Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"12" березня 2009 р. Справа № АС-13/430-06
вх. № 9672/1-13
Судова колегія господарського суду Харківської області у складі:
Головуючий суддя Прохоров С.А.
суддя Присяжнюк О.О.
суддя Чистякова І.О.
за участю секретаря судового засідання Рудяк Т.О.
представників сторін :
позивача - Малахова Ю.А.
відповідача - не з*явився
по справі за позовом ДПІ Київського району м. Харкова
до ТОВ "Кірін", м. Харків
про зобов'язання вчинити певні дії
Позивач, ДПІ у Київському районі м. Харкова, звернувся до суду з позовом, в якому просить зобов'язати ТОВ "Кірін", м. Харків, надати документи, які підтверджують факт надмірної сплати ПДВ контрагентом по декларації за грудень 2004 року.
Представник позивача у судовому засіданні наполягає на задоволенні первісних позовних вимог у повному обсязі.
28.02.2007 року позивачем було подано заяву про доповнення позовних вимог, однак в наступних судових засіданнях представники позивача не наполягали на прийнятті доповнень до розгляду, про що свідчать протоколи та журнали судових засідань. Крім того, у своєму листі від 17.04.2007 року за підписом начальника ДПІ позивач підтвердив факт розгляду судом справи щодо зобов"язання відповідача надати документи , які підтверджують факт надмірної сплати ПДВ по декларації саме за грудень 2004 року (том 2, а.с.109).
Під час судового засідання, яке відбулося 12.03.2009 року представник позивача також наполягав на задоволенні первісних позовних вимог, про що свідчить запис журналу судового засідання від 12.03.2009 року.
З урахуванням викладеного судова колегія вважає за необхідне розглянути по суті превісні позовні вимоги, викладені позивачем у позовній заяві від 03.08.2006 року, а доповнення від 28.02.2007 року залишити без розгляду.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином, але подав письмову заяву, у якій проти позову заперечує та просить розглянути справу за його відсутності.
Розглянувши матеріали справи, у їх сукупності та заслухавши представника позивача, судом встановлено наступне.
З матеріалів справи судом встановлено, що ТОВ "Кірін" зареєстровано 11.03.2004 року в Управління державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Харківської міської ради, розпорядженням №14801050003005818.
Перебуває на податковому обліку у ДПІ у Київському районі м. Харкова з 16.03.2004 р. за № 4146, зареєстровано як платник податку на додану вартість в ДПІ у Київському районі м. Харкова 30.03.2004 р., свідоцтво платника ПДВ № 28756822, яке анульовано за заявою власника в зв'язку зі зміною юридичної адреси. Вдруге отримано 04.10.2005 року свідоцтво платника ПДВ № 28764975.
Позивачем заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ за грудень 2004 року у розмірі 8295000,00 грн. в картці особового рахунку ТОВ "Кірін" відповідно до уточнюючого розрахунку з ПДВ № 10349 від 06.04.2005 року за грудень 2004 року значиться 7995000,00 грн. невідшкодованого ПДВ, про що складений акт перевірки № 1354 від 31.05.2005 р. За результатами перевірки встановлено, що відшкодування податку на додану вартість за грудень 2004 р. зменшено на 300 000,00 грн.
Позивач наполягає на тому, що у зв'язку з тим, що за результатами вжитих заходів сума бюджетного відшкодування, заявлена відповідачем по декларації за грудень 2004 року, залишається не підтвердженою за результатами зустрічних перевірок, то не можливо встановити факт надмірної сплати ПДВ контрагентами позивача.
За таких обставин, посилаючись на положення п. 1.3, п. 1.8 ст. 1, п. 7.4.1, п. 7.7.5 ст. 7 Закону України „Про ПДВ”, п. 19 ст. 1, ст. 9 Бюджетного Кодексу України, позивач наполягає на тому, що відповідач зобов'язаний надати для проведення перевірки документи, що підтверджують факт надмірної сплати ПДВ до бюджету, а їх відсутність позбавляє позивача можливості з'ясувати всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності, які мають відношення до фактів, на підставі яких відповідачем заявлені до відшкодування суми податку, що в свою чергу приводить до не виконання основної функції, покладеної на ДПІ Державою.
Колегія суддів вважає необхідним відмітити, що відповідно приписам ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Завдання органів державної податкової служби визначені Законом України „Про державну податкову службу в Україні”, в якому вказано, що завданнями органів державної податкової служби є, зокрема, здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.
В ст. 10 Закону також передбачено, що державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів, проводять перевірки фактів приховування і заниження сум податків та зборів (обов'язкових платежів) у порядку, встановленому цим Законом та іншими законами України.
Спеціальним законом з оподаткування -Законом України „Про ПДВ” встановлено, що (п. 10.4 ст. 10) контроль за правильністю нарахування та сплати (перерахування) податку до бюджету здійснюється відповідним податковим органом, а при імпорті товарів із сплатою податку при його митному оформленні - відповідним митним органом за правилами, встановленими спільним рішенням центральних податкового та митного органів.
Зважаючи на те, що жодна норма чинного законодавства не покладає на платників податків повноваження щодо контролю за справлянням податків його контрагентами, не зобов'язує платника податків зберігати у себе документи, які не відносяться до власної господарської діяльності, а також не передбачає делегування функцій органів ДПС щодо збирання доказів діяльності інших суб'єктів господарської діяльності.
Таким чином, позовні вимоги ґрунтуються на довільному тлумаченні норм чинного законодавства і заявлені всупереч положенням Конституції України, а тому задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст.94 КАСУ судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 7, 9, 17, 51, 79, 86, 94, 160 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України , колегія суддів
В позові відмовити.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанову суду першої інстанції повністю або частково.
На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.
Апеляційна скарга може бути подана через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлений 16.03.2009 р. 15-00.
Головуючий суддя Прохоров С.А.
суддя Присяжнюк О.О.
суддя Чистякова І.О.