22 січня 2014 р.Справа № 514/1094/13-а
Категорія: 2.1 Головуючий в 1 інстанції: Кравець Ю.І.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду
у складі: головуючої судді - Шевчук О.А.,
суддів: Зуєвої Л.Є., Лук'янчук О.В.,
при секретарі Берекет Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засідання в місті Одесі апеляційну скаргу відділу Держземагенства у Тарутинському районі Одеської області на постанову Тарутинського районного суду Одеської області від 06 серпня 2013 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відділу Держземагенства у Тарутинському районі Одеської області, третя особа - Тарутинська районна державна адміністрація Одеської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -
В липні 2013 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача, в якому просив суд визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у виготовлені та видачі йому дублікату державного акту та зобов'язати Відділ Держземагентства у Тарутинському районі Одеської області виготовити та видати позивачу дублікат державного акту на право приватної власності на землю. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 22.04.2002 року на підставі розпорядження Тарутинської райдержадміністрації № 130/А, йому було виділено земельну ділянку площею 2 га ріллі для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Юр'ївської сільської ради Тарутинського району Одеської області. 15.01.2005 року позивачу було виготовлено та виписано Державний акт на право приватної власності на землю, серії І-ОД № 022728. Вказаний Державний акт позивач втратив. Прийняті міри по розшуку Державного акту результатів не дали. В серпні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до Тарутинської райдержадміністрації з заявою в якій просив надати йому дублікат Державного акту. 21 серпня 2010 року Тарутинською райдержадміністрацією було прийнято розпорядження № 310/А-2010, яким дано згоду на видачу дублікату державного акту на право власності на земельну ділянку. 29 травня 2013 року позивач звернувся з заявою до відповідача, в якій просив виготовити на його ім'я дублікат державного акту. 10 червня 2013 року позивач отримав від відповідача листа, з якого дізнався, що йому в виготовленні дублікату Державного акту відмовлено в зв'язку з тим, що з 01.01.2013 року набрав чинності Закон України «Про державний земельний кадастр». Також позивач посилався на те, що з набранням чинності Закону України «Про державний земельний кадастр», Інструкція про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі, затвердженої Наказом Державного Комітету України по земельних ресурсах за №43 від 04.05.1999 року не скасована та діє на теперішній час. Згідно пункту 5.1 ст. 5 цієї Інструкції при втраті(псування) державного акту на землю власнику або землекористувачу видається відповідний дублікат.
Постановою Тарутинського районного суду Одеської області від 06 серпня 2013 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.
Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач надав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що рішення суду першої інстанції постановлено з порушенням норм матеріального права, не відповідає обставинам справи, у зв'язку з чим просить його скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
Особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чином відповідно до ст. 34-39 КАС України, в судове засідання не з'явились, враховуючи що, в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи апеляційної справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що дійсно на підставі розпорядження Тарутинської районної державної адміністрації від 22.04.2002 року № 130/А ОСОБА_1 15.01.2005 року було видано Державний акт на право приватної власності на землю серії І-ОД № 022728, відповідно копії Державного акту (а.с.8).
21.08.2010 року Тарутинська районна державна адміністрація Одеської області розпорядженням № 310/А-2010, надала згоду на видачу дублікату Державного акту на право приватної власності на земельну ділянку громадянину ОСОБА_1 (а.с.4).
Не скориставшись згодою відповідача про видачу дублікату Державного акту, 29.05.2013 року позивач повторно звернувся до Відділу Держземагентства у Тарутинському районі Одеської області з проханням виготовити на його ім'я дублікат Державного акту (а.с.6).
Однак, листом від 10.06.2013 № К-36, Відділу Держземагентства у Тарутинському районі Одеської області, позивачу було відмовлено у видачі йому дублікату Державного акту (а.с.7), у зв'язку зі зміною в законодавстві.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції виходив з того, що Закон України «Про державний земельний кадастр», який вступив в дію 01.01.2013 р., регламентує реєстрацію права власності, а оскільки позивач звертався до відповідача не для реєстрації права власності, а для видачі дублікату державного акту, виходячи з цього суд першої інстанції вважає дії відповідача неправомірними.
Колегія суддів не може погодитись з зазначеним висновком суду першої інстанції, та вважає, що при винесенні оскаржуваної постанови, судом було допущено помилкове застосування норм матеріального права, виходячи з наступного.
З набранням чинності з 01.01.2013 р. Закону України «Про Державний земельний кадастр», постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.1012 № 1051 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру» та відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України, право власності, користування земельною ділянкою оформляється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а саме органом державної реєстрації прав.
Систему органів державної реєстрації прав становлять центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної реєстрації прав, та структурні підрозділи територіальних органів Міністерства юстиції України, які забезпечують реалізацію його повноважень та є органами державної реєстрації прав.
Отже з 01.01.2013 року Відділ Держземагентства у Тарутинському районі Одеській області позбавлений повноважень щодо реєстрації прав власності та користування земельною ділянкою.
У відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 р. № 1051 «Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру» посвідчення права власності на земельну ділянку здійснюється без оформлення державних актів, особа, яка згідно із державним актом на право власності на земельну ділянку, є власником земельної ділянки, у разі його втрати, після державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі на підставі розробленої технічної документації для підтвердження реєстрації земельної ділянки та права власності на зазначену земельну ділянку, може, згідно із Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 замовити та отримати витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з послідуючим оформленням права власності на земельну ділянку відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Крім того, приймаючи судове рішення 06 серпня 2013 року про задоволення позовних вимог суд першої інстанції помилково послався на Інструкцію про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі, затвердженої Наказом Державного Комітету України по земельних ресурсах за №43 від 04.05.1999 року, оскільки 3 липня 2013 року наказом Міністерства аграрної політики продовольства України втратив чинність наказ Державного Комітету України по земельних ресурсах від 04.05.1999 року № 43, яким було затверджено зазначену Інструкцію.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку, що оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального права, відповідач діяв з дотримання вимог законодавства.
Оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи, постановлене судове рішення на підставі пунктів 3 та 4 ч. 1 ст. 202 КАС України підлягає скасуванню з винесенням нової постанови про відмову у задоволенні вимог позивача.
Керуючись ст.ст. 195, 196; 198; 202; 205; 207; 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу відділу Держземагенства у Тарутинському районі Одеської області - задовольнити.
Постанову Тарутинського районного суду Одеської області від 06 серпня 2013 року - скасувати.
Ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуюча суддя: Шевчук О.А.
Суддя: Зуєва Л.Є.
Суддя: Лук'янчук О.В.