Справа: № 2а-24281/11 Головуючий у 1-й інстанції: Жарікова О.В. Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.
Іменем України
31 січня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Мацедонської В.Е.,
суддів Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м. Білій Церкві Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29 березня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Білій Церкві Київської області про зобов'язання виплатити недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу «дітям війни»,-
встановив:
04 лютого 2011 року позивач звернулась до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в м. Білій Церкві Київської області про визнання діяння відповідача щодо нарахування і виплати державної соціальної допомоги як дитині війни, 30% надбавки до пенсії незаконними; зобов'язання відповідача нараховувати і виплачувати щомісячну державну соціальну допомогу 30% надбавки до пенсії, яка передбачена ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 01 жовтня 2009 року по 30 вересня 2010 року.
Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 05 лютого 2011 року позовні вимоги позивача за період з 01 жовтня 2009 року по 03 серпня 2010 року залишено без розгляду.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29 березня 2011 року позовні вимоги позивача до Управління Пенсійного Фонду України в м. Білій Церкві Київської області про визнання права на перерахунок доплати 30% надбавки до пенсії як дитині війни задоволено, а саме: визнано неправомірною бездіяльність відповідача щодо не нарахування та виплати щомісячної державної соціальної допомоги, згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»; зобов'язано відповідача провести перерахунок та виплату недоплаченої суми щомісячної соціальної допомоги, в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, який встановлений, виходячи з розміру прожиткового мінімуму на особу, яка втратила працездатність, встановленого законодавством на відповідний період, згідно вимог ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» починаючи з 04 серпня 2010 року, з врахуванням нарахованих та виплачених сум.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, Управління Пенсійного Фонду України в м. Білій Церкві Київської області і подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та постановити нове рішення, яким позовні вимоги залишити без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.
Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198, ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є особою, що належить до соціальної категорії громадян «діти війни» в розумінні ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а відтак, на неї повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені зазначеним вище Законом України.
Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» особам, що належать до соціальної категорії громадян «діти війни», з 01 січня 2006 року відповідач повинен був нараховувати та виплачувати щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначений ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно якої мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму, встановленому для осіб, що втратили працездатність.
Розмір прожиткового мінімуму для осіб щорічно встановлюється Законом України «Про Державний бюджет України» на відповідний рік.
На момент звернення позивача до суду, нарахування підвищення до її пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком, відповідно до положень ст. 6 Закону відповідачем не здійснено, у зв'язку з чим вона звернулась до суду за захистом своїх прав.
Всупереч ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» позивачу щомісячне підвищення до пенсії виплачувалось відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».
З огляду на загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами, Закон України «Про соціальний захист дітей війни» має вищу юридичну силу в порівнянні з Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530. Отже, відповідач не правомірно виплачував щомісячне підвищення до пенсії в меншому розмірі ніж це передбачено ст. 6 зазначеного Закону.
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.
Керуючись ст.ст. 183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м. Білій Церкві Київської області - залишити без задоволення.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29 березня 2011 року - залишити без змін.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В.Е.Мацедонська
Судді Т.М.Грищенко
І.О.Лічевецький
.
Головуючий суддя Мацедонська В.Е.
Судді: Лічевецький І.О.
Грищенко Т.М.