Головуючий суду 1 інстанції - Жогіна Л.О.
Доповідач - Коновалова В.А.
Справа № 406/5799/13
Провадження № 22ц/782/5572/13
Іменем України
20 січня 2014 року м. Луганськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Луганської області у складі:
головуючого - Коновалової В.А.,
суддів -Ступіної Я.Ю., Темнікової В.І.
при секретарі: Скоробогатовій Ю.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Луганської області справу
за апеляційною скаргою Алчевської міської ради Луганської області
на рішення Алчевського міського суду Луганської області від 05 грудня 2013 року
у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Алчевської міської ради Луганської області про припинення права власності на ? частку житлового будинку, -
У липні 2013 року позивачка звернулася до суду з позовом до Алчевської міської ради Луганської області про припинення права власності на ? частку житлового будинку та скасування державної реєстрації, в обґрунтування якого вказала, що вона є власником ? частини житлового будинку АДРЕСА_1, власником іншої ? частки вказаного будинку є ОСОБА_3, проте належна останній частка житлового будинку зруйнована і не придатна для користування. ОСОБА_3 у вказаному будинку не мешкає та не зареєстрована в ньому, місце її перебування невідоме. Позивачка має намір приватизувати земельну ділянку, на якій розташована належна їй ? частка вказаного будинку, проте існування зареєстрованої другої ? частки будинку на іншого власника і відсутність останнього є перешкодою в цьому.
Позивачка просила суд припинити право власності на ? частку житлового будинку АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 08.05.1954 року, посвідченого Першою Ворошилівською державною нотаріальною конторою, зареєстрованому в реєстрі за № 4435/2, у зв'язку зі знищенням вказаного майна; скасувати державну реєстрацію на ? частку житлового будинку АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_3.
Рішенням Алчевського міського суду Луганської області від 05 грудня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_2 до Алчевської міської ради Луганської області про припинення права власності на ? частку житлового будинку задоволені. Суд припинив право власності на ? частку житлового будинку АДРЕСА_1, яка належала ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 08.05.1954 року, у зв'язку зі знищенням вказаного майна; скасував державну реєстрацію на ? частку житлового будинку АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_3.
В апеляційній скарзі Алчевська міська рада Луганської області просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
В судовому засіданні позивач та його представник доводи апеляційної скарги не визнали.
Представник Алчевської міської ради в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про час і місце повідомлений належним чином і в установленому законом порядку.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених такими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
В ч. 1 статті 303 ЦПК України зазначено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно із ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Ухвалюючи рішення суд першої інстанції виходив з того, що ним були встановленні факти про те, що згідно довідки КП «Алчевське БТІ» від 31.08.2005 року ? частка житлового будинку АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2 на підставі рішення Алчевського міського суду Луганської області від 10.05.2005 року, інша ? частка належить ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Першою Ворошилівською державною нотаріальною конторою 08.05.1954 року за № 4435/2.
Відповідно до інвентаризаційних даних частка житлового будинку АДРЕСА_1 з 1993 року на плану будинку відсутня та у зв'язку зі зносом частини будинку змінилася загальна та житлова площа будинку.
Тому з урахуванням зазначених обставин, керуючись ст. ст. 346, 349 ЦК України, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог, оскільки ОСОБА_3 з 1993 року не мешкає у належній їй ? частці житлового будинку АДРЕСА_1, місце її проживання не відомо, а належна їй ? частка вказаного будинку зруйнована.
Проте з таким висновком суду першої інстанції погодитися не можна, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст.ст. 11, 312 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, тобто суд, виконавши всі вимоги цивільного законодавства, повинен вирішити справу згідно із законом, ухваливши рішення на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених такими доказами, як були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Однак, зазначеним вимогам закону рішення суду не відповідає.
Вирішуючи спір суд в достатній мірі не встановив характер спірних правовідносин, які виникли у зв'язку з припиненням права власності на ? частку житлового будинку АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_3, не встановив правильно склад сторін, їх права та обов'язки.
Так, згідно діючого законодавства цивільне судочинство - це врегульований нормами цивільного процесуального права порядок розгляду і вирішення цивільних справ.
Відповідно до ст. 3 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Як убачається з матеріалів справи, ? частка житлового будинку АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2 на підставі рішення Алчевського міського суду Луганської області від 10.05.2005 року, інша ? частка належить ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Першою Ворошилівською державною нотаріальною конторою 08.05.1954 року за № 4435/2.
Відповідно до 349 ЦК України право власності на майно припиняється в разі його знищення.
Зазначена норма поширюється на всі випадки знищення майна (тобто фізичного руйнування майна, що призводить до припинення цього існування як такого).
Отже сторона, яка звертається до суду повинна довести факт знищення майна.
Однак, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів про знищення ? частки, яка належить ОСОБА_3.
Посилання позивача та його представника на акт текучих змін від 25.07.2005 року, як на підтвердження факту знищення ? частки, яка належить ОСОБА_3, не заслуговують на увагу, оскільки акт не містить обставин знищення зазначеної вище частки майна. В акті зазначено, що в кімнатах 2-3 частково відсутні поли, котел знятий, вікна забиті.
Крім того, згідно ст. 30 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Ними можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава. За загальним правилом відповідач це особа, яка на думку позивача порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у справі для відповіді за пред'явленими позовними вимогами.
Отже, відповідачем у справі про припинення права власності належної ОСОБА_3 ? частки житлового будинку АДРЕСА_1, є власник цієї частки - ОСОБА_3.
Як вбачається з матеріалів справи, позов пред'явлений тільки до Алчевської міської ради Луганської області, однак до ОСОБА_3 позов ОСОБА_2 не заявлявся, питання про залучення її в якості співвідповідача судом не вирішувалося. Посилання позивача на те, що ОСОБА_3 виїхала за межі м. Алчевська в Нижегородську область, є людиною похилого віку, а тому може вже померла не заслуговують на увагу, оскільки на підтвердження цих обставин апелянтом не надано суду належних та допустимих доказів, а є тільки припущенням. Отже, прийняте по справі рішення буде стосуватися прав та обов'язків ОСОБА_3, за якою зареєстровано право власності на іншу ? частку зазначеного будинку, на яку позивач просить припинити право власності, тому її притягнення до участі у справі у якості відповідача є обов'язковим.
Таким чином, без залучення до участі у справі в якості співвідповідача власника ? частки вказаного будинку - ОСОБА_3, про припинення права власності якої заявлено позов, підстав для задоволення позовних вимог у суду першої інстанції не було.
Розглядаючи справу, суд першої інстанції у порушення вимог ч. 4 ст.10 ЦПК України, не сприяв всебічному і повному з'ясуванню обставин справи, зокрема не роз'яснив особам, які беруть участь у справі їх прав щодо можливості залучення до участі у справі зазначеної вище особи, як співвідповідача, та не вирішив цього питання в порядку, передбаченому ст. 33 ЦПК України, та ухвалив передчасне рішення з порушенням вимог процесуального права.
Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу не може усунути порушення судом першої інстанції норм процесуального права, оскільки не наділений повноваженнями залучення до участі у справі сторін на стадії апеляційного провадження, що само по собі унеможливлює правильне вирішення спору по суті, тому у задоволенні такого позову слід відмовити з цих підстав, що не позбавляє права позивача повторно звернутися до суду з аналогічним позовом, але з залученням до справи всіх належних відповідачів.
Проаналізувавши зазначені обставини по справі у їх сукупності, апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції слід скасувати у відповідності до ст. 309 ЦПК України та ухвалити по справі нове рішення про відмову позивачу у задоволенні позовних вимог у зв'язку з пред'явленням позову не до всіх відповідачів, що не позбавляє позивача права на звернення до суду з аналогічним позовом, але до всіх належних відповідачів.
Керуючись ст.ст. 303,309,319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Алчевської міської ради Луганської області задовольнити.
Рішення Алчевського міського суду Луганської області від 05 грудня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до Алчевської міської ради Луганської області про припинення права власності на ? частку житлового будинку та скасування державної реєстрації відмовити за необґрунтованістю.
Рішення суду набирає законної сили негайно після його проголошення, але може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів після його проголошення у касаційному порядку.
Головуючий :
Судді: