Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 213/3119/13-к
Номер провадження 1-кп/213/197/13
Іменем України
09 грудня 2013 року Інгулецький районний суд м.Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого -судді Соловйової Л.Я.,
при секретарі Іващенко Н.О.,
за участю:
прокурора Буліч В.В.,
потерпілого- ОСОБА_6,
обвинувачених: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
захисника обвинувачених: : ОСОБА_1, ОСОБА_2 ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу кримінальне провадження № 12013040740000991 за обвинуваченням:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с.Токівське Апостолівського району Дніпропетровської області, українки, громадянки України, освіта: базова загальна середня, не заміжня, перебуває в цивільному шлюбі, не працюючої, має неповнолітню дитину- доньку ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючої: АДРЕСА_1, раніше не судимої,
у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст. 296 ч.2 КК України,-
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м.Кривий Ріг Дніпропетровської області, українця, громадянина України, освіта: базова загальна середня, неодружений, перебуває в цивільному шлюбі, працюючого: ТОВ Будівельно-виробнича компанія Нові методи- газоелектрозварювальником, проживаючого: АДРЕСА_2, раніше не судимого,
у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст.296 ч.2 КК України,-
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця м.Кривий Ріг Дніпропетровської області, українця, громадянина України, освіта: повна загальна середня, неодружений, не працюючого, проживаючого: АДРЕСА_3, раніше судимого:
-19.04.2012 року Дзержинським районним судом м.Кривого Рогу за ч.2 ст.263 КК України до 120 годин громадських робіт, 30.07.2012 року знятий з обліку в КВІ в звязку з закінченням терміну покарання, судимість на момент вчинення кримінального правопорушення не погашена,
у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст.296 ч.2 КК України,-
ОСОБА_1, 09 травня 2013 року близько 23 години 30 хвилин, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_2, які також перебували у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись біля магазину ІНФОРМАЦІЯ_9 по АДРЕСА_4, де використовуючи малозначний привід, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які знаходились біля магазину ІНФОРМАЦІЯ_9 і розмовляли рідною мовою- ОСОБА_1 грубо порушуючи громадський порядок по мотивам не поваги до суспільства, разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 умисно почали висловлюватись на адресу ОСОБА_6 та ОСОБА_7 нецензурною лайкою, після чого маючи умисел направлений на здійснення хуліганських діянь, тобто грубого порушення громадського порядку з мотивів явної не поваги до суспільства, реалізуючи свій злочинний намір з метою показати свою явну неповагу до існуючих у суспільстві нормам моралі та поведінки, із хуліганських спонукань, що відобразилось в грубому порушенні громадського порядку, вчиненого групою осіб, діючи з особливою зухвалістю, ОСОБА_1 разом з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 увійшли до приміщення магазину ІНФОРМАЦІЯ_9, в якому знаходився власник магазину ІНФОРМАЦІЯ_9, де ОСОБА_1 почала навмисно наносити невстановлену кількість ударів ногами і руками по прилавкам магазину, розкидавши при ньому продукти харчування, в цей час у вказаному магазині знаходився його власник ОСОБА_6, працівники магазину- продавці: ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які у словесній формі не одноразово вимагали від ОСОБА_1 припинити здійснювати свої хуліганські дії. Однак, ОСОБА_1 розуміючи, що здійснює противоправні діяння в присутності свідків, не бажаючи їх завершення, маючи умисел продовжити хуліганські діяння, продовжила виражатися в адрес ОСОБА_6 нецензурною лайкою, принижуючи при цьому особисту людську гідність ОСОБА_6 та навмисно нанесла йому один удар рукою по обличчю. На неодноразові вимоги ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 припинити хуліганські дії- ОСОБА_1 не реагувала.
ОСОБА_2 знаходячись в приміщенні магазину ІНФОРМАЦІЯ_9 умисно наніс один удар ногою по нозі ОСОБА_6 на намагався навмисно декілька разів вдарити по обличчю ОСОБА_6. В цей час, працівники магазину- продавці: ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у словесній формі не одноразово вимагали від ОСОБА_2 припинити здійснювати свої хуліганські дії. Однак, ОСОБА_2 розуміючи, що здійснює противоправні діяння в присутності свідків, не бажаючи їх завершення, маючи умисел продовжити хуліганські діяння, продовжив виражатися в адрес ОСОБА_6 нецензурною лайкою, принижуючи при цьому особисту людську гідність ОСОБА_6. На неодноразові вимоги ОСОБА_6, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 припинити хуліганські дії ОСОБА_2 не реагував.
В цей час, ОСОБА_3 знаходячись в приміщенні магазину ІНФОРМАЦІЯ_9, на вимоги ОСОБА_6, працівників магазину- продавців: ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які у словесній формі не одноразово вимагали від ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 припинити здійснювати свої хуліганські дії- ОСОБА_3. розуміючи, що здійснює протиправні діяння в присутності свідків, не бажаючи їх завершення, маючи умисел продовжити хуліганські діяння, навмисно продовжив виражатися в адрес ОСОБА_6 - нецензурною лайкою, принижуючи при цьому людську гідність ОСОБА_6. На неодноразові вимоги ОСОБА_6, продавців: ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які у словесній формі не одноразово вимагали від ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 припинити здійснювати свої хуліганські дії- останні не реагували.
Таким чином, в результаті хуліганських дій ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які продовжувалися близько 30 хвилин, було грубо порушено громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчиненні групою осіб та тимчасово була порушена нормальна діяльність магазину ІНФОРМАЦІЯ_9.
Вищезазначені встановлені судом обставини підтверджуються сукупністю належних та допустимих доказів, що отримані судом з досліджених у судовому засіданні таких процесуальних джерел доказів як показання та документи.
Зокрема, допитана як обвинувачена ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 296 Кримінального кодексу України визнала повністю, щиро розкаялася у скоєному. Просила вибачення у потерпілого. При цьому, пояснила, що повністю підверджує викладені в зміненому обвинувальному акті обставини і їх не оспорює.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 про солідарне стягнення з обвинувачених моральної шкоди в розмірі 15000 гривень, визнає частково в розмірі 3000 гривень, при цьому вона виходить з принципу віднесення на кожного обвинуваченого по 1000 гривень. В іншій частині вимог просить суд відмовити потерпілому, оскільки на її думку сума моральної шкоди вказана у позові значно завищена. Також пояснила, що вона разом з обвинуваченим ОСОБА_2 відшкодувала потерпілому частково моральну шкоду в розмірі 200 гривень.
Допитаний як обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 296 Кримінального кодексу України визнав повністю, щиро розкаявся у скоєному. Повністю підтвердив викладені в зміненому обвинувальному акті обставини і їх не оспорює. Пояснив, що все так і було, як зазначено в зміненому обвинувальному акті. Просив вибачення у потерпілого.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 про солідарне стягнення з обвинувачених моральної шкоди в розмірі 15000 гривень визнає частково в загальному розмірі 3000 гривень. В іншій частині вимог просить суд відмовити, вважає, що сума моральної шкоди вказана у позові - необґрунтовано завищена. Також пояснив, що він разом із ОСОБА_1 частково в рахунок компенсації моральної шкоди відшкодував потерпілому 200 гривень.
Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 296 Кримінального кодексу України визнав повністю, щиро розкаявся у скоєному. Повністю підтвердив викладені в зміненому обвинувальному акті обставини і їх не оспорює. Просить вибачення у потерпілого.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_6 про солідарне стягнення з обвинувачених моральної шкоди в розмірі 15000 гривень визнає частково в загальному розмірі 3000 гривень. В іншій частині вимог просить суд відмовити потерпілому, оскільки вважає, що заявлена сума у позові безпідставно завищена та нічим не обгрунтована.
Крім повного визнання своєї вини обвинуваченими: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, їх вина у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується поясненнями потерпілого ОСОБА_6, який в судовому засіданні пояснив, що 9 травня 2013 року близько 23 години 30 хвилин він стояв біля магазину ІНФОРМАЦІЯ_9 по проспекту Південному в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу і розмовляв з ОСОБА_7. Обвинувачені: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, які перебували в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись біля магазину ІНФОРМАЦІЯ_9 по проспекту Південному в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу почали висловлюватись на його адресу та в адрес ОСОБА_7 -нецензурною лайкою. Потім обвинувачені зайшли в магазин ІНФОРМАЦІЯ_9 власником якого є він, де ОСОБА_1 почала наносити удари ногами і руками по прилавкам магазину, при цьому були розкиданні продукти харчування. Він та продавці магазину: ОСОБА_8 і ОСОБА_9 вимагали від ОСОБА_1 припинити здійснювати свої хуліганські дії. Однак, ОСОБА_1 не бажала припиняти хуліганські дії і виражалася в його адрес нецензурною лайкою. Також нанесла йому один удар рукою по обличчю. ОСОБА_2 наніс один удар ногою по його нозі, намагався вдарити по обличчю, щоб уникнути тілесних ушкоджень він закривався руками. Йому були спричинені легкі тілесні ушкодження. Обвинувачені ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 виражалися нецензурними словами в його адрес, не хотіли залишати магазин та декілька разів забігали в магазин і продовжували свої хуліганські дії, все це відбувалося близько 30 хвилин. Тимчасово була порушена нормальна діяльність магазину ІНФОРМАЦІЯ_9. Протиправними діями обвинувачених йому було завдано моральні страждання та переживання. Був порушений його звичний спосіб життя, вимушений був звертатися до органів внутрішніх справ та за юридичною допомогою для складання цивільного позову. Свої моральні страждання оцінює в розмірі 15000 гривень, моральну шкоду просить стягнути солідарно з обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3. На призначенні обвинуваченим суворої міри покарання -не наполягає. Також пояснив, що обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 частково відшкодували йому моральну шкоду в розмірі 200 гривень.
Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснив, що працює у відділі ДСО Криворізького ВДСО. 09.05.2013 року знаходився в добовому наряді спільно з міліціонером водієм ОСОБА_5. Після 22.00 години 09.05.2013 року до них від чергового ГЦС надійшов сигнал тривога за адресою АДРЕСА_4. Після отримання сигналу вони відразу направились за вказаною адресою. Обєктом тривоги був магазин ІНФОРМАЦІЯ_9. Прибувши на місце разом з ОСОБА_5, увійшли до вказаного магазину, де побачили обвинувачених, які знаходилися в стані алкогольного спяніння. Між обвинуваченими та власником магазину ІНФОРМАЦІЯ_9 була словесна сварка. Потім стало відомо, що обвинувачені в ході раптово виниклої сварки, увійшли до магазину та вчинили бійку. Обвинувачена ОСОБА_1 наносила удари руками та ногами по вхідним дверях магазину та прилавкам, розкидавши при цьому товар, що супроводжувалось висловлюванням в адрес ОСОБА_6 грубою нецензурною лайкою. В подальшому обвинувачених доставили до Інгулецького РВ КМУ ГУМВС України в Дніпропетровскій області.
Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні дав аналогічні пояснення, поясненням свідка ОСОБА_10.
Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснив, що 9 травня 2013 року він разом обвинуваченими ОСОБА_3, ОСОБА_1 і ОСОБА_2 знаходились на пляжі, де розпивали пиво. Приблизно о 21 годині направились на 9-й квартал на зупинку, що розташована на мікрорайоні ПівдГЗК в Інгулецькому районі м.Кривого Рогу. Він з ОСОБА_3 йшли попереду, а ОСОБА_1 і ОСОБА_2 позаду. Біля магазину ІНФОРМАЦІЯ_9 почули крик ОСОБА_1 та ОСОБА_2. Коли він зайшов в приміщення магазину, то побачив розкиданий товар. ОСОБА_2 став заступатися за ОСОБА_1 та вдарив потерпілого. ОСОБА_1 в магазині виражалася нецензурними словами, руками та ногами штовхала прилавки. Побачивши це, він вивів ОСОБА_1 з магазину, потім вивів ОСОБА_2 з магазину, але ОСОБА_1 знов зайшла в магазин і її ще раз виводили з магазину. Обвинувачений ОСОБА_3 в приміщенні магазину нікого не бив, в магазині був крик та виражалися нецензурними словами. Він участі в хуліганських діях не приймав, намагався припинити ці дії з боку обвинувачених.
Окрім цього, вина обвинувачених також підтверджується і письмовими доказами: протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 15.07.2013 року і оглянутим в судовому засіданні диском DVD +R 1-16 з відеозаписом з камери відео спостереження подій, які відбувалися 09.05.2013 року. З яких встановлено, що обвинуваченні: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 вчиняли хуліганські дії в магазині ІНФОРМАЦІЯ_9 по АДРЕСА_4 (т.2 а.с.48,49,51).
Крім повного визнання своєї вини обвинуваченими, їх вина у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується матеріалами кримінального провадження, поясненнями потерпілого, свідків: ОСОБА_10, ОСОБА_5, ОСОБА_11, письмовими доказами. Однак за згодою учасників судового провадження, в силу ст.349 ч.3 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів, а саме показань свідків: ОСОБА_8, ОСОБА_9, які ніким не оспорюються.
Речовим доказом по кримінальному провадженню є: відеодиск DVD +R 1-16 з відеозаписом з камери відео спостереження подій (т.2 а.с.50,52).
Зібрані у справі докази, свідчать про те, що дії обвинувачених: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 вірно кваліфіковані за ст.296 ч.2 КК України.
Вказані докази у своєму взаємозв'язку дають достатні підстави вважати, що обвинувачені: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 винуваті у вчиненні вищезазначеного кримінально караного діяння, передбаченого ст. 296 ч.2 КК України за ознаками грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, вчиненого групою осіб.
Призначаючи вид та міру покарання обвинуваченим: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кожним злочину, який відноситься до злочину середньої тяжкості, осіб винних, які вину визнали повністю, щиро розкаялись у вчиненому, ОСОБА_1, ОСОБА_3 не працюють, на обліку у лікарів психіатра, нарколога не перебувають. За місцем проживання ОСОБА_1 характеризуються позитивно, ОСОБА_3 задовільно, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебувають. ОСОБА_2 працює, за місцем роботи і проживання характеризується позитивно, раніше не судимий, на обліку у лікаря психіатра і нарколога не перебуває. ОСОБА_1 має неповнолітню дитину, раніше не судима. ОСОБА_3 має непогашену судимість. Обвинувачені: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 вчинили кримінальне правопорушення в стані алкогольного спяніння. Цивільний позов обвинувачені визнали частково. ОСОБА_1 і ОСОБА_2 частково відшкодували потерпілому моральну шкоду в розмірі 200 гривень.
Суд ураховує також наявність у обвинувачених: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 відповідно до ст. 66 Кримінального кодексу України пом'якшуючих покарання обставин, зокрема, визнання вини, щире каяття, часткове погашення завданої моральної шкоди, а у ОСОБА_1 знаходження на утриманні неповнолітньої дитини. Обставиною, яка обтяжує обвинуваченим ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 покарання відповідно до ст.67 КК України є вчинення ними кримінального правопорушення в стані алкогольного спяніння. Розгляд кримінального провадження відносно обвинувачених, проводився відповідно до ст.337 КПК України в межах предявленого обвинувачення.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що обвинуваченим має бути призначене достатнє для їх виправлення та перевиховання покарання у вигляді позбавлення волі у межах санкції ч.2 ст. 296 Кримінального кодексу України із звільненням кожного від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку на підставі ст. 75 Кримінального кодексу України, оскільки виправлення обвинувачених можливе і без їх безпосередньої ізоляції від суспільства. Разом з цим, в силу вимог ст. 76 Кримінального кодексу України на обвинувачених слід покласти обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи, своєчасно зявлятися в кримінально-виконавчу інспекцію для реєстрації.
При вирішенні питання про стягнення моральної шкоди в розмірі 15000 гривень, суд враховує характер і обєм фізичних страждань, глибину душевних переживань, їх термін, вимушені зміни у житті. З урахуванням викладеного, суд вважає, що сума моральної шкоди потерпілим ОСОБА_6 значно завищена і підлягає стягненню в межах розумності та справедливості, а також враховуючи те, що частково погашена моральна шкода в сумі 200 гривень, слід задовольнити вимоги потерпілого частково в сумі 4500 гривень, яку необхідно стягнути солідарно з обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3. В стягненні решти суми вимог- необхідно відмовити.
Питання про долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ч.9 ст.100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368- 370, 371, 373, 374 Кримінального процесуального кодексу України, суд,-
ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 визнати кожного винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 296 Кримінального кодексу України та призначити кожному покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 Кримінального кодексу України звільнити ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо кожен з них протягом іспитового строку 1 (один) рік не вчинить нового злочину і виконає відповідно до ст. 76 Кримінального кодексу України покладені на нього обовязки:
не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи;
своєчасно зявлятися в кримінально-виконавчу інспекцію для реєстрації.
Цивільний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди в розмірі 15000 гривень -задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 компенсацію за завдану моральну шкоду в розмірі 4500 гривень. У стягненні іншої частини моральної шкоди відмовити.
Речовий доказ: цифровий носій інформації DVD +R 1-16 відеодиск з відеозаписом з камери відео спостереження подій, який знаходиться в матеріалах кримінального провадження (т.2 а.с.50,52) залишити при ньому.
Матеріали кримінального провадження № 12013040740000991 залишити при обвинувальному акті з подальшим зберіганням при обвинувальному акті у справі №213/3119/13-к, пр.1-кп/213/197/13.
Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
Вирок може бути оскаржений протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги через Інгулецький районний суд м.Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Суддя Л.Я.Соловйова