Справа № 161/572/14-к
Провадження № 1-кс/161/168/14
м. Луцьк 16 січня 2014 року
Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
з участю слідчого ОСОБА_3 ,
прокурора ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду м. Луцьк клопотання слідчого з ОВС СУ Головного управління Міндоходів у Волинській області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді застави,
Слідчий з ОВС СУ Головного управління Міндоходів у Волинській області ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором прокуратури Волинської області ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у відношенні ОСОБА_5 .
В обґрунтування клопотання посилається на те, що досудовим слідством встановлено, що ОСОБА_5 , у листопаді 2013 року, не будучи зареєстрований як суб'єкт господарювання - фізична особа, не маючи відповідного державного дозволу на виробництво та торгівлю алкогольними напоями, в порушення вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» № 481/95-ВР від 19 грудня 1995 року (із змінами та доповненнями), придбав, транспортував та зберігав з метою збуту незаконно виготовлені алкогольні напої.
Так, 10 листопада 2013 року ОСОБА_5 , перебуваючи на Привокзальному ринку у місті Ковелі за невстановлених обставин у невстановленої особи з метою подальшого збуту придбав незаконно виготовлені алкогольні напої в кількості 1407 (одна тисяча чотириста сім) скляних пляшок об'ємом 0,5 літри кожна, з реквізитами горілки «Пляшка» за ціною 22 гривні за 1 (одну) скляну пляшку об'ємом 0,5 літри, всього на загальну суму 30 954 гривень.
В подальшому, того ж дня ОСОБА_5 за невстановлених обставин, користуючись послугами автомобіля «таксі», здійснив транспортування з метою збуту незаконно виготовленої вищевказаної алкогольної продукції з реквізитами «Пляшка» з міста Ковеля до міста Луцьк, а саме на територію складських приміщень ТОВ «Петрус-Алко», що знаходиться за адресою: м. Луцьк, вул. Кільцева 1. Службовим особам вказаного товариства не було нічого відомо про злочинні наміри ОСОБА_5 .
Також ОСОБА_5 , якому було достовірно відомо про незаконне виготовлення придбаних алкогольних напоїв, з корисливих мотивів, переслідуючи мету отримання прибутку від їх продажу зберігав вказані алкогольні напої в кількості 1 407 (одна тисяча чотириста сім) скляних пляшок об'ємом 0,5 літри кожна у складському приміщенні ТОВ «Петрус-Алко» (м. Луцьк, вул. Кільцева 1), з метою подальшого збуту у місті Луцьку.
18 листопада 2013 року проведено обшук у складському приміщенні ТОВ «Петрус-Алко» за адресою м. Луцьк, вул. Кільцева, 1, в ході якого виявлено та вилучено алкогольну продукцію з реквізитами горілки «Пляшка» в кількості 1 407 (одна тисяча чотириста сім) ємностей об'ємом 0,5 л. кожна, заповнених прозорою рідиною.
Згідно висновку експерта №831 від 21.11.2013 слідує, що рідини, які поміщені в скляні пляшки з реквізитами горілки «Пляшка» вилучені під час обшуку за адресою: м. Луцьк, вул. Кільцева, 1 не відповідають вимогам діючого державного стандарту ДСТУ НОМЕР_1 :2003 «Горілки і горілки особливі. Технічні умови».
Допитаний ОСОБА_5 визнав лише задокументовані в ході слідства факти незаконного придбання з метою збуту, зберіганні, а також транспортуванні з цією ж метою незаконно виготовлених алкогольних напоїв. Стосовно інших фактів вказаної незаконної діяльності, а також щодо джерел отримання ним алкогольної продукції - ОСОБА_5 не повідомив.
Враховуючи те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчинення злочину передбачено ч.1 ст.204 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у виді штрафу в розмірі від 17 000 до 34 000 грн.,а тому з метою уникнення кримінальної відповідальності ОСОБА_5 може впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, а саме на робітників та службових осіб ТОВ «Петрус-Алко» (адреса: м. Луцьк, вул. Кільцева 1), яким нічого не було відомо про злочинні наміри вищезазначеної особи, спонукаючи їх до зміни показань, раніше даних ними в ході досудового розслідування, а також понятих, які були присутні під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , таким чином перешкоджаючи слідству у з'ясуванні всіх обставин вчинених ОСОБА_5 кримінального правопорушення, а також може продовжувати кримінальне правопорушення.
На підставі викладеного, з метою уникнення вчинення підозрюваним ОСОБА_6 незаконного впливу на свідків у даному кримінальному провадженні, вчиненню іншого кримінального правопорушення, або перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, беручи до уваги, що без застосування запобіжних заходів не можна запобігти такому ризику.
Просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ), запобіжний захід у вигляді застави.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 такі обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.
Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалось у відповідності до вимог ч. 1 ст. 107 КПК України.
Слідчий в судовому засіданні підтримав клопотання з підстав у ньому викладених. Просив клопотання задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні вважає, що клопотання підлягає до задоволення з підстав у ньому викладених та пояснив, що повністю підтримує доводи слідчого. Просив клопотання задовольнити.
Заслухавши пояснення слідчого, прокурора, дослідивши письмові матеріали клопотання, приходжу до висновку про часткове задоволення клопотання з наступних підстав.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Відповідно до ст. 85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Відповідно до ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню:
1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);
2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення;
3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат;
4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження;
5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.
Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Відповідно до ст. 92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого. Обов'язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає.
Відповідно до ст. 176 КПК України запобіжними заходами є:
1) особисте зобов'язання;
2) особиста порука;
3) застава;
4) домашній арешт;
5) тримання під вартою.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України до підозрюваного, обвинуваченого у вчиненні злочину, за який передбачено основне покарання у виді штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, може бути застосовано запобіжний захід лише у вигляді застави або тримання під вартою у випадках та в порядку, передбачених цією главою.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При розгляді клопотання встановлено, що ОСОБА_5 органами досудового розслідування підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України з підстав, викладених у клопотанні.
Також при розгляді клопотання встановлено, що ОСОБА_5 у відповідності до положень ст. 276 КПК України повідомлено про обґрунтовану підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204 КК України (а.с. 31-33).
Також при розгляді клопотання встановлено, що запобіжний захід виключно у виді застави або тримання під вартою може бути заснований тільки до підозрюваного, обвинуваченого у вчиненні злочину, за який передбачено основне покарання у виді штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян може бути застосовано запобіжний захід лише у вигляді застави або тримання під вартою. Однак ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину, за який санкцією ч. 1 ст. 204 КК України передбачено основне покарання у вигляді штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При цьому стороною кримінального провадження у відповідності до положень п. 2, 3 ч. 1 ст. 194 КПК України не мотивовано та не доведено в ході судового розгляду про наявність хоча б одного із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що стороною кримінального провадження доведено обставини, передбачені пунктом 1 частини першої статті 194 КПК України, але не доведено обставини, передбачені пунктами 2 та 3 частини першої статті 194 КПК України, для застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання. А тому за таких обставин, приходжу до висновку про відмову в задоволенні клопотання щодо застосування у відношенні ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді застави. Однак приходжу до висновку про покладення на ОСОБА_5 зобов'язання прибувати за кожною вимогою до слідчого та повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання.
Керуючись ст. ст. 176, 177, 181, 194 КПК України,-
Клопотання слідчого з ОВС СУ Головного управління Міндоходів у Волинській області ОСОБА_3 про застосування у відношенні ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді застави - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_2 , працюючого, раніше не судимого, не одруженого, запобіжний захід у вигляді - особистого зобов'язання строком на шістдесят днів та зобов'язати його прибувати за кожною вимогою до слідчого; повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання.
В решті клопотання - відмовити.
Строк дії ухвали два місяці з дня постановлення ухвали.
Ухвала слідчого судді, суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1