звернувся до Ленінського районного суду м. Донецька з позовом до управління Держземагентства у м. Донецьку Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, в якому, з урахуванням уточнених вимог, просив визнати протиправною відмову у видачі виписки з Державного земельного кадастру, прийняти до розгляду доопрацьовану технічну документацію та на підставі неї надати земельній ділянці новий кадастровий номер. В обґрунтування позову зазначив, що йому належить недобудоване домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1. З метою оформлення права власності на домоволодіння та земельну ділянку, на якій воно розташоване, позивач звернувся до відповідача з листом про видачу виписки з Державного земельного кадастру, але державним органом відмовлено у видачі, оскільки надання відомостей можливе лише після державної реєстрації зазначеної земельної ділянки, вона не була сформована, проект землеустрою щодо її відведення не розроблявся. Також вказує, що ним отримана інформація, що кадастровий номер земельної ділянки присвоєний для ведення Державного реєстру земель міським управлінням земельних ресурсів.
Постановою Ленінського районного суду м. Донецька від 09.12.2013 р. в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач просить скасувати постанову як таку, що прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, ухвалити нове рішення про задоволення позову. В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає, що відповідачем при відмові в наданні виписки порушені вимоги діючого законодавства.
Особи, які беруть участь у справі, до судового засідання не з'явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, у зв'язку з чим у відповідності до вимог ст. 197 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги матеріалами справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач звернувся до управління Держземагентства у м. Донецьку із заявою про надання витягу з Державного земельного кадастру про встановлення в натурі меж земельної ділянки по АДРЕСА_1 Листом від 20.05.2013 р. № 01-32-3777/3160 відповідачем відмовлено ОСОБА_2 у наданні витягу у зв'язку із відсутністю відомостей про запитувану земельну ділянку в Державному земельному кадастрі, зазначено, що надання витягу можливо лише після внесення відповідних відомостей до нього, а саме шляхом державної реєстрації зазначеної земельної ділянки. Також у відповіді зазначено, що земельна ділянка по АДРЕСА_1 раніше не була сформована, проект землеустрою щодо її відведення не розроблявся, а здійснити присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці за спрощеною процедурою на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відведення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) неможливо у зв'язку з тим, що на земельній ділянці розташований незавершений будівництвом житловий будинок, право власності на який не зареєстровано, тобто відсутні підстави для внесення відомостей до Державного земельного кадастру шляхом відкриття Поземельної книги на земельну ділянку.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що державний орган, відмовляючи у видачі виписки з державного земельного кадастру на земельну ділянку, діяв відповідно до вимог чинного законодавства.
Колегія суддів вважає такий висновок суду першої інстанції обґрунтованим, з огляду на наступне.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_2 з метою отримання витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку звернувся до відповідача з документацією із землеустрою щодо встановлення в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки, що знаходиться по АДРЕСА_1. Право власності на незавершений будівництвом житловий будинок, який знаходиться на цій земельній ділянці, не зареєстровано.
Листом від 20.05.2013 р. № 01-32-3777/3160 відповідачем відмовлено ОСОБА_2 у наданні витягу у зв'язку із відсутністю відомостей про запитувану земельну ділянку в Державному земельному кадастрі, зазначено, що надання витягу можливо лише після внесення відповідних відомостей до нього, а саме шляхом державної реєстрації зазначеної земельної ділянки. Також у відповіді зазначено, що земельна ділянка по АДРЕСА_1, раніше не була сформована, проект землеустрою щодо її відведення не розроблявся, а здійснити присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці за спрощеною процедурою на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відведення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) неможливо у зв'язку з тим, що на земельній ділянці розташований незавершений будівництвом житловий будинок, право власності на який не зареєстровано, тобто відсутні підстави для внесення відомостей до Державного земельного кадастру шляхом відкриття Поземельної книги на земельну ділянку.
Аналогічні відомості містяться у листах відповідача від 18.06.2013 р. № 01-32-4652/4589 та від 21.06.2013 р. № 01-32-4740/4914.
Також судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем подавались заяви до Реєстраційної служби відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1 та незавершене будівництво житлового будинку за цією ж адресою. Реєстраційною службою відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку роз'яснено позивачеві порядок державної реєстрації прав.
Предметом доказування в даній справи є правомірність відмови позивачу у видачі виписки з Державного земельного кадастру, здійснення відповідачем дій щодо прийняття до розгляду доопрацьованої технічної документації та надання земельній ділянці нового кадастрового номеру.
Правові, економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру визначає Закон України «Про Державний земельний кадастр», відповідно до ст. 6 якого ведення та адміністрування Державного земельного кадастру забезпечуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Держателем Державного земельного кадастру є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Статтею 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» визначено, що державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку. Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру здійснюється виключно на підставі та відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр» та Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 р. №1051 (далі - Порядок № 1051).
Як встановлено ст. 38 цього Закону та Порядком № 1051 витяг про земельну ділянку видається у випадках звернення фізичних (юридичних) осіб для отримання відомостей з Держаного земельного кадастру про вже зареєстровані об'єкти Державного земельного кадастру або на підтвердження державної реєстрації земельної ділянки, а саме, внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру.
Оскільки відомості про земельну ділянку АДРЕСА_1 в Державному земельному кадастрі відсутні, відповідачем обґрунтовано у листах, направлених позивачу, зазначено про можливість надання витягу з Державного земельного кадастру після внесення відповідних відомостей до нього (шляхом державної реєстрації зазначеної земельної ділянки).
Відповідно до п. 67 Порядку № 1051 внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру здійснюється виключно на підставі та відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр» та цього Порядку.
Згідно з п. 107 Порядку № 1051 державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку.
Пунктом 3 Розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Державний земельний кадастр» встановлено, що у разі якщо на земельній ділянці, право власності (користування) на яку не зареєстровано, розташований житловий будинок, право власності на який зареєстровано, кадастровий номер на таку земельну ділянку присвоюється за заявою власників такого будинку на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Забороняється вимагати для присвоєння земельній ділянці кадастрового номера інші документи. Такий кадастровий номер є чинним з моменту його присвоєння.
В даному випадку право власності на недобудований житловий будинок не зареєстровано, законодавством не визначена процедура та порядок присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці, на якій розташовано недобудований житловий будинок, право власності на який не зареєстровано, у відповідача відсутні повноваження щодо реєстрації земельної ділянки та видання позивачу витягу з Державного земельного кадастру.
Що стосується позовних вимог в частині зобов'язання відповідача здійснити дії з прийняття до розгляду доопрацьованої технічної документації та надання земельній ділянці нового кадастрового номеру, колегія суддів вважає такі позовні вимоги необґрунтованими.
Відповідно до приписів Кодексу адміністративного судочинства України захисту підлягають саме порушені права. В даному випадку в матеріалах справи відсутні відомості про звернення позивача до відповідача з питання прийняття до розгляду доопрацьованої технічної документації та надання земельній ділянці нового кадастрового номеру, тобто, відсутні підстави вважати про порушення відповідачем прав позивача з цього питання.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції допущені суттєві порушення норм процесуального права в частині порушення предметної підсудності справи.
Так, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 18 КАС України окружним адміністративним судам підсудні адміністративні справи, однією зі сторін в яких є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська, Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків, передбачених цим Кодексом, та крім справ щодо їх рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам.
Положенням про Державне агентство земельних ресурсів України, затвердженим Указом Президента України від 08.04.2011 р. № 445, встановлено, що Державне агентство земельних ресурсів України (Держземагентство України) є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів та топографо-геодезичної і картографічної діяльності, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства України (далі - Міністр), входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері земельних відносин та топографо-геодезичної і картографічної діяльності. Держземагентство України здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах, а також через міськрайонні, міжміські, міжрайонні територіальні органи.
Тобто, управління Держземагентства у м. Донецьку Донецької області є територіальним органом центрального органу виконавчої влади, а тому відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 18 КАС України дана справа предметно підсудна окружному адміністративному суду, у зв'язку з чим у загального місцевого суду як адміністративного суду відсутні повноваження для розгляду цієї справи.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підставою для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, зокрема, розгляд і вирішення справи неповноважним судом.
З урахуванням викладеного колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції постанова прийнята з порушенням норм процесуального права в частині розгляду і вирішення справи неповноважним судом, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.
Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 195, 197, 198, 202, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Ленінського районного суду м. Донецька від 09.12.2013 р. в справі № 260/6320/13-а задовольнити частково.
Постанову Ленінського районного суду м. Донецька від 09.12.2013 р. в справі № 260/6320/13-а за позовом ОСОБА_2 до управління Держземагенства у м. Донецьку Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії скасувати.
Ухвалити в справі № 260/6320/13-а нову постанову.
В задоволенні позову ОСОБА_2 до управління Держземагенства у м. Донецьку Донецької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя: Шальєва В.А.
Судді: Компанієць І.Д.
Бишов М.В.