Справа №668/5210/13-к
02 грудня 2013 року Суворовський районний суд м. Херсона в складі:
головуючого судді: Корольчук Н.В.
при секретарях: Учускіній М.В., Двіняніні С.Д.
за участю прокурора: Подоляка К.М.
представника потерпілого: ОСОБА_1
захисника: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні кримінальну справу по обвинуваченню:
- ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Херсона, українець, громадянин України, освіта середня, не одружений, дітей не має, на військовому обліку не перебуває, фізичних та психічних вад здоров'я не має, інвалідності не має, не працює, не є потерпілим внаслідок аварії на ЧАЕС, до взяття під варту проживав за адресою: АДРЕСА_1, раніше не засуджувався
У вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, -
встановив:
ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 близько 09-00 год. за місцем свого проживання - у будинку АДРЕСА_1 після спільного з ОСОБА_5 розпивання спиртних напоїв в ході конфлікту між ними на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, які переросли у бійку, переслідуючи умисел на протиправне позбавлення життя останнього, наніс ОСОБА_5 численні удари ногами по голові, внаслідок чого за висновком експерта №67/779 від 25.06.2009 року заподіяв ОСОБА_5 тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння, у виді крововиливів під м'яку мозкову оболонку на поверхні півкуль і стовбура мозку, крововиливів в м'які покрови голови, в товщу правого скроневого м'язу, травматичного відриву верхньощелепних кісток від основи черепа, перелому очноямкового відростка правої виличної кістки, перелому кісток носа, крововиливів обличчя.
Продовжуючи свої дії, спрямовані на протиправне позбавлення життя ОСОБА_5, ОСОБА_3 наніс ОСОБА_5 ще один удар кулаком правої руки в область обличчя останнього, від якого ОСОБА_5 впав та вдарився об залізний штир, який стирчав зі стіни, в результаті чого за висновком експерта №67/779 від 25.06.2009 року отримав тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, у виді проникаючого колотого поранення голови з пошкодженням потиличної кістки, твердої і м'якої мозкових оболонок, мозочка, крововиливу в навколишні тканини по ходу раненого каналу.
Після цього ОСОБА_3 з метою приховати вчинений злочини переніс тіло ОСОБА_5 в безлюдне місце - на відстань 150 м від центральної прохідної ПП ОСОБА_11, що по АДРЕСА_2, та залишив його там.
Смерть ОСОБА_5 настала від сукупності отриманих ним тілесних ушкоджень обох груп.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав частково. Розповів, що ІНФОРМАЦІЯ_2 приблизно о 06-00 год. ранку знайомий його сестри - ОСОБА_6 привіз до нього додому електрика, який мав замінити електричний лічильник. Пізніше йому стало відомо, що це був ОСОБА_5. Сестра з ОСОБА_6 поїхали у справах, після чого він на прохання ОСОБА_5 купив у магазині пляшку горілки, віддав йому та пішов до себе в кімнату спати. Після того, як він згодом вийшов зі своєї кімнати та сказав ОСОБА_5, що той п'яний та не зможе відремонтувати лічильник, ОСОБА_5 наніс йому викруткою удар в щоку, після чого продовжив наносити йому удари цією ж викруткою в голову. Захищаючись від таких дій ОСОБА_5, він наніс йому 5-6 ударів кулаком правої руки в голову, вихопив у нього з рук викрутку і відштовхнув його від себе, після чого ОСОБА_5, заплутавшись в килимі на полу, впав спиною назад на стіну, куди саме - він не бачив, крові на ньому він не бачив. Про те, що ОСОБА_5 тоді вдарився об штир, дізнався пізніше. ОСОБА_5 попросив його допомогти йому встати, що він і зробив, запропонував, щоб його відвезли додому, але той відмовився, він зібрав його інструменти та провів за хвіртку. ОСОБА_5 пішов, він повернувся додому.
Заперечив факт розпиття з потерпілим спиртних напоїв. Стверджував, що вбивати потерпілого не хотів. Також зазначив, що його показання на досудовому слідстві, які містяться в матеріалах справи, отримані внаслідок застосування щодо нього незаконних методів ведення слідства, тому є недопустимими доказами у справі. Слідчому він розповідав про інші обставини, ніж ті, які зафіксовані у протоколах його допиту, ці протоколи він не читав, власноручно підписав під тиском працівників міліції.
Суд вважає, що вина ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому злочину підтверджується перевіреними та дослідженими судом доказами.
З показань підсудного у судовому засіданні видно, що заперечуючи проти кваліфікації вчинених ним дій, він разом з цим визнає факт нанесення ним ударів рукою в голову потерпілого за наведених ним обставин.
З показань ОСОБА_3 на досудовому слідстві видно, що крім тих обставин, про які він повідомив в судовому засіданні, він послідовно розповідав про такі обставини та деталі конфлікту між ним та потерпілим, які могли бути відомі лише йому (т. 1, а.с. 143, 152-153). Так, під час допиту як підозрюваного та обвинуваченого ОСОБА_3 вказав, що після того, як він в магазині купив пляшку горілки та прийшов додому, вони разом з електриком розпили її. З приводу бійки між ним та потерпілим повідомив, що вона розпочалася з того, що ОСОБА_5 наніс йому удар рукою в щоку, після чого між ними відбулася обопільна бійка, в ході якої він наніс ОСОБА_5 декілька ударів руками в обличчя останнього, після чого той впав, а він продовжив наносити потерпілому удари ногами в голову, а саме в область щелепи. Його мати стала між ними та просила його припинити побиття потерпілого. В цей час потерпілий встав і він, відштовхнувши матір, наніс йому ще один удар кулаком правої руки в область обличчя, від якого ОСОБА_5 впав назад та вдарився головою об штир, який стирчав зі стіни. Він допоміг потерпілому піднятися, після чого побачив у нього на сорочці на спині кров та зрозумів, що той розбив голову об цей штир. Після цього він допоміг електрику зібрати його інструменти та почав проводити його за хвіртку свого помешкання. Вийшовши за хвіртку, він побачив, що потерпілий починає втрачати свідомість, після чого він підхопив його під руку і повів, залишив біля забору, пройшовши перед цим повз прохідну майонезного заводу.
Ці показання ОСОБА_3 підтвердив при відтворенні в присутності понятих обстановки й обставин подій, про які він повідомив (т. 1, а.с. 145-146).
Оскільки ці показання істотних розбіжностей не містять, є послідовними, не викликають сумнівів у їх достовірності і відповідають іншим об'єктивним доказам у справі, суд визнає їх достовірними і кладе в основу вироку.
Доводи підсудного про застосування до нього на досудовому слідстві незаконних заходів суд визнає необґрунтованими і розцінює як обраний спосіб захисту та прагнення уникнути відповідальності за вчинений злочин. За матеріалами справи встановлено, що за вказівкою суду дана заява прокурором була перевірена і постановою прокурора за фактом застосування недозволених методів ведення слідства було відмовлено на підставі п. 2 ст. 6 КПК (1960 року) (т. 1, а.с.252-253). Ця постанова ніким не оскаржувалася і не була скасована. З матеріалів справи видно, що таких заяв під час досудового слідства підсудний не робив. Йому було призначено захисника, проти участі якого він не заперечував і у присутності якого (тобто в умовах, що виключали незаконний вплив на нього) таких заяв він також не робив (т. 1, а.с. 156- 157, 161).
Про обставини, за яких проводилися допити підсудного на досудовому слідстві, в судовому засіданні розповів свідок ОСОБА_7 (слідчий), який показав, що показання підсудний давав добровільно, без будь - якого тиску, його показання в протокол були внесені зі слів останнього, протокол ОСОБА_3 читав та підписував, зауважень з приводу змісту протоколів в ході досудового слідства не заявляв.
У справі не встановлено будь - яких даних, які могли б свідчити про заінтересованість у справі осіб, які приймали участь у якості понятих при відтворенні повідомлених підсудним обстановки та обставин подій, які відбулися між ним та потерпілим, на що вказує підсудний.
Свідки ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_6 підтвердили факт перебування ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 у помешканні, де жив ОСОБА_3.
Крім цього, свідок ОСОБА_9 показала, що бачила на штирі, а також на порозі будинку кров.
Показання ОСОБА_8 - матері підсудного на досудовому слідстві про події, які відбулися в той день між її сином та потерпілим, суд до уваги не бере, оскільки в ході судового розгляду справи вона відмовилася від цих показань та вказала, що підпис в протоколі її допиту їй не належить, цей протокол вона не підписувала (т. 1, а.с. 138-139).
Представник потерпілого ОСОБА_1 показала, що вранці ІНФОРМАЦІЯ_2 її брата забрали, на наступний день їй стало відомо, що її брат знайдений мертвим.
Фактичні обставини справи, викладені в показаннях ОСОБА_3 під час досудового слідства щодо нанесення ним потерпілому ударів в голову та послідовності його дій повністю узгоджуються з висновками судово - медичних експертиз, зокрема з висновками проведеної на досудовому слідстві судово - медичної експертизи №67/779 від 25.06.2009 року (т. 1, а.с. 79-80) та висновками комісійної судово - медичної експертизи №54 від 05.11.2013 року, проведеної в ході судового розгляду справи (т. 2, а.с. 310-314).
За цими висновками на трупі ОСОБА_5 виявлені дві групи тілесних ушкоджень: перша група - проникаюче колоте поранення голови з пошкодженням потиличної кістки, твердої і м'якої мозкових оболонок, мозочка, крововилив в навколишні тканини по ходу раненого каналу, яке є колотим і утворилося від колющої дії тупого предмета з переважною довжиною з обмеженою поверхнею контактування у виді чітко вираженого ребра довжиною слідообразуючої частини травмуючого предмета 1 - 1,2 см, друга група - крововиливи під м'яку мозкову оболонку на поверхні півкуль і стовбура мозку, крововиливи в м'які покрови голови, в товщу правого скроневого м'язу, травматичний відрив верхньощелепних кісток від основи черепа, перелом очноямкового відростка правої виличної кістки, перелом кісток носа, крововиливи обличчя, які утворилися від дії тупих предметів з обмеженою поверхнею зіткнення.
Усі перелічені ушкодження належать до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент заподіяння, являються прижиттєвими, виникли незадовго до настання смерті. Смерть потерпілого настала за 1-1,5 доби до початку дослідження його трупу в морзі. Після отримання пошкоджень обох груп потерпілий міг жити незначний проміжок часу, який обчислюється хвилинами, після отриманого удару штирем в голову потерпілий самостійно переміщатися не міг. Можливість утворення цих тілесних ушкоджень способом, вказаним на досудовому слідстві ОСОБА_3 не виключається, але потерпілий самостійно переміщатися не міг.
Також з експертиз видно, що на момент смерті потерпілий перебував в стані алкогольного сп'яніння, пошкоджень, які могли б утворитися в результаті самооборони потерпілого, у останнього не виявлено.
Крім того, судово - медичний експерт ОСОБА_12 у судовому засіданні, роз'яснюючи ці висновки, підтвердила їх та додатково показала, що виявлені у потерпілого тілесні ушкодження сформували кінцевий комплекс ушкоджень і у сукупності стали причиною смерті потерпілого. Обґрунтовуючи свій висновок, звернула, зокрема, увагу на силу удару в щелепу потерпілого, в результаті якого відбувся відрив верхньощелепних кісток від основи черепа.
Даними, які містяться в цих висновках та в показаннях експерта у судовому засіданні спростовуються показання підсудного про те, що після побиття ним потерпілого останній самостійно пішов сам.
Показання ОСОБА_3 на досудовому слідстві про місце, куди він відвів потерпілого після побиття, узгоджуються з даними протоколу огляду місяця події від 11.06.2009 року з фототаблицями, з якого видно, що труп останнього був виявлений на землі біля забору по АДРЕСА_2 (т. 1, а.с. 20-34).
В ході проведення цієї слідчої дії були виявлені та вилучені змив крові, носова хустинка з плямами крові та мікрочастинки з обох рук потерпілого, які оглянуті, визнані речовими доказами та приєднані до справи (т. 1, а.с. 129).
Показання ОСОБА_3, в тому числі і на досудовому слідстві, про місце, де між ним та потерпілим відбулася бійка, а також показання свідка ОСОБА_9 про те, де вона бачила кров на території свого помешкання, узгоджуються з даними протоколу огляду місця події з фототаблицею від 11.06.2009 року, з якого видно, що в ході проведення цієї слідчої дії був проведений огляд за місцем проживання ОСОБА_3 - у будинку АДРЕСА_1, в ході якого були виявлені та вилучені залізний штир, призначений для кріплення батарей водяного опалення, та фрагмент полового покриття з плямами речовини бурого кольору, зразки цієї речовини з підвіконня, порогу, волосся, вилучене з зазначеного штиря, які оглянуті, визнані речовими доказами та приєднані до справи (т. 1, а.с. 40-54, 130-131).
Згідно з даними судово - медичних експертиз №104/ц від 13.07.2009 року, №185 від 20.07.2009 року, №168 від 09.07.2009 року, №167 від 10.07.2009 року, №102 від 03.07.2009 року, №250 від 24.06.2009 року на залізному штирі, фрагменті полового покриття, двох зразках речовини бурого кольору, носовій хустинці, тампоні зі змивами крові, вилучених в ході зазначених вище оглядів, виявлено сліди крові та кліткові елементи людини, походження яких можливе від потерпілого, але не від ОСОБА_3, волосся на залізному штирі походить від потерпілого (т. 1, а.с. 98-100, 106-108, 116-120, 126-127).
Висновком медико - криміналістичної експертизи №78-мк від 16.07.2009 року встановлено, що заподіяння колотого ушкодження на потиличній частині голови потерпілого залізним штирем не виключається (т. 1, а.с. 86-92).
Вирішуючи питання щодо спрямованості умислу підсудного при заподіянні ним потерпілому тілесних ушкоджень, суд бере до уваги дані щодо кількості та сили ударів, нанесених потерпілому, їх направленості в життєво - важливий орган - голову, а також дані про подальшу поведінку підсудного, який не вжив заходів щодо виклику швидкої допомоги, а відвів потерпілого в безлюдне місце та залишив його там, що унеможливило надання останньому своєчасної медичної допомоги.
В результаті аналізу цих даних суд дійшов висновку про те, що дії ОСОБА_3 відносно ОСОБА_5 були спрямовані саме на умисне вбивство останнього, оскільки про це свідчать не тільки показання підсудного на досудовому слідстві, а й наведені вище дані щодо кількості, характеру, локалізації виявлених у потерпілого тілесних ушкоджень.
Органом досудового слідства ОСОБА_3 пред'явлено обвинувачення в тому, що спочатку від його удару потерпілий впав, вдарився об штир та отримав колоте поранення, а потім ОСОБА_3 продовжив його побиття та заподіяв другу групу тілесних ушкоджень. Однак суд дійшов висновку, що такий висновок суперечить встановленим судом обставинам і вважає, що спочатку мало місце нанесення ОСОБА_3 потерпілому другої групи тілесних ушкоджень, після чого в результаті дій підсудного потерпілий отримав колоте поранення, після якого рухатися самостійно не міг і підсудний відвів його у те місце, де згодом був знайдений його труп.
Висновок суду щодо доведеності винності підсудного у вчиненні інкримінованого йому злочину ґрунтується на сукупності досліджених у судовому засіданні вищенаведених об'єктивних доказів, які є послідовними й узгоджуються між собою.
У справі не встановлено будь - яких даних, які б ставили під сумнів достовірність вказаних доказів і могли б свідчити про вчинення злочину іншою особою.
Доводи підсудного про те, що від завдавав потерпілому удари, обороняючись від нього в той час, коли останній наносив в йому удари викруткою, суд визнає недостовірним і відхиляє, оскільки про такі обставини він на досудовому слідстві не повідомляв, інших доказів, які могли в свідчити на підтвердження такої версії, матеріали справи не містять.
Суд вважає, що дії ОСОБА_3 підлягають кваліфікації за ч. 1 ст. 115 КК України як вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій особі, і приходить до висновку, що його винність у вчиненні інкримінованого йому злочину доведена.
При обранні виду і розміру покарання ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який за законом віднесений до особливо тяжких, дані про його особу, зокрема, те, що він має постійне місце проживання, не працює, за матеріалами справи характеризується фактично посередньо, на обліку у нарколога та психіатра не перебуває, злочин вчинив вперше, обставиною, яка пом'якшує покарання, визнає часткове визнання вини, обставиною, яка обтяжує покарання, визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, і вважає за необхідне призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк, який, на думку суду, є достатнім для виправлення підсудного і попередження вчинення ним нових злочинів.
Відповідно до ст. 93 КПК України з підсудного підлягають стягненню судові витрати.
За інформацією Херсонського СІЗО під час виконання попереднього вироку у цій справі в рахунок відшкодування судових витрат з ОСОБА_3 стягнуто 1272,91 грн., з яких кошти у сумі 331,31 грн. сплачені ним добровільно (т. 2, а.с. 287). Разом з цим, оскільки у зазначеній інформації не вказано, на відшкодування витрат якої з двох установ (КЗ «Бюро судово - медичної експертизи» чи КЗ «Херсонська обласна психіатрична лікарня») направлені ці кошти, суд вважає, що судові витрати з засудженого за цим вироком підлягають стягнення у повному обсязі, а фактичний залишок невідшкодованих витрат кожній з цих установ підлягає з'ясуванню на момент їх стягнення після набрання вироком законної сили.
Керуючись ст.ст. 93, 323, 324, 333-335 КПК України 1960 року, суд -
засудив:
ОСОБА_3 визнати винним за ч. 1 ст. 115 КК України і призначити покарання у виді 10 (десяти) років 2 (двох) місяців позбавлення волі з поміщенням для відбування покарання у кримінально - виконавчу установу закритого типу.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з 11 червня 2009 року.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити тримання під вартою.
Стягнути з ОСОБА_3 судові витрати:
- на користь КЗ «Бюро судово - медичної експертизи» 3 614,55 грн. в рахунок відшкодування витрат на проведення судово - медичних експертиз, а саме: №779 від 24.06.2009 року - 1354,60 грн., №67/779 від 25.06.2009 року - 23,34 грн., №78-МК від 16.07.2009 року - 599,63 грн., №104/ц від 13.07.2009 року - 748,52 грн., №185 від 20.07.2009 року - 427,78 грн., №168 від 09.07.2009 року - 230,34 грн., №167 від 10.07.2009 року - 230,34 грн.;
- на користь КЗ «Херсонська обласна психіатрична лікарня» 448,33 грн. в рахунок відшкодування витрат на проведення амбулаторної судово - психіатричної експертизи №367 від 18.06.2009 року.
Речові докази у справі: носову хустинку, змив крові, мікрочастинки з рук, залізний штир, волосся, зразки речовини, фрагмент підлогового покриття - знищити.
Особисті речі потерпілого - вважати повернутими ОСОБА_1.
На вирок може бути подана апеляція протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку, до апеляційного суду Херсонської області через Суворовський районний суд м. Херсона.
Головуючий: Н.В. Корольчук