16 січня 2014 року м.Київ К/9991/13680/12
Вищий адміністративний суду України у складі колегії суддів:
головуючий суддя Голяшкін О.В. (доповідач),
судді Гончар Л.Я.,
Стрелець Т.Г.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Івана Франка,4» на постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 22 квітня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2012 року у справі за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Івана Франка, 4» до Головного державного інспектора Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Києві Кузьменка Володимира Володимировича, третя особа - Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м.Києві, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,-
У лютому 2011 року Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Івана Франка,4» звернулось до суду з позовом до Головного державного інспектора Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві Кузьменка В.В., третя особа - Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві, в якому просило визнати протиправними дії щодо проведення 27 вересня 2010 року, 04 жовтня 2010 року та 10 листопада 2010 року перевірок об'єкту реконструкції житлового будинку по вул.Івана Франка,4 у Шевченківському районі м.Києва.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що головним державним інспектором Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Києві Кузьменком В.В. проведено перевірки позивача без відповідних наказів на проведення перевірок та не надано жодних відповідних розпорядчих документів, що суперечить нормам Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та п.7 Положення про інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній республіці Крим, областях, м.Києві і Севастополі.
Постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 22 квітня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2012 року, в задоволенні позову було відмовлено.
При винесенні рішень суди попередніх інстанцій виходили із відсутності підстав для задоволення позову, оскільки відповідач діяв у межах наданих повноважень та відповідно до вимог чинного законодавства.
Не погоджуючись з ухваленими у справі рішеннями, Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Івана Франка, 4» звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції, направити справу на новий розгляд до окружного адміністративного суду міста Києва.
Заперечення на касаційну скаргу не надходили.
Заслухавши доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, головним державним інспектором Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Києві Кузьменком В.В. на вимогу Київської природоохоронної прокуратури від 09 червня 2010 року №869 та на підставі доручення Державної архітектурно-будівельної інспекції від 16 липня 2010 року №26-17/26-4118 здійснено перевірку дотримання позивачем вимог містобудівного законодавства при виконанні будівельних робіт у садибі будинку, розташованого за адресою: м.Київ, вул.І.Франка,4. Вказаною перевіркою виявлено виконання ОСББ «Івана Франка,4» будівельних робіт з будівництва прибудови до житлового будинку за вказаною адресою без дозволу Інспекції на проведення будівельних робіт та затвердженої в установленому порядку проектної документації.
02 серпня 2010 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м.Києві винесено припис про усунення допущених правопорушень, а саме, про зупинення проведення будівельних робіт на об'єкті та надання інформацію про вартість виконаних будівельних робіт та акти виконаних підрядних робіт (форма КБ-2в, КБ-3) до 28 серпня 2010 року.
27 вересня 2010 року головним державним інспектором Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м.Києві Кузьменком В.В. на підставі запиту Шевченківського РУ ГУ МВС України в місті Києві від 16 вересня 2010 року № 59/9637/3 та на вимогу прокуратури міста Києва від 20 вересня 2010 року №07/1-475-04 проведено повторну перевірку позивача, за результатами якої складено акт перевірки від 27 вересня 2010 року.
Вказаною перевіркою встановлено, що позивачем не зважаючи на припис Інспекції від 02 серпня 2010 року розпочато будівництво надбудови до останнього поверху будинку, розташованого за адресою: м.Київ, вул.І.Франка, 4, про що свідчить додана до акту перевірки належним чином завірена фотокопія перевіряємого об'єкту. Пояснень щодо розпочатих будівельних робіт та доступу до об'єкту будівництва для здійснення перевірки Інспекцією керівництвом ОСББ «Івана Франка, 4» не надано.
04 жовтня 2010 року відповідачем проведено повторну перевірку позивача, якою було встановлено порушення позивачем ст.ст.28, 29 Закону України «Про планування і забудову територій», що полягало в продовженні будівельних робіт надбудови житлового будинку по вул.Івана Франка, 4 в м.Києві. За результатами перевірки складено акт від 04 жовтня 2010 року.
10 листопада 2010 року відповідачем на підставі запиту Управління СБУ у м.Києві від 26 жовтня 2010 року № 51/2/2-50553 за участю співробітника Управління СБУ у м.Києві та мешканців житлового будинку по вул.Івана Франка,4 проведено чергову перевірку, за результатами якої складено акт перевірки від 10 листопада 2010 року.
Вказаними перевірками встановлено порушення позивачем ст.ст.28, 29 Закону України «Про планування і забудову територій» в частині ненадання проектної та дозвільної документації на проведення будівельних робіт. Відсутність дозвільної документації у позивача на проведення таких робіт підтверджується листом Державної архітектурно-будівельної інспекції від 07 лютого 2011 року № 40-16-448.
Крім того, в порушення приписів п.15 Положення про інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 19 листопада 2007 року №317, та п.5 Положення про Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у м.Києві, затвердженого наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції від 27 лютого 2009 року № 28, позивачем не було надано перевіряючому доступу до об'єкту будівництва.
Відповідно до ст.10 Закону України «Про архітектурну діяльність» (в чинній редакції на момент виникнення спірних правовідносин) для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд. Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури. Державний контроль та нагляд у системі центрального органу виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи.
Згідно п.п.1 п.5 Положення про інспекції державного архітектурно будівельного контролю в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 19 листопада 2007 року № 317 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 грудня 2007 року за № 1361/14628, інспекції державного архітектурно-будівельного контролю мають право в установлених законодавством випадках проводити перевірку об'єктів будівництва і підприємств, що виготовляють будівельні матеріали, вироби і інструкції, незалежно від форм власності щодо дотримання вимог законодавства з питань, що належать до їх компетенції.
Відповідно до п.15 вказаного Положення працівники інспекції державного архітектурно-будівельного контролю мають право безперешкодного доступу до об'єктів будівництва і підприємств, що виготовляють будівельні матеріали, вироби і конструкції, незалежно від форм власності. Вказана норма кореспондується з приписами п.5 Положення про Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у м.Києві, затвердженого наказом Державної архітектурно-будівельної інспекції від 27 лютого 2009 року №28, згідно з яким інспекція має право безперешкодного доступу до об'єктів будівництва та в установлених законодавством випадках, проводити перевірку об'єктів будівництва.
Згідно п.3 ч.1 ст.20 Закону України «Про прокуратуру» при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право вимагати від керівників та колегіальних органів проведення перевірок, ревізій діяльності підпорядкованих і підконтрольних підприємств, установ, організацій та інших структур незалежно від форм власності, а також виділення спеціалістів для проведення перевірок, відомчих і позавідомчих експертиз.
Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про прокуратуру» вимоги прокурора, які відповідають чинному законодавству, є обов'язковими для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб та громадян і виконуються невідкладно або у передбачені законом чи визначені прокурором строки.
Отже, вимога прокурора щодо проведення перевірок і ревізій є одним із актів прокурорського реагування та спрямована на усунення порушень закону, причин цих порушень і умов, що їм сприяють, а тому така вимога є самостійною для виконання та не передбачає будь-яких інших розпорядчих документів, що слугуватимуть підставою для проведення перевірок.
Таким чином, при проведенні перевірки відповідач діяв відповідно до вимог закону в межах наданих повноважень, у зв'язку з чим суди дійшли правомірного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
При цьому судами обґрунтовано відхилені посилання позивача на порушення відповідачем вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду у сфері господарської діяльності», дія якого, відповідно до ч.2 ст.2 цього Закону, на спірні відносини не поширюється.
Доводи касаційної скарги встановлених обставин справи та висновків судів першої та апеляційної інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ч.3 ст.220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст.220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Касаційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Івана Франка, 4» відхилити.
Постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 22 квітня 2011 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02 лютого 2012 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту ухвалення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді