Справа № 113/1651/13-а
"17" січня 2014 р.
Первомайський районний суд Автономної Республіки Крим
у складі: головуючого - судді Михайлової Л.О.,
при секретарі Коткас А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Первомайське,
адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до старшого інспектора дорожньо-патрульної служби відділення Державної автомобільної інспекції Красноперекопського МВ Головного Управління МВС України в АР Крим капітана міліції Іващенко Олександра Вікторовича про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,
встановив:
ОСОБА_1 просить визнати незаконною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АА2 № 281234 від 14 грудня 2013 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КУпАП і накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 323 грн., посилаючись на порушення норм чинного законодавства України при її прийнятті. Свої вимоги мотивує тим, що 14.12.2013 року старшим інспектором дорожньо-патрульної служби відділення Державної автомобільної інспекції Красноперекопського МВ Головного Управління МВС України в АР Крим капітаном міліції Іващенко Олександром Вікторовичем відносно нього був складений протокол серії АБ2 № 357708 про порушення пунктів 8.4 «в», 15.9 «и» Правил дорожнього руху України та невиконання вимог дорожнього знаку 3.21 «В'їзд заборонено», за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 122 КУпАП, та відповідно до постанови серії АА2 № 281234 від 14 грудня 2013 року він притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 КУпАП, на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 323 грн. Однак він не допускав вказаних порушень правил дорожнього руху України, тому що 14.12.2013 року на АЗС Укрнафта він не в'їжджав, заїхав на територію ринку, який розташований біля АЗС, після виїзду з ринку був зупинений працівниками ДАІ, автомобіль яких стояв напроти АЗС.
Відповідач - старший інспектор ДПС ВДАІ Красноперекопського МВ ГУ МВС України в АР Крим Іващенко О. В. у судове засідання 17.01.2014 року не з'явився, надав схему розміщення АЗС м. Красноперекопськ та два диска із записом правопорушення, письмових заперечень на адміністративний позов не надав; у судовому засіданні 02.01.2014 року він позов не визнав, надав суду копії письмових пояснень ОСОБА_3 та свідків, постової відомості, журналу патрулювання, фото АЗС та прилеглої території.
Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю відповідача, за наявними матеріалами справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова особа чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних та юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Матеріали справи свідчать про те, що спір виник між позивачем - фізичною особою та відповідачем, як суб'єктом владних повноважень.
Стаття 9 КУпАП визначає поняття адміністративного правопорушення: «Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність». Таким чином законодавець розкриває поняття адміністративного правопорушення шляхом визначення його основних характеристик, і насамперед це дія або бездіяльність, що при наявності певних ознак розглядається законом як порушення встановлених правил поведінки громадян у певних сферах громадського життя. До таких правил серед інших належать і правила дорожнього руху України.
Судом встановлено, що 14 грудня 2013 року старшим інспектором дорожньо-патрульної служби відділення Державної автомобільної інспекції Красноперекопського МВ Головного Управління МВС України в АР Крим капітаном міліції Іващенко О. В. відносно позивача складений протокол серії АБ2 № 357708 про адміністративне порушення, у якому вказане, що ОСОБА_1 14.12.2013 року о 12 год. 14 хв. у м. Красноперекопськ на 139 км + 300 м. а/д Херсон-Джанкой-Феодосія-Керчь керував автомобілем Volkswagen н/з НОМЕР_1, не виконав вимоги знаку 3.21 - в'їзд заборонено тим, що в'їхав на АЗС Укрнафта в зону дії знаку, також зупинився на виїзді з прилеглої території АЗС, чим порушив вимоги п.п. 8.4 «в», 15.9 «и» Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 122 КУпАП. Відповідно до постанови серії АА2 № 281234 від 14.12.2013 року старшого інспектора ДПС ВДАІ Красноперекопського МВ ГУ МВС України в АР Крим капітана міліції Іващенко О.В. ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч.1 КУпАП, на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 323 гривні.
Позивач пояснив, що 14 грудня 2013 року він на своєму автомобілі Volkswagen держномер НОМЕР_1 з пасажиром ОСОБА_4 їхав по а/д Херсон-Джанкой-Феодосія-Керчь у напрямку смт. Первомайське. У м. Красноперекопськ їм потрібно було заїхати до оптового овочевого ринку, який розташований біля АЗС Укрнафта, на цей ринок він раніше неодноразово заїжджав за покупками, ніяких перешкод цьому немає, оскільки дорожній знак 3.21 - в'їзд заборонено встановлений не біля автодороги Херсон-Джанкой-Феодосія-Керчь, а розташований на відстані від цієї дороги, тобто безпосередньо біля виїзду з АЗС, інспектор ДАІ зупинив його після виїзду з території овочевого ринку, на АЗС він не заїжджав. До місця розташування АЗС Укрнафта на автодорозі не встановлено дорожнього знаку 3.22 - поворот праворуч заборонено, відсутня також дорожня розмітка - широка суцільна лінія, тобто ніяких перешкод для заїзду на ринок для нього немає. Після його усних пояснень про ці обставини, інспектор ДАІ на його питання: «Яким чином можливий в'їзд на ринок?» роз'яснив, що на ринок можливо в'їхати тільки проїхавши через АЗС, однак це неможливо, оскільки територія АЗС не є проїжджою частиною. Він також не порушував вимоги п.п. 8.4 «в», 15.9 «и» Правил дорожнього руху України, оскільки зупинився на виїзді з прилеглої території АЗС на вимогу інспектора ДАІ, який зупинив його також перед перехрестям та пішохідним переходом, чим порушив правила зупинки транспортних засобів.
Свідок ОСОБА_4, яка була на той момент присутня в автомобілі, дала у судовому засіданні свідчення, аналогічні поясненням позивача.
Суд, вислухавши позивача, свідка, пояснення допитаного у судовому засіданні 02.01.2014 року відповідача, дослідивши матеріали справи і представлені докази, переглянувши надані відповідачем CD та DVD диски, оцінивши надані докази у їх сукупності, приходить до висновку, що відповідачем вина позивача у вчиненні адміністративного правопорушення не доведена, переконливих доказів суду не надано. Свідчення вказаного у протоколі свідка ОСОБА_5, відповідно до його письмових пояснень, не підтверджують винність позивача у вчиненні правопорушення, а лише допускають можливість вчинення ним правопорушення, оскільки він самостійно визначає зону дії дорожнього знаку 3.21, крім цього він вказує, що позивач заїжджав «на оптовий ринок через територію АЗС», що спростовується іншими дослідженими у судовому засіданні доказами. Відповідно до письмових пояснень іншої особи, прізвище якої у наданій суду копії прочитати неможливо, винність позивача у вчиненні правопорушення також не підтверджується, ця особа тільки констатує факт відмови позивача розписатися за отримання постанови в справі про адміністративне правопорушення. Зупинка позивача з порушенням правил зупинки транспортних засобів - на виїзді з прилеглої території АЗС обумовлена вимогами зупинитися з боку відповідача.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису або засобів фото-і кінозйомки, відеозапису використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Однак заперечення позивача не прийняті до уваги, не відібрані пояснення свідка з боку позивача
Частина 2 статті 71 КАС України передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.
Надані відповідачем докази на підтвердження правомірності свого рішення, суперечать один одному насамперед щодо самого місця знаходження дорожнього знаку 3.21 «В'їзд заборонено». Так, згідно із записом відеореєстратора автомашини ДАІ на CD та DVD дисках, фото АЗС та прилеглої території, вказаний дорожній знак розташований на овальній земельній ділянці углибині ближче до будівлі АЗС за високою афішею АЗС про вартість пального (при виїзді з АЗС знак знаходиться ліворуч), однак, відповідно до наданої відповідачем копії схеми розміщення АЗС м. Красноперекопськ, місце знаходження цього дорожнього знаку на схемі вказане на інший земельній ділянці, що розташована з протилежної сторони виїзду з АЗС (при виїзді з АЗС - праворуч), та ближче до а/д Херсон-Джанкой-Феодосія-Керчь з його розворотом назустріч автотранспортним засобам, що рухаються у напрямку м. Сімферополь.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності до закону, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню правопорушень, запобігання правопорушенням.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинені, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадській організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При винесенні постанови, що оскаржується позивачем, старшим інспектором дорожньо-патрульної служби відділення Державної автомобільної інспекції Красноперекопського МВ Головного Управління МВС України в АР Крим капітаном міліції Іващенко О.В. порушені положення даної норми. Так, відповідачем не з'ясоване, чи було взагалі вчинено адміністративне правопорушення, обставини справи не з'ясовувались, не враховані пояснення, яки були отримані від позивача на місці і викладені у окремому поясненні; не зважаючи на незгоду позивача с протоколом про вчинення ним правопорушення, не були відібрані пояснення від свідка ОСОБА_4, яка знаходилася у якості пасажира у автомобілі позивача.
Також, при винесені постанови було порушено вимоги ст. 33 КУпАП, відповідно до якої стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність. Однак на позивача необґрунтовано накладено майже максимальний штраф за даний вид правопорушення.
Висновки суду не можуть ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Таким чином, у судовому засіданні не добуто переконливих доказів на підставі яких можна зробити висновок про винність позивача в здійсненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 122 КУпАП, постанова по справі про адміністративне правопорушення серії АА2 № 281234 від 14 грудня 2013 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КУпАП та накладення на нього штрафу у розмірі 323 грн., як незаконна, підлягає скасуванню, його позовні вимоги підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 33, 245, 251, 280, 284, 288 КУпАП, п.1 ч.1 ст. 3, п.1 ч.1 ст. 17, п. 2 ч. 1 статті 18, статтями 71, 159, 161, 162, 163, 171-2 КАС України, Правилами дорожнього руху України, суд
постановив:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати незаконною та скасувати постанову серії АА2 № 281234 від14 грудня 2013 року по справі про адміністративне правопорушення, винесену старшим інспектором дорожньо-патрульної служби відділення Державної автомобільної інспекції Красноперекопського МВ Головного Управління МВС України в АР Крим капітаном міліції Іващенко Олександром Вікторовичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 1 КУпАП і накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 323грн.
Постанова є остаточною, оскарженню не підлягає і набирає законної сили з моменту її проголошення.
Головуючий