01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
11.12.2008 № 05-5-26/11236
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Отрюха Б.В.
суддів: Верховця А.А.
Тищенко А.І.
За участю представників:
від позивача -Поздняков П. В. - представник за довіренністю,
від відповідача - представник не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрветпромпостач"
на рішення Господарського суду м.Києва від 20.10.2008
у справі № 05-5-26/11236 (Пінчук В.І.)
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрветпромпостач"
до Товариство з обмеженою відповідальністю "Магротех"
про стягнення 1842,26 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.10.2008р. у справі № 05-5-26/11236 було повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю «Укрветпромпостач» позовну заяву без розгляду на дооформлення.
Не погоджуючись з ухвалою суду, ТОВ «Укрветпромпостач» подало на неї апеляційну скаргу, в якій просило скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 20.10.2008р. у справі № 05-5-26/11236та направити справу № 05-5-26/11236 на розгляд до місцевого господарського суду.
В обґрунтування своїх вимог заявник посилався на те, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права України, а саме, суд невірно застосував положення п.п. 1, 3, 4 та 10 ч. 1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України, що потягло за собою безпідставне повернення позову.
Розглянувши апеляційну скаргу, позовну заяву з доданими до неї документами, заслухавши пояснення представника Позивача, суд встановив наступне.
Приймаючи вказану ухвалу суд першої інстанції вважав, що Позивачем не було надано належних доказів, які б підтверджували повноваження Позднякова П. В. підписувати позовну заяву. Також, судом першої інстанції було встановлено, що Позивачем було порушено вимоги п.5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (ДСТУ 4163-2003), що є підставою для повернення позовної заяви згідно п.3 ст.63 ГПК України. Разом з тим, суд першої інстанції встановив, що Позивач до позовної заяви не додав повних доказів сплати державного мита у встановленому порядку, а саме: напис на зворотному боці платіжного доручення № 5841 від 01.10.2008р. про сплату державного мита скріплений не першою та другою особою кредитної установи. Також, додане Позивачем до позовної заяви платіжне доручення № 5842 від 01.10.2008р. про сплату витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу не підписане уповноваженою посадовою особою кредитної установи.
Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду не погоджується з вказаними висновками місцевого господарського суду про повернення позовної заяви без розгляду, з огляду на наступне.
Недодержання вимог статей 54 і 57 ГПК щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК.
Відповідно до пункту 1 статті 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Як видно з матеріалів справи, позовна заява підписана представником за довіреністю Поздняковим П. В. Також, до позовної зави була додана довіреність, в якій було зазначено повноваження представника, зокрема, представник за даною довіреністю наділений правом підпису документів, виданих в процесі реалізації наданих йому повноважень. Тобто, представник уповноважений подавати від імені ТОВ «Укрветпромпостач» заяви, в тому числі позовні та наділений правом їх підпису.
Посилання господарського суду міста Києва на Уніфіковану систему організаційно-розпорядчої документації, є неправомірним, оскільки цей стандарт поширюється на організаційно-розпорядчі документи, постанови, розпорядження, накази, положення, рішення, протоколи, акти, листи тощо (пункт 1.1). Разом з тим, позовна заява за своєю правовою природою є процесуальним документом, який складається відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до розділу VI Господарського процесуального кодексу України судовими витратами є пов'язані з розглядом справи в господарському суді витрати, які складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення експертизи (аудиту), призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, сплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 3 частини 1 статті 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.
Частиною першою статті 46 ГПК встановлено, що державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.
Згідно з пунктом 14 Інструкції “Про порядок обчислення та справляння державного мита”, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України № 15 від 22.04.1993р. та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19.05.1993р. за № 50 у разі безготівкового перерахування державного мита з рахунку платника відповідальний виконавець установи банку зобов'язаний на лицевій чи зворотній стороні останнього примірника платіжного доручення, який видається платнику, зробити відповідний напис (помітку) про зарахування державного мита до державного бюджету. Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відтиском круглої печатки кредитної установи з зазначенням дати виконання платіжного доручення.
Як вбачається з матеріалів справи, додане до позовної заяви платіжне доручення Позивача № 5841 від 01.10.2008р. відповідає вищенаведеним вимогам.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, оскільки однією з основних умов, за якої господарський суд приймає заяву до розгляду, є факт надходження державного мита до державного бюджету України, господарський суд у разі виникнення сумнівів щодо надходження і зарахування державного мита до державного бюджету вправі витребувати від Позивача відповідне підтвердження територіального органу казначейства, якому державне мито перераховано, про що зазначається в ухвалі про порушення провадження у справі.
Що стосується документу про оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, яким є платіжне доручення № 5842, то судова колегія констатує, що останнє в повному обсязі відповідає всім вимогам «Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів» затвердж. Постановою КМ України від 21.12.2005р. № 1258. Тобто, відповідно до п.12 зазначеного Порядку платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.
Таким чином, керуючись вищевказаним, судова колегія прийшла до висновку, що Позивачем норми законодавства порушені не були, отже ухвала господарського суду міста Києва від 20.10.2008р. прийнята з порушенням норм процесуального права, і тому підлягає скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 46, 54, 56, п. п.1. 4 та 6 ст. 63, ст. ст. 86, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, --
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрветпромпостач» на ухвалу господарського суду міста Києва від 20.10.2008р. у справі № 05-5-26/11236 задовольнити, а ухвалу господарського суду міста Києва від 20.10.2008р. у справі № 05-5-26/11236, скасувати.
2. Справу № 05-5-26/11236повернути до господарського суду міста Києва для розгляду по суті.
Головуючий суддя Отрюх Б.В.
Судді Верховець А.А.
Тищенко А.І.