17 січня 2014 року К/800/2767/14
Суддя Вищого адміністративного суду України Олендер І.Я., перевіривши дотримання статей 17, 20, 210, 211, 212 Кодексу адміністративного судочинства України та відповідність вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України касаційної скарги Управління Пенсійного фонду України в Дубровицькому районі Рівненської області на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2013 року та постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 23 червня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Дубровицькому районі Рівненської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання нарахувати та виплатити підвищення до пенсії дитині війни, -
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 23 червня 2009 року та постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2013 року, заяву Управління Пенсійного фонду України в Дубровицькому районі Рівненської області задоволено частково, змінено спосіб і порядок виконання рішення суду по адміністративній справі шляхом стягнення за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії як "дитині війни" у сумі 1326,53 гривень, за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 30.11.2008 року відповідно до вимог статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, виходячи з встановленого відповідними законами розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з урахуванням фактично виплачених сум підвищення.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Управління Пенсійного фонду України в Дубровицькому районі Рівненської області подало касаційну скаргу, в якій, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просило скасувати зазначені судові рішення та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до положень пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).
З оскаржуваних судових рішень вбачається, що при їх ухвалені, суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для скасування чи зміни судових рішень, відсутні такі підстави і в обґрунтування касаційної скарги.
З наведеного вбачається, що касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Керуючись статтями 211, 213, пунктом 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Дубровицькому районі Рівненської області на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2013 року та постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 23 червня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Дубровицькому районі Рівненської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання нарахувати та виплатити підвищення до пенсії дитині війни.
Додані до касаційної скарги матеріали повернути скаржнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді
Вищого адміністративного суду України І.Я. Олендер
.
.
Суддя І.Я. Олендер