Справа: № 810/3906/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Харченко С.В.
Суддя-доповідач: Епель О.В.
21 січня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Епель О.В.,
суддів: Федотова І.В., Ісаєнко Ю.А.,
за участю секретаря Бабенка Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про стягнення утриманої частини заробітної плати,
ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області (далі - відповідач) про визнання незаконними дій посадової особи відповідача щодо утримання з ОСОБА_2 частини заробітної плати та стягнення з Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області утриманої частини заробітної плати у розмірі 9327 грн. 38 коп.
Київський окружний адміністративний суд своєю постановою від 11 жовтня 2013 року адміністративний позов задовольнив.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2013 року та ухвалити нову про відмову у задоволенні адміністративного позову, так як на його думку таку постанову прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - зміні, з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, наказом Державної податкової адміністрації України від 21 жовтня 2003 року № 4-о ОСОБА_2 було призначено на посаду начальника Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області.
25 серпня 2010 року наказом Державної податкової адміністрації України № 1491-о ОСОБА_2 звільнено з посади начальника Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області на підставі пункту 2 частини першої статті 30 Закону України «Про державну службу».
У період з червня по липень 2010 року посадовою особою Державної податкової адміністрації в Київській області було проведено перевірку виконання Фастівською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області вимог пункту 6 наказу Державної податкової адміністрації в Київській області «Про результати комплексної перевірки Фастівської ОДПІ» від 28 грудня 2009 року № 428, вжиття заходів щодо усунення встановлених комплексною перевіркою недоліків у роботі установи за період з 01 жовтня 2009 року по 07 липня 2010 року, фактів, викладених у доповідній записці відділу внутрішньої безпеки при Державній податковій адміністрації в Київській області від 15 червня 2010 року № 442/7/27-10 щодо скасування податкових повідомлень - рішень за результатами планових документальних перевірок окремих платників податків та інших фактів порушення посадовими особами податкового органу вимог чинного законодавства.
За результатами вказаної вище перевірки складено акт від 08 липня 2010 року, в якому зафіксовано, зокрема, ряд порушень, допущених при нарахуванні та виплаті працівникам податкового органу заробітної плати та інших заохочувальних і компенсаційних виплат понад розмір, передбачений законодавством, що призвело до заподіяння установі матеріальних збитків.
На підставі вказаного акта перевірки Державною податковою адміністрацією в Київській області було винесено вимогу від 27 серпня 2010 року № 8986/7/14-013, якою зобов'язано виконуючого обов'язки начальника Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Титарчука В.В. вжити у встановленому законодавством порядку заходи щодо повного відшкодування незаконних витрат у загальному розмірі 33394 грн. 02 коп.
Розпорядженням Державної податкової адміністрації в Київській області від 01 вересня 2010 року № 127-р було зобов'язано виконуючого обов'язки начальника Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Титарчука В.В., у відповідності до вимог статті 136 Кодексу законів про працю України, видати наказ та здійснити заходи щодо безумовного відшкодування працівниками, які допустили порушення, матеріальних збитків.
На виконання вимог наведеного вище розпорядження наказом Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області від 02 вересня 2010 року № 53-ф на підставі статті 136 Кодексу законів про працю України з ОСОБА_2 було утримано грошові кошти в рахунок відшкодування збитків у розмірі 9327 грн. 38 коп.
Спірні правовідносини врегульовано Конституцією України, положеннями Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (далі - Закон № 509-ХІІ), який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, Кодексом законів про працю України (далі - КЗпП України).
Так, відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналогічні правові норми закріпленні у частині 1 статті 13 Закону № 509-ХІІ, чинного на момент виникнення спірних правовідносин.
Частиною 2 статті 13 Закону № 509-ХІІ встановлено, що за невиконання або неналежне виконання посадовими особами органів державної податкової служби своїх обов'язків вони притягаються до дисциплінарної, адміністративної, кримінальної та матеріальної відповідальності, згідно з чинним законодавством.
Відповідно до частини першої статті 130 КЗпП України, працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків.
Згідно з приписами статті 132 КЗпП України, за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків, працівники, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку.
Випадки обмеженої матеріальної відповідальності працівників визначено статтею 133 КЗпП України.
Так, згідно до пункту 2 частини 1 вказаної статті, обмежену матеріальну відповідальність несуть керівники підприємств, установ, організацій та їх заступники, а також керівники структурних підрозділів на підприємствах, в установах, організаціях та їх заступники - у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку, якщо шкоду підприємству, установі, організації заподіяно зайвими грошовими виплатами, неправильною постановкою обліку і зберігання матеріальних, грошових чи культурних цінностей, невжиттям необхідних заходів до запобігання простоям, випускові недоброякісної продукції, розкраданню, знищенню і зіпсуттю матеріальних, грошових чи культурних цінностей.
Відповідно до статті 127 КЗпП України, відрахування із заробітної плати працівників для покриття їх заборгованості підприємству, установі і організації, де вони працюють, можуть провадитись за наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу при відшкодуванні шкоди, завданої з вини працівника підприємству, установі, організації.
Згідно з приписами статті 136 КЗпП України, покриття шкоди працівниками в розмірі, що не перевищує середнього місячного заробітку, провадиться за розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, а керівниками підприємств, установ, організацій та їх заступниками - за розпорядженням вищестоящого в порядку підлеглості органу шляхом відрахування із заробітної плати працівника.
Розпорядження власника або уповноваженого ним органу, або вищестоящого в порядку підлеглості органу має бути зроблено не пізніше двох тижнів з дня виявлення заподіяної працівником шкоди і звернено до виконання не раніше семи днів з дня повідомлення про це працівникові. Якщо працівник не згоден з відрахуванням або його розміром, трудовий спір за його заявою розглядається в порядку, передбаченому законодавством.
У решті випадків покриття шкоди провадиться шляхом подання власником або уповноваженим ним органом позову до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду.
Стягнення з керівників підприємств, установ, організацій та їх заступників матеріальної шкоди в судовому порядку провадиться за позовом вищестоящого в порядку підлеглості органу
Таким чином, з наведених вище законодавчих положень вбачається, що розпорядження про відрахування коштів із заробітної плати працівника для покриття завданих підприємству (установі, організації) збитків може бути видано власником або уповноваженим ним органом та підлягає наступному виконанню у позасудовому порядку з дотриманням таких умов: 1) обмеження суми відрахування розміром середнього місячного заробітку працівника; 2) у межах строку винесення такого розпорядження (наказу) - протягом двох тижнів з моменту виявлення заподіяної шкоди; 3) здійснення ознайомлення особи, із заробітної плати якої здійснюється відрахування, з винесеним розпорядженням (наказом) не менше ніж за сім днів до дати його реалізації; 4) необхідність одержання згоди особи, із заробітної плати якої здійснюється відрахування, на відшкодування збитку.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що з матеріалів справи не вбачається фактів виконання відповідачем зазначених правових приписів, а саме: не дотримано двохтижневий строк винесення розпорядження (порушення, що призвели до заподіяння установі матеріальних збитків, виявлені під час проведення перевірки у червні-липні 2010 року та зафіксовані в акті перевірки від 08 липня 2010 року, а розпорядження про необхідність здійснення заходів для відшкодування працівниками, що допустили порушення, матеріальних збитків винесено 01 вересня 2010 року), позивача не було ознайомлено з наказом про відшкодування матеріальних збитків від 02 вересня 2010 року № 53-ф та, відповідно, не було одержано згоду ОСОБА_2 на відшкодування збитку.
Окрім того, згідно з довідкою про заробітну плату позивача за останні шість місяців, розмір його середнього місячного заробітку становить 7458,67 грн., що не заперечувалось і самим апелянтом, а відрахування на відшкодування збитку із заробітної плати ОСОБА_2 склало 9327,38 грн., тобто у такому розмірі, що значно більший, ніж допускається законодавством про працю.
Дослідивши доводи апеляційної скарги Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області, колегія суддів вважає, що відповідачем, у порушення вимог частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, не доведено обставини, на яких ґрунтуються їхні вимоги та заперечення.
Зокрема, апелянт посилається на результати перевірки, встановлені в акті від 08 липня 2010 року № 49, а також на розпорядження Державної податкової адміністрації в Київській області від 01 вересня 2010 року № 127-р і наказ Фастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області від 02 вересня 2010 року № 53-ф, не спростовуючи при цьому висновків суду першої інстанції щодо неправомірності відрахування із заробітної плати ОСОБА_2 9327,38 грн. на підставі вказаних актів індивідуальної дії.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо незаконного утримання з позивача належної йому частини заробітної плати у розмірі 9327 грн. 38 коп.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що суд першої інстанції, правильно встановивши фактичні обставини справи, не вирішив всі заявлені позовні вимоги і, у порушення ст.163 КАС України, резолютивна частина оскаржуваної постанови не містить висновку суду по суті позовної вимоги ОСОБА_2 стосовно визнання незаконними дій посадової особи відповідача щодо утримання з нього частини заробітної плати.
Тому, для забезпечення реалізації принципів адміністративного судочинства України, викладених у статті 2 КАС України, зокрема, повного та всебічного захисту права особи, та з урахуванням положень ч.1 статті 195 КАС України, колегія суддів вважає за потрібне вийти за межі доводів апеляційної скарги та вирішити позовну вимогу ОСОБА_2 стосовно визнання незаконними дій посадової особи відповідача -начальника Фастівської об'єднаної Державної податкової інспекції Київської області Державної податкової адміністрації України Титарчука В.В. щодо утримання з позивача частини заробітної плати, шляхом її задоволення.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 201 КАС України, підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції, зокрема, є вирішення не всіх позовних вимог або питань.
З огляду на це, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області необхідно залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2013 року - змінити шляхом задоволення позовної вимоги ОСОБА_2 стосовно визнання незаконними дій посадової особи відповідача щодо утримання з позивача частини заробітної плати.
Керуючись ст. ст. 159, 160, 195, 196, 198, 201, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області - залишити без задоволення.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2013 року - змінити.
Викласти резолютивну частину рішення у наступній редакції:
Адміністративний позов - задовольнити.
Визнати протиправними дії виконуючого обов'язки начальника Фастівської об'єднаної Державної податкової інспекції Київської області Державної податкової адміністрації України Титарчука Василя Васильовича щодо утримання з ОСОБА_2 частини заробітної плати.
Стягнути з Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області на користь ОСОБА_2 утриману частину заробітної плати у сумі 9327 (дев'ять тисяч триста двадцять сім) грн. 38 коп.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Епель О.В.
Судді: Федотов І.В.
Ісаєнко Ю.А.
Повний текст постанови виготовлений 24 січня 2014 року.