Справа: № 2а-83/11 Головуючий у 1-й інстанції: Клочко І.В. Суддя-доповідач: Твердохліб В.А.
Іменем України
21 січня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Твердохліб В.А.,
суддів Троян Н.М., Бужак Н.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Деснянському районі м.Києва на постанову Деснянського районного суду м.Києва від 28 лютого 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України в Деснянському районі м.Києва про зобов»язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_2 (далі - Позивач) звернувся до Деснянського районного суду м.Києва з позовом до Управління пенсійного фонду України в Деснянському районі м.Києва (далі - Відповідач) про зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії, додаткової пенсії у розмірах визначених ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 01.01.2010 року.
Постановою Деснянського районного суду м.Києва від 28 лютого 2011 року позовні вимоги задоволено частково, зобов'язано провести перерахунок та виплату додаткової пенсії у розмірах визначених ст.50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 03.05.2010 року з урахуванням проведених виплат. В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати рішення суду першої інстанції.
В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування.
До суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули.
Статтею 128 КАС України встановлено наслідки неприбуття в судове засідання особи, яка бере участь в справі.
Згідно до ч. 6 зазначеної вище статті якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь в справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Підстави для проведення апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами визначено ст. 197 КАС України.
За змістом ч. 1 вищезазначеної статті суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь в справі, про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.
З огляду на викладене та враховуючи те, що справу можливо вирішити на основі наявних у ній доказів, та те, що до суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, а також керуючись правилами ч. 6 ст. 12 КАС України колегія суддів ухвалила про апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, Позивач віднесений до І категорії осіб, які постраждати внаслідок Чорнобильської катастрофи, є інвалідом 2 групи, перебуває на обліку у Відповідача та отримує пенсію згідно з Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Згідно ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії І, інвалідам 2 групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах - 75 % мінімальної пенсії за віком.
Частиною 4 статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що в усіх випадках розмір пенсії для інвалідів 2 групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.
Проте, до Відповідача із заявою про призначення основної пенсії відповідно статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» Позивач не звертався, а тому суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог щодо зобов»язання здійснити перерахунок та виплату основної пенсії.
Враховуючи вищевикладене, Позивач має право на одержання щомісячної додаткової пенсії у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.
Всупереч ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» Позивачу пенсія виплачувалась відповідно до Постанов Кабінету Міністрів України.
З огляду на те, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу в порівнянні з Постановою Кабінету Міністрів України, Відповідач неправомірно виплачував додаткову пенсію в меншому розмірі, ніж це передбачено ст.50 зазначеного Закону.
Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність у Позивача права на перерахунок та виплату додаткової пенсії у розмірах, визначених ст.50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Згідно ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст.198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України в Деснянському районі м.Києва залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м.Києва від 28 лютого 2011 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя: Твердохліб В.А.
Судді: Троян Н.М.
Бужак Н.П.
.
Головуючий суддя Твердохліб В.А.
Судді: Троян Н.М.
Бужак Н.П.