Справа: № 22-а-14552/08 Головуючий у І інстанції: Саган В.М.
Суддя-доповідач: Усенко В.Г.
«16» квітня 2009 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Усенка В.Г,
суддів Зайцева М.П. та Мамчура Я.С.,
при секретарі Літоміній Н.В.,
розглянувши матеріали апеляційної скарги управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 01 лютого 2008 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області про стягнення недоотриманої щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2001-2007 роки, -
У грудні 2007 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила визнати дії відповідача неправомірними та стягнути з відповідача недоплачені суми щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2001-2007 роки у сумі 15686,6грн., посилаючись на те, що вона отримала допомогу на оздоровлення в значно нижчому розмірі, ніж це передбачено ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 01 лютого 2008 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено: визнано неправомірними дії управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області. Стягнуто з відповідача на користь позивача недоотриману щорічну грошову допомогу на оздоровлення у сумі розміром 15686,6грн.
В апеляційній скарзі управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бориспільської міської ради Київської області просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, які з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Судом першої інстанції встановлено, що вимога позивача провести виплату грошової допомоги на оздоровлення за 2001-2007 роки є обґрунтованою, оскільки відповідачем порушено його право на отримання такої допомоги у розмірі, передбаченому Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Однак, з таким висновком суду не можна погодитися.
Колегією суддів встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інвалідом ІІ групи.
Статтею 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інвалідам ІІ групи щорічна допомога на оздоровлення виплачується в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.
Відповідачем зазначена допомога за 2001-2005 роки була виплачена позивачу за 2005 рік у сумі 26,70 грн., передбаченій Постановою Кабінету Міністрів України КМУ від 26.07.1996 року №836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та за 2006-2007 роки по 120,00 грн. за кожний рік, тобто у розмірі, встановленому Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції, що позовні вимоги ОСОБА_2 про стягнення недоотриманої суми одноразової щорічної допомоги на оздоровлення за 2001-2005 роки підлягають задоволенню, оскільки відповідно до статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня коли особа дізналась або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З матеріалів справи вбачається, що одноразова щорічна допомога на оздоровлення призначалася щороку, а отже позивач звернувся до адміністративного суду за захистом прав з порушенням річного строку звернення на чому наполягає у клопотанні управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Бориспільської міської ради (а.с.16).
Відповідно до ст.100 Кодексу адміністративного судочинства України пропущеня строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Зважаючи на наведене,на думку колегії суддів, висновок суду першої інстанції про обгрунтованість позовних вимог в цій частині є неправильним.
Однак, задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення допомоги за 2006-2007 роки, судом першої інстанції не було враховано наступних обставин.
Законами України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20.12.2005 року та «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року дію частини четвертої статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати на відповідні роки зупинено.
Відповідачем зазначена допомога була виплачена позивачу у розмірі 120,00 грн., встановленому Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року №562.
Отже, позовні вимоги за цей період є безпідставними.
При цьому, судовою колегією враховується, що рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 положення Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік», якими зупинено дію абзацу четвертого частини четвертої ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Проте, відповідно до п. З резолютивної частини рішення Конституційного Суду України визнані неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» втратили чинність з дня ухвалення цього рішення, тобто з 09 липня 2007 року.
Крім того, за загальновизнаним принципом права, закріпленим у ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, а тому до певної події або факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали.
Відтак, орган державної влади, до компетенції якого віднесено здійснення виплат громадянам в порядку, передбаченому Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», не зобов'язаний проводити зазначені виплати у будь-який інший спосіб та в розмірах, окрім тих, що були встановлені законодавством, чинним до моменту прийняття рішення Конституційним Судом України.
За таких обставин, відповідач, здійснивши позивачу виплату допомоги на оздоровлення за 2007 рік у лютому 2007 року (а.с. 27) у розмірі, передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року №562, виконав взяті державою зобов'язання та не порушив прав позивача.
Отже, суд першої інстанції безпідставно поширив дію рішення Конституційного суду України від 9 липня 2007 року на правовідносини, що вже відбулися.
З огляду на викладене, оскільки осаржуване судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, то воно підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду, -
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Бориспільської міської ради Київської області задовольнити.
Постанову постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06 лютого 2008 року, - скасувати. Прийняти нову постанову.
Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 повністю.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.
Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст..160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий - суддя: Усенко В.Г.,
судді: Зайцев М.П.,
Мамчур Я.С.