01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
27.02.2008 № 39/50
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кондес Л.О.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -Клочай Н.І. -за дов.
від відповідача -Кліндухов П.В.- за дов
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнє підприємство "Фірма "Дайленко"
на рішення Господарського суду м.Києва від 08.11.2007
у справі № 39/50
за позовом Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київреклама"
до Дочірнє підприємство "Фірма "Дайленко"
про стягнення 170 537,36 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.11.2007р. у справі № 39/50 задоволено позов у повному обсязі.
Підлягає до стягнення з відповідача на користь позивача 144 698,40 грн. - основного боргу, 4 844,68 грн.- пені, 16 015,26 грн.- інфляційних, 4 979,02 грн.- три проценти річних та судові витрати.
Відповідач, не погодившись з рішенням, звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким скасувати рахунки-фактури: № 51530 від 15.06.06, №51531 від 15.06.06, № 56764 від 15.10.06, № 56 766 від 06.10.07, № 61705 від 15.12.06, № 65 005 від 15.03.08, № 67 787 від 13.04.07, №69018 від 15.05.07, № 71 129 від 15.06.07 та відкоригувати рахунки-фактури №№ 45 801, 48 137, 45 802, 29 694.
Відповідач стверджує, що судом першої інстанції неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, неправомірно нараховані штрафні санкції, рішення ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Зокрема, апелянт стверджує, що договірні відносини між сторонами припинилися 24.05.2006р., і рахунки, які виставлені позивачем після цієї дати, є безпідставними.
Крім того, відповідач звертає увагу на пункт 4.5 договору, який встановлює, що плата за право тимчасового користування місцем сплачується розповсюджувачем зовнішньої реклами не пізніше 20-го числа поточного місяця шляхом сплати коштів відповідно до наданого рахунку-фактури.
Відповідачу не надавалися рахунки-фактури до сплати і позивач не надав суду доказів їх виставлення відповідачу, тому неможливо встановити, коли виникло зобов”язання у відповідача оплачувати спірні рахунки, а також, коли відповідач порушив свої зобов”язання перед позивачем.
Позивач у відзиві заперечує проти доводів апеляційної скарги та вважає, що рішення суду першої інстанції ухвалене у повній відповідності із нормами матеріального та процесуального права та повністю відповідає обставинам даної справи.
Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія установила наступне:
Позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 144 698,40 грн. за договором № 112/ТК на право тимчасового користування місцем для розміщення об”єкту зовнішньої реклами від 23.03.2005р., 4 844,68 грн.- пені, 16 015,26 грн.- інфляційних та 4 979,02 грн.- три проценти річних.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на виконання вимог договору надав відповідачу послуги ( право на тимчасове користування місцями для розміщення об”єктів зовнішньої реклами), але відповідач в порушення умов договору свої зобов”язання з оплати наданих послуг не виконав у повному обсязі.
Відповідач на вимогу суду першої інстанції не надав відзив на позовну заяву і витребувані документи в порядку ст.59 ГПК України, у зв”язку з чим відповідно до ст.75 ГПК України справа була розглянута судом за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень, однак відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, до суду першої інстанції не надав.
У відповідності до вимог ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв”язаний доводами апеляційної скарги ( подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції , що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню щодо стягнення з відповідача суми основного боргу, інфляційних та трьох процентів річних, з огляду на наступне:
23.03.2005р. між Госпрозрахунковою організацією „Київреклама”, правонаступником якої згідно Рішення Київської міської ради від 28.09.2006р. № 8/65 є Комунальне підприємство виконавчого органу Київради ( Київської міської державної адміністрації) ( Робочий орган) та Дочірнім підприємством „Фірма „Дайленко” (Розповсюджувач зовнішньої реклами ) укладений договір на право тимчасового користування місцем (- ями) для розміщення об'єкту(-ів) зовнішньої реклами № 112/ТК.
У відповідності до предмету договору ( Розділ 2 ) Робочий орган ( позивач) надає розповсюджувачу зовнішньої реклами ( відповідач) право на тимчасове користування місцем ( -ями) за адресою ( -ами) згідно Додатку ( -ів), який ( -і) є невід'ємною частиною цього Договору на підставі погодженої у встановленому порядку дозвільної документації
на розміщення об”єктів зовнішньої реклами, а Розповсюджувач зовнішньої реклами використовує надане ( -і) місце (-я) за цільовим призначенням - для розміщення ОЗР, здійснює оплату за право користування місцем ( -ями) та звільняє у триденний термін місце (- я) після закінчення терміну дії Дозволу та/або цього Договору в частині наданого права користування місцем, на яке припинено дію Дозволу та/або цього Договору .
Відповідно до частини першої статті 16 Закону України „Про рекламу” розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що видаються виконавчими органами сільських, селищних міських рад та в порядку встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Згідно із пунктом 5 Типових правил, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2003р. №2067 „Про затвердження Типових правил розміщення зовнішньої реклами” (далі - Правила) для регулювання діяльності з розміщення зовнішньої реклами сільською, селищною, міською радою може утворюватись відділ, управління або уповноважуватися установа, організація.
Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 15.07.2002р. №1395 „Про затвердження Положення госпрозрахункової організації „Київреклама” встановлено, що позивачу надано право щодо надання платних послуг у сфері розміщення реклами.
Як свідчать матеріали справи , відповідно до п.2.1 зазначеного договору позивач надав відповідачу право на тимчасове користування 2- ма місцями для розміщення об'єктів зовнішньої реклами згідно Додатку №1 від 23.03.2005р.( Адресна програма) до Договору , а саме, місцями відповідно до Дозволу № 09040-05 та Дозволу №09041-05 зі строком їх дії по 24 травня 2006р.
Відповідно до п.7.2 договору строк дії договору визначається по кожному місцю розташування ОЗР окремо у Додатках ( адресних програмах), які є невід'ємною частиною Договору. Строк дії цього Договору може бути продовжено шляхом укладання Додаткової угоди та внесення змін до Додатків ( адресних програм).
Як вбачається з Додатку №1 від 23.03.2005р. датою закінчення строку дії договору по кожному місцю розташування ОЗР є 24.05.2006 року, але позивачем не надано письмових доказів того, що сторони продовжили строк дії договору по кожному місцю після 24.05.2006р.
За умовами п. 4.2 договору розповсюджувач зовнішньої реклами зобов'язаний отримати рахунок за сплату коштів за право тимчасового користування місцем для розташування ОЗР не пізніше 15-го числа поточного місяця, а відповідно до п.4.5 договору плата за право тимчасового користування місцем здійснюється розповсюджувачем щомісячно - не пізніше 20-го числа поточного місяця шляхом перерахування суми коштів, яка зазначена в рахунку-фактурі, наданого робочим органом.
Пунктом 1 Порядку визначення розміру плати за право тимчасового використання місць ( для розташування об'єктів зовнішньої реклами), які перебувають у комунальній власності територіальної громади м.Києва, його районів або повноваження щодо розпорядження якими здійснюють органми місцевого самоврядування м.Києва, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 31.05.2005р. № 859 (зареєстровано в Київському міському управлінні юстиції 21.06.2005р. за № 36/678) встановлено, що плата за право тимчасового використання місць ( для розташування зовнішньої реклами), які перебувають у комунальній власності територіальної громади м.Києва, його районів або повноваження щодо розпорядження якими здійснюють органи місцевого самоврядування м.Києва, складається з базових тарифів та коефіцієнтів диференціації плати в залежності від зони розміщення зовнішньої реклами, на які послідовно перемножується базова плата.
Як свідчать наявні у справі докази, на виконання Договору №112/ТК позивачем було виставлено відповідачу рахунки-фактури за період червень 2005р.-червень 2007р., але в порушення взятих на себе договірних зобов'язань відповідач не здійснив оплату всіх рахунків у повному обсязі, чим порушив в односторонньому порядку договірні зобов'язання. Одностороння відмова від зобов'язання в силу ст..525 ЦК України, не допускається.
Станом на день звернення позивача з позовом відповідач не здійснив повного з позивачем розрахунку, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 144 698,40 грн., яка складається із боргу в сумі 61 538,40 грн., який виник на підставі рахунків-фактур з 02.06.2005р. по 14.04.2006р. в межах дії договору та із боргу в сумі 83 160,00 грн., який виник на підставі рахунків-фактур з 15.06.2006р. по 15.06.2007р. після припинення дії договору.
Відповідач зазначає в апеляційній скарзі , що рахунки, які виставлялися позивачем після 24.05.2006р.( припинення дії договору) є безпідставними, які відповідач не повинен оплачувати ,оскільки між сторонами припинилися договірні відносини, але дане твердження відповідача не заслуговує на увагу, з огляду на наступне:
Обов'язок вносити плату за використання місць для розміщення зовнішньої реклами закріплено нормами пунктів 32, 33 Типових Правил розміщення зовнішньої реклами, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 2067 від 29.12.2003р., пунктом 6.5 розділу 6 Порядку розміщення зовнішньої реклами в м.Києві, затвердженим Розпорядженням Київської міської державної адміністрації №2159 від 02.12.2002р., підпунктом 6.1.2 пункту 6 Порядку розміщення об'єктів зовнішньої реклами у м.Києві, затвердженого Розпорядженням Київської міської державної адміністрації №2159 від 02.12.2002р.
Крім того, відповідач не надав доказів того, що після припинення терміну дії договору, він у триденний термін звільнив місця, як передбачено пунктом 2.1 договору.
Наведені вище обставини є свідченням того, що відповідач зобов'язаний вносити плату за використання місць для розміщення зовнішньої реклами незалежно від наявності укладеного договору.
Судова колегія не погоджується з правовою позицією позивача з приводу того, що договірні стосунки з відповідачем не припинилися 24 травня 2006р., бо термін дії дозволів на розміщення об'єктів зовнішньої реклами, на підставі яких позивачем було виставлено рахунки-фактури, а саме, дозволи №09040-05 та № 09041-05 згідно Протокольного рішення виконавчого органі Київської міської ради ( Київської міської державної адміністрації) №7 від 25.05.2005р. було продовжено до 01.05.2007р., оскільки строк дії договору не було продовжено сторонами у встановленому порядку відповідно до умов п. 7.2 договору, а саме, шляхом укладання Додаткової угоди та внесення змін до Додатків (адресних програм).
За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 144 698,40 грн. є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що він не погоджується з розміром плати за право користування місцями, стверджуючи , що у позивача немає підстав збільшувати розмір плати і тому рахунки повинні бути відкориговані на стадії апеляційного провадження у даній справі, є неправомірним, оскільки вимоги, які викладені відповідачем в апеляційній скарзі, не підлягають розгляду в межах апеляційного перегляду даної справи та, крім того, відповідач з метою врегулювання договірних відносин з позивачем 05.11.2007р (за три дні до ухвалення судом першої інстанції 08.11.2007р. рішення), звернувся до позивача з листом вих. №1152/11 щодо перегляду рахунків за користування об'єктами зовнішньої реклами в 2005-2007рр., копія якого додана відповідачем до апеляційної скарги.
Крім суми основного боргу позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача суми пені у розмірі 4 844,68 грн., інфляційних втрат в сумі 16 015,26 грн. та трьох процентів річних в сумі 4 979,02 грн.
Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За розрахунком позивача втрати зумовлені інфляцією складають 16 015,26 грн., а три проценти річних - 4 979,02 грн. , які нараховані на несплачені відповідачем рахунки, починаючи з червня 2005р. по червень 2007р. станом на 10 вересня 2007р.( пред'явлення позову).
Твердження відповідача в апеляційній скарзі про те, що відповідачу не надавалися рахунки-фактури до сплати, тому неможливо встановити, коли виникло зобов'язання у відповідача оплачувати рахунки, спростовується умовами договору, а саме, пункт 4.2 договору зобов”язує відповідача отримати рахунки у позивача не пізніше 15-го числа поточного місяця, а пункт 4.5 договору зобов'язує відповідача щомісячно не пізніше 20-го числа сплачувати зазначені рахунки. Отже, відповідач у неналежному виконанні своїх обов'язків за договором необґрунтовано звинувачує позивача.
Щодо вимог про стягнення з відповідача пені в сумі 4 844,68 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача за несвоєчасну сплату платежів відповідно до п.6.3 договору у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у термін, за який сплачується пеня від суми простроченого платежі, то судова колегія не погоджується з правовою позицією суду першої інстанції і вважає неправомірним нарахування штрафних санкцій відповідачу, з огляду на наступне:
Як вбачається з розрахунку позивача, пеня нарахована на суму боргу, який виник на підставі рахунків-фактур, які виставлялися позивачем відповідачу у після договірному періоді, починаючи з 15.09.2006р., коли пункт 6.3 договору вже не регулював правовідносини сторін стосовно відповідальності за прострочення виконання грошового зобов”язання, а тому пеня стягненню не підлягає, у зв”язку з чим рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню в цій частині вимог з прийняттям нового рішення, яким у стягненні пені в позові слід відмовити.
В решті частини рішення залишається без змін.
Апеляційна скарга Дочірнього підприємства „Фірма „Дайленко” підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст..ст.49,99,101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
1.Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства „Фірма „Дайленко” задовольнити частково.
2.Рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2007р. у справі №39/50 скасувати в частині стягнення пені в сумі 4 844,68 грн. та відмовити в зазначеній частині вимог.
В решті частини рішення залишити без змін.
Резолютивну частину рішення викласти в такій редакції:
„Позов задовольнити частково.
Стягнути з Дочірнього підприємства „Фірма „Дайленко” (03124. м.Київ, вул..М.Василенка, 7-А, Код ЄДРПОУ № 22939338) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради ( Київської міської державної адміністрації)
„Київ реклама” ( 01030,м.Київ, вул. Михайла Коцюбинського, 12-А; Код ЄДРПОУ № 26199714) 144 698,40 грн.- основного боргу, 16 015,26 грн.- інфляційних, 4 979,02 грн.- три проценти річних, 1 656,92 грн.- держмита та 118 грн.- витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
Видачу наказу доручити Господарському суду м.Києва.
В частині стягнення пені в позові відмовити.”
3.Стягнути з Комунального підприємства виконавчого органу Київради ( Київської міської державної адміністрації) „Київреклама” (01030, м.Київ, вул.Михайла Коцюбинського,12-А, Код ЄДРПОУ 26199714) на користь Дочірнього підприємства „Фірма „Дайленко” ( 03124, м. Київ, вул..М.Василенка, 7-А, Код ЄДРПОУ 22939338) 48,44 грн.- держмита за подання апеляційної скарги. Видати наказ.
Видачу наказу доручити Господарському суду м.Києва.
4. Матеріали справи № 39/50 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя
Судді