ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/24021/13 20.01.14
За позовом Казенного науково-виробничого об'єднання "Форт" МВС України
до Військової частини НОМЕР_1
про стягнення 17 748,00 грн.
Суддя Грєхова О. А.
Представники сторін:
від позивача: Козлов В. В. - представник за довіреністю.
від відповідача: Чернолуцька Н. І. - представник за довіреністю
Заявлено позов про стягнення з Військової частини НОМЕР_1 заборгованості за Договором на виконання робіт № 246 від 27.05.2013 в розмірі 17 748,00 грн. основного боргу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідно до укладеного між сторонами договору на виконання робіт № 246 від 27.05.2013 позивачем виконано на користь відповідача роботи, за які відповідач не розрахувався.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2013 року порушено провадження по справі № 910/24021/13, розгляд справи призначено на 20.01.2014 року.
Представник позивача в судове засідання 20.01.2014 з'явився, надав документи на виконання ухвали суду про порушення провадження у справі та підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засідання надав відгук на позов в якому визнав позовні вимоги в повному обсязі.
На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.
У судовому засіданні 20.01.2014 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва
27.05.2013 року між Казенним науково-виробничим об'єднанням "Форт" МВС України (виконавець, позивач) та Військовою частиною НОМЕР_1 (замовник, відповідач) був укладений договір на виконання робіт № 246, відповідно до п. 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець зобов'язується за завданням замовника виконати роботи, передбачені п. 2.1 договору, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити ці роботи.
Виконавець виконує наступні роботи: здійснює розбирання та збирання карабінів, здійснює перевірки вузлів карабінів, наносить маркування на карабіни, проводить складання снайперського комплексу із комплектуючих замовника, проводить технічне обслуговування снайперського комплексу, проводить налаштування снайперського комплексу (п. 2.1 договору).
Відповідно до п. 5.1 договору, загальна вартість робіт за договором становить 17748,00 грн. з ПДВ, згідно специфікації (додаток № 3).
Замовник сплачує вартість виконаних робіт протягом 10 банківських днів з моменту підписання сторонами акту виконаних робіт (п. 5.2 договору).
Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін (п. 10.1 договору).
Строк дії договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 10.1 цього договору та закінчується 31.12.2013.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем згідно договору були виконані, а відповідачем прийняті роботи на суму в розмірі 17748,00 грн., що підтверджується актами приймання-передачі виконаних робіт за 31.05.2013 та за 10.06.2013, які підписані представниками сторін та скріплені їх печатками (копії в матеріалах справи).
Однак, відповідач за виконані позивачем роботи не розрахувався, в результаті чого за останнім утворилась заборгованість в розмірі 17748,00 грн., що і стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.
Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, суд вважає вимоги позивача до відповідача такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.
Оцінивши зміст Договору, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, суд дійшов до висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом і правовою природою є договором підряду, який підпадає під правове регулювання ст.837- ст.864 ЦК України.
Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Судом встановлено, що позивач виконав передбачені договором № 246 від 27.05.2013 роботи на суму 17748,00 грн., про що сторонами було погоджено та підписано акти приймання-передачі виконаних робіт за 31.05.2013 та за 10.06.2013.
Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Враховуючи строки оплати встановлені в договорі, з огляду на те, що об'єми робіт по договору фактично виконані позивачем та прийняті відповідачем на підставі підписаних обома сторонами актів приймання-передачі виконаних робіт, строк оплатити виконаних позивачем робіт настав.
Таким чином судом встановлено, що зобов'язання по оплаті виконаних позивачем робіт у строк встановлений договором, відповідачем не виконано.
За таких обставин, судом встановлено факт порушення відповідачем зобов'язання за договором № 246 від 27.05.2013, яке полягає у несплаті вартості виконаних позивачем робіт, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 17748,00 грн. матеріалами справи підтверджується, є обґрунтованою, законною та підлягає задоволенню.
Представник відповідача в судовому засіданні 20.01.2014 визнав позовні вимоги в повному обсязі.
З огляду на норму ст. 22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково.
Господарський суд не приймає, зокрема, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.
Відповідно до ст.78 Господарського процесуального кодексу України визнання позову відповідачем викладається в адресованій господарському суду письмовій заяві, що долучається до справи.
У разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Враховуючи встановлені судом обставини, визнання відповідачем позову, про яке зазначено у відповідній письмовій заяві, не суперечить законодавству та не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в сумі 17748,00 грн. основного боргу.
Відшкодування судових витрат відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Казенного науково-виробничого об'єднання "Форт" МВС України (21027, м. Вінниця, вул. 600-річчя, 27, ідентифікаційний код 01199251) 17748 (сімнадцять тисяч сімсот сорок вісім) грн. 00 коп. основного боргу та 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 23.01.2014
Суддя Грєхова О.А.