Справа № 643/20514/13-к
23.01.2014 р. м.Харків
Московський районний суд м.Харкова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за обвинувальним актом відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Харкова, громадянки України, пенсіонерки, інваліда 2 групи, вдови, яка зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 185 КК України,
ОСОБА_4 16.11.2013 р. в період часу з 15:42 до 16:13 години, знаходячись в супермаркеті «Сільпо», розташованому за адресою: м. Харків, пр. Тракторобудівників, 108, діючи умисно, по раптово виниклому наміру, спрямованому на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи протиправність своєї поведінки та реалізуючи свій злочинний намір, шляхом вільного доступу таємно викрала з вітрин вищевказаного супермаркету та поклала до своєї сумки товар, що належить ТОВ «Фоззі-Фуд», а саме: свине ребро, вагою 1,416 кг. вартістю 56,63 грн., свиний ошийок безкостий, вагою 1,244 кг., вартістю 60.82 грн., куряче філе вагою 2,074 кг., вартістю 79,72 грн., ковбасу лікарську вагою 0,534 кг., вартістю 43,94 грн, чай розсипний «Моном Восточний» вагою 0,316 кг, вартістю 46.42 грн., а всього на суму 287,53 грн.
Після цього, ОСОБА_4 попрямувала до виходу з торгівельної зали супермаркету, пройшла касову зону, не сплативши за вищезазначені товари, однак свій злочинний умисел до кінця не довела з причин, що не залежали від її волі, оскільки була затримана охоронцями супермаркету.
Таким чином, своїми діями ОСОБА_4 вчинила злочин, передбачений ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 185 КК України, тобто, закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Доказом на підтвердження встановлених судом обставин є показання обвинуваченої, які надані нею у судовому засіданні, під час яких остання свою вину у скоєнні інкримінованого їй злочину визнала у повному обсязі та показала про обставини злочину, як вони зазначені вище у вироку суду.
Відповідно до вимог ч.3 ст.349 КПК України суд за згодою всіх учасників судового провадження визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та обмежився допитом обвинуваченої та дослідженням документів, які характеризують особу обвинуваченої.
Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що вона раніше не судима, до кримінальної відповідальності не притягалася, за місцем проживання характеризується позитивно.
Обставиною, яка пом'якшує покарання, є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину та встановленню об'єктивної істини по справі.
Обставин, які обтяжують покарання, не встановлено.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, данні щодо особи обвинуваченої, обставини, що пом'якшують покарання, які зазначені вище, та відсутність обставин, які обтяжують покарання. За зазначених обставин, суд дійшов висновку про призначення покарання у межах, встановлених санкцією статті КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, у вигляді позбавлення волі. При цьому, суд вважає, що виправлення обвинуваченої можливе без ізоляції від суспільства, в зв'язку з чим, звільняє від відбування покарання з іспитовим строком відповідно до ст.75 КК України.
Судьбу речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.369-374 КПК України,
ОСОБА_4 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.1 ст. 185 КК України, та призначити їй покарання у вигляді позбавлення волі строком на один рік.
Відповідно до ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з іспитовим строком на один рік..
Речові докази вважати поверненими власнику.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга подається через суд, який ухвалив судове рішення, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя -