22.01.2014
227/367/13- ц
22 січня 2014 року Добропільський міськрайонний суд Донецької області
у складі: головуючого судді Любчик В.М.
при секретарі Сафроновій К.М.
за участю позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Добропілля цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору міни не дійсним, -
Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору міни квартир від 02 лютого 2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Добропільського міського нотаріального округу Донецької області та зареєстрованого в реєстрі № 274 внаслідок оману, та про виселення ОСОБА_2 із квартири АДРЕСА_2. Свій позов позивачка обґрунтувала тим, що в лютому 2012 року обміняла квартиру АДРЕСА_2 на квартиру АДРЕСА_1. Вважає, що відповідач при укладені договору міни навмисно ввела її в оману, не повідомила про те, що стеля та стіни квартири протікають та потребують ремонту. Проживання в зазначеній квартирі на теперішній час не можливо, оскільки у квартирі волого, вікна протікають та росте грибок.
В судовому засіданні позивачка підтримала свої вимоги в повному обсязі, та зазначила, що 02 лютого 2012 року між нею та ОСОБА_2 було укладено договір міни квартир, які належали їм на праві власності. До укладення договору їй належала квартира АДРЕСА_2, а ОСОБА_2 квартира АДРЕСА_1. Внаслідок укладення договору міни вона отримала у власність квартиру ОСОБА_2, а остання її квартиру. Договір був посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_4 Добропільського міського нотаріального округу Донецької області, зареєстровано в реєстрі за №274. До укладення договору міни вона бачила стан квартири, недоліків виявлено не було. Після укладення договору вона стала проживати в ній зі своєю дочкою ОСОБА_5 2011 року народження. В серпні 2012 вона виїхала до Росії, м. Петропавловськ-Камчатський. Після повернення, у грудні 2012 року, в квартирі побачила, що майже по всім стінам кімнат почав рости грибок, який також ріс на рамі балкону. Пластикові вікна пропускали вологу. Також вона помітила, що шпалери на стінах і стелях частково відклеїлись. З метою усунення вказаних недоліків та проведення ремонту, вона запросила до квартири знайомого, який їй повідомив, що ремонт в квартирі було зроблено не якісно, шпалери поклеєні на необроблені від грибка стіни. Стеля і стіни пропускали вологу. Від сусідів вона дізналась, що крівля пропускала вологу, в т.ч. до обміну квартирами. Вважає, що відповідач увів її в оману, не повідомила їй про зазначені недоліки до укладення договору та відмовляється від обміну квартирами. Просить визнати договір міни недійсним та висилити відповідача із квартири.
Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнала посилаючись на те, що дійсно між нею та ОСОБА_1 укладено договір міни 02 лютого 2012 року за яким вона набула право власності на квартиру, розташовану АДРЕСА_2, а ОСОБА_1 на квартиру в АДРЕСА_1. Договір був посвідчений приватним нотаріусом. Квартира була передана позивачці у нормальному стані, ніяких недоліків не було. Окрім того, перед укладенням договору позивачка особисто оглядала квартиру. Ремонт квартири проводився перед укладенням договору, але не з метою скрити недоліки. Нікого в оману не уводила, позивачка перед укладенням договору 7 раз була у квартирі, та перевіряла її стан. Вважає, що позивачка безпідставно вимагає провести обмін квартир. Просила відмовити у задоволенні позову.
Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись, що позов не обґрунтований, правових підстав для задоволення позову не має.
Заслухавши учасників судового розгляду, допитавши свідків, вивчивши письмові матеріали справи, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.
Згідно із ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
В судовому засіданні встановлено, що між сторонами було укладено договір міни від 02 лютого 2012 року, посвідчений приватним нотаріусом Добропільського міського нотаріального округу Донецької області та зареєстрований в реєстрі №274. Квартири розташовані в АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1. Відповідно умовам договору ОСОБА_2 набула право власності на квартиру, розташовану АДРЕСА_2, а ОСОБА_1 на квартиру в АДРЕСА_1.
Відповідно до вимог ст. 230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (ч. 1 ст. 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 20 постанови від 6 листопада 2009 року N 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" (далі - Постанова), правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину. Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення.
Свідок ОСОБА_6, підтвердила, що разом з позивачкою оглядала квартиру перед укладенням договору. Однак недоліки в квартирі виявлені не були. Восени 2012 року виявилось, що квартира волога, тече, проявився грибок.
Свідки ОСОБА_7, та ОСОБА_8, в судовому засіданні, пояснили, що проживають в будинку АДРЕСА_1, та підтвердили, що квартира волога, крівля тече. Однак оцінюючих їх свідчення, суд приходить до висновку, що їх свідчення не доводять ту обставину, що відповідач ОСОБА_2 ввела в оману ОСОБА_1 щодо стану квартири саме на час укладення договору. Окрім того інші свідки ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 спростували їх свідчення, зазначивши, що квартира завжди була в нормальному стані, доглянута, суха.
Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи на момент укладення договору міни 02.02.2012 року недоліки обробних покрить, встановлені при огляді 26 вересня 2013 року були відсутні. Недоліки могли виникнути в результаті не правильної експлуатації квартири. Технічний стан покрівлі на момент укладення договору не можливо встановити. Стан крівлі міг погіршитись після укладення договору. На момент огляду недоліки, характерні для залиття із крівлі не встановлені.
З відповіді КП «Добропільської служби єдиного замовника» вбачається, що в липні 2009 року був виконаний капітальний ремонт крівлі за адресою будинок АДРЕСА_1 (1,3,4 пп). З липня 2009 року по 02.02.2012 року ОСОБА_2 з приводу течі крівлі над її квартирою не зверталась. З 02.02.2012 року по 12.02.2013 рік від ОСОБА_1 заяв з приводу затоплення квартири не надходило.
Так, під час судового розгляду позивач ОСОБА_1 належних і допустимих доказів на підтвердження позовних вимог про введення її в оману за спірним договором щодо укриття недоліків квартири (наявності постійної вологи, протікання вікон та балкону, наявності грибка у квартирі) не надала.
На підставі ст. 230 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 60, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору міни не дійсним - відмовити повністю.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня його проголошення до апеляційного суду Донецької області через Добропільський міськрайонний суд Донецької області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст рішення виготовлено 23.01.2014 року.
Головуючий суддя В.М. Любчик
22.01.2014