Справа № 640/980/14-к
н/п 1-кс/640/401/14
"23" січня 2014 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
слідчого - ОСОБА_4 ,
адвоката - ОСОБА_5 ,
підозрюваного - ОСОБА_6 ,
перекладача - ОСОБА_7
розглянувши в залі судових засідань в приміщенні суду клопотання старшого слідчого СУ ГУМВС України в Харківській області підполковника міліції ОСОБА_4 , про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 12014220000000011 від 10.01.2014, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України,-
Старший слідчий СУ ГУМВС України в Харківській області підполковник міліції ОСОБА_4 22.01.2014 звернулася до Київського районного суду м. Харкова з клопотанням, погодженим зі старшим прокурором відділу прокуратури Харківської області радником юстиції ОСОБА_3 , яким просила накласти арешт на майно, належне ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вилучене у останнього 21.01.2014 в ході особистого обшуку при затриманні, а саме: мобільний телефон «Нокиа 1280» ІМЕІ НОМЕР_1 , зі стартовим пакетом «Лайф» мобільного оператора «Астеліт» № НОМЕР_2 , сім-картка Російського мобільного оператора «МТС» № НОМЕР_3 , а також грошові кошти у сумі 3010 Російських рублів, 16 гривень.
Підставами для арешту майна старший слідчий СУ ГУМВС України в Харківській області підполковник міліції ОСОБА_4 вказує, що відділом з розслідування особливо важливих справ та злочинів, учинених організованими групами та злочинними організаціями СУ ГУМВС України в Харківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12014220000000011, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 10.01.2014. Правова кваліфікація кримінального правопорушення: ч. 2 ст. 149 КК України.
Під час проведення досудового розслідування встановлено, що громадянин ОСОБА_6 10 січня 2014 року на території м. Харкова вербує молодих жінок, використовуючи їх уразливий стан, для виїзду на територію Російської Федерації та передачі іншим невстановленим особам з метою подальшої сексуальної експлуатації.
Прийнятими під час досудового слідства заходами встановлена особа вищевказаного чоловіка, яким є ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Лабінськ Російської Федерації, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Під час досудового слідства встановлено, що 14.01.2014 ОСОБА_6 , маючи намір на торгівлю людьми, в приміщенні готелю «Віва» по пр. Гагаріна, 2 в м. Харкові, використовуючи уразливий стан ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , завербував їх для виїзду до Російської Федерації з метою передачі невстановленим особам для подальшої сексуальної експлуатації.
21.01.2014 при затриманні гр-на ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі ч. 3 ст. 208 КПК України з дотриманням правил, передбачених ч.7 ст. 223 і ст. 236 КПК України здійснений обшук останнього, під час якого було виявлено та вилучено майно, яке йому належить на праві власності, а саме: мобільний телефон «Нокиа 1280» ІМЕІ НОМЕР_1 , зі стартовим пакетом «Лайф» мобільного оператора «Астеліт» № НОМЕР_2 , сім-картка Російського мобільного оператора «МТС» № НОМЕР_3 , а також грошові кошти у сумі 3010 Російських рублів, 16 гривень.
Слідчий вважав, що вилучені речі мають значення речових доказів у зв'язку з тим, що використані як знаряддя злочину, надані особі з метою фінансування та матеріального забезпечення кримінального правопорушення.
Орган досудового слідства вказав, що з метою недопущення знищення вилучених речей або пошкодження, фактичного позбавлення підозрюваного можливості володіти, користуватися та розпоряджатися майном, а також з метою забезпечення можливої конфіскації, належить арештувати майно, тимчасово вилучене при затриманні у ОСОБА_6 .
Слідчий вважав, що враховуючи те, що речі, які були вилучені у ОСОБА_6 в ході особистого обшуку при затриманні відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст.167 КПК України як речі, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони використані як засіб чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та зберегли на собі його сліди, надані особі з метою фінансування та матеріального забезпечення злочину, мають доказове значення в кримінальному провадженні, крім того, не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню.
У судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали подане клопотання, просили про його задоволення. Підозрюваний ОСОБА_6 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 проти задоволення клопотання не заперечували.
Слідчий суддя, вислухавши думку учасників процесу, вивчивши документи та матеріали, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, а також витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання, приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання, оскільки на виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України слідчий довів необхідність арешту майна.
Згідно з ч.2 ст. 170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у ч.2 ст.167 цього Кодексу, а саме: 1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; 3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Згідно з ч.4 ст. 170 КПК України заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані у випадках, коли їх застосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
Враховуючи те, що вилучене відповідно до протоколу затримання особи 21.01.2014 в ході особистого обшуку, майно, а саме: мобільний телефон «Нокиа 1280» ІМЕІ НОМЕР_1 , зі стартовим пакетом «Лайф» мобільного оператора «Астеліт» № НОМЕР_2 , сім-картка Російського мобільного оператора «МТС» № НОМЕР_3 , а також грошові кошти у сумі 3010 Російських рублів, 16 гривень, - що належать ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідає критеріям, зазначеним у ст.167 КПК України, а також враховуючи те, що не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню, суд вважає, що необхідно накласти арешт на зазначене вище майно.
Клопотання про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час розгляду питання слідчим суддею від учасників процесуальної дії не надійшло, за ініціативою суду не здійснюється, що відповідає положенням ст.107 КПК України.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст.107,170-173,309, 372 КПК України,
Клопотання старшого слідчого СУ ГУМВС України в Харківській області підполковника міліції ОСОБА_4 , про арешт тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 12014220000000011 від 10.01.2014, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 149 КК України, - задовольнити.
Накласти арешт на майно, що належить ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вилучене у останнього 21.01.2014 в ході особистого обшуку при затриманні, а саме: мобільний телефон «Нокиа 1280» ІМЕІ НОМЕР_1 , зі стартовим пакетом «Лайф» мобільного оператора «Астеліт» № НОМЕР_2 , сім-картка Російського мобільного оператора «МТС» № НОМЕР_3 , а також грошові кошти у сумі 3010 (три тисячі десять) Російських рублів та 16 (шістьнадцять) гривень.
Місцем зберігання арештованого майна визначити СУ ГУМВС України в Харківській області в порядку, визначеному "Порядком зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2012 №1104.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1