Справа № 161/494/14-к
Провадження № 1-кс/161/145/14
м. Луцьк 16 січня 2014 року
Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
з участю слідчого ОСОБА_3 ,
прокурора ОСОБА_4 ,.,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду м. Луцьк клопотання заступника начальника відділення СВ Луцького МВ УМВС України у Волинській області ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою,
Заступник начальника відділення СВ Луцького МВ УМВС України у Волинській області ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням, погодженим з старшим прокурором прокуратури м. Луцька ОСОБА_4 про продовження строку тримання під вартою у відношенні ОСОБА_7 .
В обґрунтування клопотання посилається на те, що слідчим відділом Луцького MB УМВС України у Волинській області розслідується кримінальне провадження № 12012020010000691 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що в серпні 2010 року, ОСОБА_5 , знаходячись в місті Луцьку, діючи умисно, з корисливих мотивів, вступив у злочинну змову із ОСОБА_8 , про спільне вчинення дій, направлених на придбання, зберігання і перевезення з метою збуту психотропних речовин. Внаслідок досягнутої домовленості ОСОБА_5 передав ОСОБА_8 2400 доларів США, які останній використав для придбання психотропної речовини, обіг якої обмежено (амфетамін), у ОСОБА_9 , який перебував на території Республіки Польща. Замовлену психотропну речовину ОСОБА_9 25.08.2010 року у вечірній час незаконно переслав з Республіки Польща в місто Львів через водія рейсового автобуса сполученням "Варшава-Львів" у вигляді передачі, адресованій ОСОБА_10 , а в подальшому - ОСОБА_8 , в якій серед інших предметів знаходилася м'ясорубка, всередині якої була захована психотропна речовина (амфетамін). Після отримання даної передачі та при спробі переслати її в місто Луцьк через водія рейсового автобуса сполученням "Львів-Луцьк" 26.08.2010 року близько 9 год. 00 хв. на автовокзалі, який розташований на вулиці Стрийській міста Львів, ОСОБА_10 була затримана працівниками міліції, які виявили у неї передану від ОСОБА_9 та призначену ОСОБА_8 , а в подальшому - ОСОБА_5 , порошкоподібну речовину білого кольору загальною вагою 511,1244 згідно висновку експертизи № 426/1236 від 24.09.2010, містить у своєму складі психотропну речовину, обіг якої обмежено, - амфетамін, маса якого складає 39,0064 грама, що становить особливо великий розмір.
В подальшому, в ході проведення працівниками міліції комплексу оперативно - розшукових заходів та операції з контрольованого постачання наркотичних засобів і психотропних речовин, 31.08.2010 року близько 22.00 год. в с. Забороль Луцького району було задокументовано факт незаконного придбання і незаконного зберігання ОСОБА_5 заміненого вантажу, в якому, на його переконання і згідно попередньої домовленості, повинна була знаходитись психотропна речовина (амфетамін). Даний вантаж ОСОБА_5
незаконно отримав від ОСОБА_8 відразу після того, як останній, в свою ергу, отримав його від водія рейсового автобуса, який рухався по маршруту сполученням «Варшава-Луцьк», проїжджав селом Забороль і зупинився на вимогу. В подальшому ОСОБА_5 незаконно зберігав отриманий від ОСОБА_8 замінений вантаж і незаконно перевозив його у легковому автомобілі MAZDA 3 SDN МТ" р/н НОМЕР_1 з села Забороль в місто Луцьк. Не зважаючи на вжиті працівниками міліції заходи з метою затримання ОСОБА_5 та вилучення у нього заміненого вантажу, останньому вдалося втекти.
Своїми умисними діями, які виразились у незаконному придбанні, зберіганні, перевезенні з метою збуту психотропних речовин, вчиненими за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, ОСОБА_5 вчинив злочин, передбачений ч. 3 ст. 307 КК України.
27.01.2011 року ОСОБА_5 оголошений в розшук, в подальшому він був оголошений в міждержавний розшук.
19.11.2012 року Луцьким міськрайонним судом відносно ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в зв'язку з оголошенням його в міждержавний розшук.
17.11.2013 року ОСОБА_5 доставлено в Луцьке СІЗО.
18.11.2013 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні ним злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
19.11.2013 року Луцьким міськрайонним судом відносно ОСОБА_5 застосовано обраний постановою Луцького міськрайонного суду запобіжний захід у вигляді взяття під варту строком на два місяці.
У зв'язку з тим, що 17.01.2014 року закінчуються строки тримання ОСОБА_5 під вартою, виникла необхідність звернутися до слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області з клопотаннями про продовження строку тримання під вартою.
Враховуючи те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання, у виді позбавлення волі строком від 8 до 12 років, є громадянином іншої держави, не має реєстрації та місця проживання на території України, на виклики до слідчого не з'являвся, таким чином ухилявся від органів слідства та суду, перешкоджав встановленню об'єктивної істини у кримінальному провадженні, в зв'язку з чим був оголошений у міждержавний розшук, тому приходжу до висновку, що, перебуваючи на волі, ОСОБА_5 може продовжити ухилятись від слідства та суду.
Тому наведені вище обставини свідчать що інші, більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам передбаченим п. п. 1, 3, 4, 5 ст. 177 КПК України, а саме переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Під час допиту в якості підозрюваного ОСОБА_5 в присутності захисника ОСОБА_6 свою вину не визнав та показав, що його знайомий на ім'я ОСОБА_11 попросив в нього в борг гроші в сумі 50 чи 100 доларів США. В кінці серпня ОСОБА_11 зателефонував та повідомив, щоб він поїхав в с. Забороль Луцького району та взяв там якусь сумку, яку ОСОБА_11 повинен був у нього забрати через кілька днів та віддати борг. Він попросив знайомого ОСОБА_12 завести його в с. Забороль. Вони поїхали на автомобілі марки «Мазда» в с. Забороль та зупинились біля зупинки та він вийшов з автомобіля. Коли приїхав автобус, ОСОБА_11 забрав у водія якусь сумку та передав йому, повідомивши, що через кілька днів він забере її і поверне борг. Коли вони з ОСОБА_12 повертались в м. Луцьк і їх хотіли зупинити працівники ОСОБА_13 повідомив, що трохи випив і тому злякався та почав втікати від працівників ДАІ. В м. Луцьку він вийшов з автомобіля та поїхав додому ОСОБА_14 сумку, яку передав ОСОБА_11 , він не оглядав та залишив вдома. Наступного дня вранці він поїхав в м. Одеса на 3-4 дні, а коли повернувся, то його дружини не було вдома Оскільки номер ОСОБА_15 не був активним, сам він на зв'язок з ОСОБА_16 не виходив, крім того, його бізнес прибутків не давав, тому він вирішив поїхати
з України. Про те, що він був у розшуку, йому відомо не було. Діяльністю, пов'язаною з незаконним обігом наркотичних засобів чи психотропних речовин він ніколи не займався.
Незважаючи на невизнання підозрюваним ОСОБА_5 своєї вини у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, його вина у вчиненні інкримінованого злочину підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами.
Незважаючи на те, що двомісячний строк досудового розслідування закінчується 18.01.2014 року, проте у даному кримінальному провадженні необхідно провести ряд слідчих та процесуальних дій за участю ОСОБА_5 .
Результати всіх вищезазначених слідчих та процесуальних дій мають важливе значення у даному кримінальному провадженні, оскільки забезпечать його повне та неупереджене розслідування, а також дадуть змогу прийняти законне кінцеве процесуальне рішення, тому необхідно звернутися до слідчого судді Луцького міськрайонного суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою у даному кримінальному провадженні до трьох місяців, а саме до 17.02.2014 року включно.
Вищеперераховані слідчі дії не були проведенні у двомісячний строк у зв'язку зі складністю даного кримінального провадження, необхідністю проводити слідчі дії в іншій області, допиту свідків, які перебували за межами України, чим обумовлена складність розслідування, яке потребує ретельної підготовки та організації при проведенні значної кількості слідчих дій.
13.01.2014 року прокурором м. Луцька продовжено строки досудового розслідування до трьох місяців, а саме до 17.02.2014 року.
Просить продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , до 3-х місяців в межах строку досудового розслідування.
Слідчий в судовому засіданні підтримав своє клопотання з підстав у ньому викладених. Просив клопотання задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні вважає, що клопотання підлягає до задоволення з підстав у ньому викладених та пояснив, що повністю підтримує доводи слідчого, є всі підстави для продовження строку тримання під вартою. Просив клопотання задовольнити.
Підозрюваний та її захисник в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання. Просили відмовити в задоволенні клопотання та обрати більш мякий запобіжний захід.
Заслухавши пояснення слідчого, прокурора, захисника, підозрюваного, дослідивши письмові матеріали клопотання, приходжу до висновку про часткове задоволення клопотання з наступних підстав.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Відповідно до ст. 85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у
кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Відповідно до ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню:
1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення);
2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення;
3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат;
4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження;
5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.
Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Відповідно до ст. 92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого. Обов'язок доказування належності та допустимості доказів, даних щодо розміру процесуальних витрат та обставин, які характеризують обвинуваченого, покладається на сторону, що їх подає.
Відповідно до ч. 3 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати:
1) шести місяців - у кримінальному провадженні щодо злочинів невеликої або середньої тяжкості;
2) дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
При розгляді клопотання встановлено, що постановою суду від 19 листопада 2013 року подання заступника начальника відділення СВ Луцького МВ УМВС України у Волинській області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту ОСОБА_5 задоволено повністю. Застосовано до ОСОБА_5 , обраний постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 листопада 2012 року запобіжний захід у вигляді взяття під варту строком на два місяці. Строк тримання ОСОБА_5 під вартою закінчується 17 січня 2014 року.
При розгляді клопотання стороною кримінального провадження доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Також при розгляді клопотання стороною кримінального провадження доведено наявність достатніх підстав вважати, що існує такий ризик як переховуватися від органів досудового розслідування.
Однак стороною кримінального провадження жодним чином не обґрунтовано та не мотивовано і не підтверджено доказами у відповідності до вимог ст. ст. 84, 85 КПК України, щодо не можливості застосування у відношенні ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання такого ризику як переховуватися від органів досудового розслідування.
Відповідно до ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
При розгляді клопотання встановлено і це підтверджено самим слідчим, що він в обґрунтування клопотання посилається на те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання, у виді позбавлення волі строком від 8 до 12 років, є громадянином іншої держави, не має реєстрації та місця проживання на території України, на виклики до слідчого не з'являвся, таким чином ухилявся від органів слідства та суду, перешкоджав встановленню об'єктивної істини у кримінальному провадженні, в зв'язку з чим був оголошений у міждержавний розшук, тому приходить до висновку, що, перебуваючи на волі, ОСОБА_5 може продовжити ухилятись від слідства та суду.
При цьому дана мотивація слідчого не приймається до уваги, так як положеннями ч. 3 ст. 199 КПК України чітко визначено, що клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою. Тобто слідчому необхідно обґрунтувати виправдане подальше тримання ОСОБА_5 під вартою.
Також не заслуговує на увагу твердження слідчого про те, що ОСОБА_5 є громадянином іншої держави, не має реєстрації та місця проживання на території України, на виклики до слідчого не з'являвся, чим ухилявся від органів слідства та суду, перешкоджав встановленню об'єктивної істини у кримінальному провадженні, в зв'язку з чим був оголошений у міждержавний розшук. Так як все це було підставою для обрання у відношенні ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою згідно постанови суду від 19.11.2012 року.
Однак після застосування у відношенні ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на підставі постанови суду від 19 листопада 2013 року сплинуло два місяці.
При цьому стороною кримінального провадження під час розгляду клопотання по-суті не надано нових доводів для продовження строку тримання ОСОБА_5 під вартою. Так як від має місце проживання в м. Луцьку, також має рідних, які також проживають в м. Луцьку, він на виклики до слідчого з'являвся, не ухилявся від органів слідства та суду, не перешкоджав встановленню об'єктивної істини у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
При розгляді клопотання встановлено, що стороною кримінального провадження підозрюваний ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України і це підтверджується повідомленням про підозру (а.с. 16 - 17).
Також при розгляді клопотання встановлено, що стороною кримінального провадження доведено обставини передбачені пунктом 1 та пунктом 2 частини першої ст. 194 КПК України.
Оскільки при розгляді клопотання достовірно встановлено про наявності ризику, передбаченого ст. 177 КПК України, який знайшов своє підтвердження в ході судового розгляду клопотання по суті і на які вказує слідчий, прокурор.
Також при розгляді клопотання встановлено, що стороною кримінального провадження у відповідності до вимог ст. ст. 84, 85 КПК України не надано доказів на підтвердження недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику, який в дійсності знайшов своє підтвердження в ході судового розгляду клопотання по-суті та доведений стороною кримінального провадження.
Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що стороною кримінального провадження при розгляді клопотання про продовження строку тримання під вартою у відношенні ОСОБА_5 стороною кримінального провадження доведено обставини, які передбачені пунктом 1 та 2 частини першої статті 194 КПК України та пунктом 2 частини третьої ст. 199 КПК України, а саме наявність обґрунтованої підозри та наявність такого ризику, як переховуватися від органів досудового розслідування, обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Однак стороною кримінального провадження не мотивовано та доведено обставини, передбачені пунктом 3 частини першої статті 194 та пунктом 2 частини третьої статті 199 КПК України, а саме недостатності застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні та виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився, який виправдовує тримання особи під вартою. А тому за таких обставин приходжу до висновку про застосування у відношенні підозрюваного ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та забороною йому цілодобово залишати житло за адресою АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч. 4 ст. 196 КПК України слідчий суддя, суд зобов'язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом.
Відповідно до ст. 115 КПК України строки, встановлені цим Кодексом, обчислюються годинами, днями і місяцями. Строки можуть визначатися вказівкою на подію. При обчисленні строку годинами строк закінчується в останню хвилину останньої години. При обчисленні строку днями строк закінчується о двадцять четвертій годині останнього дня строку. При обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк, за винятком строків тримання під вартою, проведення стаціонарної психіатричної експертизи, до яких зараховується неробочий час та які обчислюються з моменту фактичного затримання, взяття під варту чи поміщення до відповідного медичного закладу.
Відповідно до ч. 4 ст. 196 КПК України слідчий суддя, суд зобов'язаний визначити в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або домашнього арешту дату закінчення її дії у межах строку, передбаченого цим Кодексом.
Таким чином строк домашнього арешту закінчується 16 березня 2014 року.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, а саме:
1) прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
4) утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом;
5) не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом;
6) пройти курс лікування від наркотичної або алкогольної залежності;
7) докласти зусиль до пошуку роботи або до навчання;
8) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що слідчий суддя при розгляді клопотання у відповідності до положень ч. 4 ст. 194 КПК України прийшов до висновку ч. у відповідності до положень ч. 4 ст. 194 КПК України про застосування у відношенні ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. А тому за таких обставин, приходжу до висновку про покладення на підозрюваного ОСОБА_5 обов'язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України з наступних підстав.
Щодо покладення на ОСОБА_5 обов'язку - прибувати до слідчого із встановленою періодичністю то він підлягає покладенню з наступних підстав.
Відповідно до положень п. 1 ч. 5 ст. 194 КПК України передбачено, що слідчий суддя зобов'язує підозрюваного прибувати за кожною вимогою до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, а саме прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю.
При розгляді клопотання встановлено і це вбачається із самого витягу із кримінального провадження № 12012020010000691, що у цьому кримінальному провадженні визначено слідчого ОСОБА_3 . А тому за таких обставин приходжу до висновку про покладення на ОСОБА_5 обов'язку прибувати до заступника начальника СВ Луцького МВ УМВС України у Волинській області ОСОБА_3 .
Щодо покладення на ОСОБА_5 обов'язку - носити електронний засіб контролю то він підлягає покладенню з наступних підстав.
Відповідно до положень п. 9 ч. 5 ст. 194 КПК України передбачено, що слідчий суддя зобов'язує підозрюваного прибувати за кожною вимогою до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, а саме носити електронний засіб контролю.
При розгляді клопотання встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 має місце проживання за адресою АДРЕСА_1 , також має рідного брата, який проживає в м. Луцьку. А тому за таких обставин приходжу до висновку про покладення обов'язку носити електронний засіб контролю.
Керуючись ст. ст. 177, 193, 194, 196, 197 199 КПК України,-
Клопотання заступника начальника відділення СВ Луцького МВ УМВС України у Волинській області ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою - задовольнити частково.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який застосований у відношенні ОСОБА_5 ,, ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кюкель Агдашського району Респуліки Азербайджан, тимчасово проживаючого АДРЕСА_2 , освіта середня, раніше не судимого, постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 листопада 2013 року- скасувати.
Обрати у відношенні ОСОБА_5 ,, ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кюкель Агдашського району Респуліки Азербайджан, тимчасово проживаючого АДРЕСА_2 , освіта середня, раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на шістдесят днів та заборонити йому залишати житло цілодобово.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 , обов'язки, а саме:
- прибувати до заступника начальника СВ Луцького МВ УМВС України у Волинській області ОСОБА_3 із встановленою періодичністю;
- носити електронний засіб контролю у вигляді електронного браслета на зап'ясті правої або лівої руки.
Ухвалу для виконання передати Луцькому МВ УМВС України у Волинській області за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_5 , за адресою АДРЕСА_1 .
В решті клопотання відмовити.
Строк дії ухвали два місяці з дня постановлення ухвали.
Ухвала слідчого судді, суду щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до апеляційного суду Волинської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1