21 січня 2014 року м. Київ В/800/217/14
Вищий адміністративний суд України у складі: суддя-доповідач Кочан В.М., судді Мойсюк М.І. , Олексієнко М.М., Олендер І.Я., Рецебуринський Ю.Й., перевіривши заяву ОСОБА_2 про перегляд Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 21.11.2013р. у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області про визнання дій неправомірними та стягнення невиплаченої частини одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби,
ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 21.11.2013р., прийнятої у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області про визнання дій неправомірними та стягнення невиплаченої частини одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби.
Відповідно до ч. 1 ст. 236 Кодексу адміністративного судочинства України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право подати заяву про перегляд судових рішень в адміністративних справах після їх перегляду в касаційному порядку.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Як вбачається зі змісту заяви та ухвали Вищого адміністративного суду України від 21.11.2013р., про перегляд якої подана заява, Вищий адміністративний суд України залишив без змін ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 17.03.2012р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 18.07.2012р., якими залишено без розгляду позов ОСОБА_2 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області про визнання дій неправомірними та стягнення невиплаченої частини одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби.
Ухвалюючи вказане судове рішення, суд касаційної інстанції зазначив, що cуди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили з того, що ОСОБА_2 пропустив встановлений ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України строк звернення до адміністративного суду, оскільки грошову допомогу йому виплачено 18.02.2009 р., а до суду він звернувся 15.03.2011р.
При цьому заявник, як на підставу неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, посилається на ухвали Вищого адміністративного суду України від 14.03.2011р. та від 21.08.2012р., якими відкриті касаційні провадження у справах.
Таким чином, заява про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України подана не з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, що виключає можливість допуску справи до провадження Верховним Судом України.
Керуючись ст.ст. 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити в допуску до провадження Верховного Суду України справи за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області про визнання дій неправомірними та стягнення невиплаченої частини одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби.
Копію даної ухвали, а також заяву з доданими до неї матеріалами повернути ОСОБА_2 .
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає
Суддя-доповідач Кочан В.М.
судді Мойсюк М.І.
Олексієнко М.М.
Олендер І.Я.
Рецебуринський Ю.Й.