01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
05.02.2008 № 05-5-4/14910
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Отрюха Б.В.
суддів: Тищенко А.І.
Верховця А.А.
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -Дуплій Н.А. (дов. Від 08.01.2008 р. № 9/108-10)
від відповідач: 1не з'явились
2не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державне підприємство "Український державний розрахунковий центр міжнародних перевезень"
на ухвалу Господарського суду м.Києва від 05.11.2007
у справі № 05-5-4/14910 (Борисенко І.І.)
за позовом Державне підприємство "Український державний розрахунковий центр міжнародних перевезень"
до Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
Комунальне підприємство "Київське міське бюро технічної інвертаризації та реєстрації права власності на об"єкти нерухомого майна"
про визнання права власності на нерухоме майно
Ухвалою Господарського суду м. Києва по справі № 05-5-4/14910 від 05.11.2007 р. повернуто без розгляду позову заяву Державного підприємства "Український державний розрахунковий центр міжнародних перевезень" на підставі п. 4, ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Державне підприємство "Український державний розрахунковий центр міжнародних перевезень" звернулось з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду м. Києва від 27.04.2007 р. у справі № 05-5-4/14910, в якій просить скасувати зазначену ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для розгляду.
Відповідачі не скористались своїм процесуальними правом, в судове засідання повноважних представників не направили.
Про день і час слухання справи відповідачі повідомлени належним чином, а тому суд, вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача 1, 2.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справа направленню для розгляду до місцевого господарського суду, з огляду на наступне.
Так, залишаючи позов ДП "Український державний розрахунковий центр міжнародних перевезень" без розгляду на підставі п. 4 ст. 63 ГПК України, місцевий суд посилався на те, що в порушення п.3 ст. 57 ГПК України позивачем сплачено державне мито в меншому розмірі, ніж встановлено законодавством України, а саме Декретом Кабінету Міністрів України “Про державне мито” за розгляд позовних заяв майнового характеру.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, викладеним в оскаржуваній ухвалі, вважає його помилковим.
Так, форма і зміст позовної заяви, а також перелік документів, які додаються до неї визначені в ст. ст. 54, 57 Господарського процесуального кодексу України.
Недодержання вимог статей 54 і 57 Господарського процесуального кодексу України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 Господарського процесуального кодексу України.
Як вбачається з матеріалів справи, Державне підприємство “Український Державний розрахунковий центр міжнародних перевезень” звернувся до Господарського суду міста Києва до Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації),. Комунальне підприємство "Київське міське бюро технічної інвертаризації та реєстрації права власності на об"єкти нерухомого майна" про визнання право власності на нерухоме майно.
Відповідно до п. 14 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р. № 01-8/675 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року” розмір державного мита, що сплачується з позовних заяв про визнання права власності на майно (зокрема, за відсутності або втрати право встановлювального документа, тощо) визначається за ставкою, передбаченою Декретом № 7-93 для позовних заяв немайнового характеру.
Підпунктом б пунктом 2 статті 3 Декрету № 7-93 встановлено, що для позовних заяв немайнового характеру, що подаються до господарських судів, ставка державного мита встановлена у розмірі 5 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 85 гривень.
Позивачем до позовної заяви на підтвердження сплати державного мита за розгляд позову, платіжним дорученням від 25.09.2007 року № 995 сплачено державне мито у розмірі 85 гривень, як це і вимагає положення Декрету № 7-93.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом припущено помилкове застосування п.4 ст.63 ГПК України, що визнається підставою для задоволення апеляційної скарги і скасування ухвали у даній справі.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 101, 102, 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Український державний розрахунковий центр міжнародних перевезень" задовольнити.
2.Ухвалу Господарського суду м. Києва від 05.11.2007 р. у справі №05-5-4/14910 скасувати.
3.Справу №05-5-4/14910 направити до Господарського суду м. Києва для розгляду.
Головуючий суддя Отрюх Б.В.
Судді Тищенко А.І.
Верховець А.А.