Справа: № 22-а-14564/08 Головуючий у І інстанції: Хаюк С.М.
Суддя-доповідач: Усенко В.Г.
«16» квітня 2009 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Усенка В.Г,
суддів Зайцева М.П. та Мамчура Я.С.,
при секретарі Літоміній Н.В.,
розглянувши матеріали апеляційної скарги суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2007 року у справі за адміністративним позовом суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 до Житомирського обласного управління у справах захисту прав споживачів про визнання недійсним акту перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів НОМЕР_1 від 08.05.2005 та постанови про накладення стягненьНОМЕР_2 від 21.05.2007, -
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2007 року у зажоволенні адміністративного позову суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 до Житомирського обласного управління у справах захисту прав споживачів про визнання недійсним акту перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів НОМЕР_1 від 08.05.2005 та постанови про накладення стягненьНОМЕР_2 від 21.05.2007, - відмовлено.
В апеляційній скарзі суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 (далі - «підприємець ОСОБА_1») просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі.
Апеляційний розгляд справи здійснюється за відсутності представника відповідача, який належним чином повідомлялвся про дату, час та місце судового засідання.
Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Заслухавши пояснення учасників процесу, які з'явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи, апеляційний адміністративний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до плану роботи службовими особами Житомирського обласного управління у справах захисту прав споживачів на підставі направлення №300 від 07.05.2007 проведено перевірку магазину, розташованого за адресою: Житомирська область, Житомирський район, с.Зарічани, вул.Цюрупи,17, що належить позивачу - підприємцю ОСОБА_1, на предмет дотримання ним вимог законодавства про захист прав споживачів при торгівлі продтоварами, алкогольними напоями, тютюновими виробами, організації ресторанного господарства.
Під час здійснення контрольної закупки відповідачем виявлено, що підприємцем ОСОБА_1 здійснювалась реалізація вина ординарного міцного червоного «Портвейн Приморський» торгової марки «Левадія» в кількості 1 пляшка ємкістю 0,7 літрів, що не відповідало вимогам нормативних документів через наявність осаду у виглдяі плаваючих пластівців та ворсинок, чим порушено вимоги ст.6 Закону України «Про захист прав споживачів». При перевірці також були відсутні документи про якість та безпеку на 12 найменувань товару (згідно з актом перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів НОМЕР_1 від 08.05.2007, що є порушенням вимог ст.15 Закону Укаїни «Про захист прав споживачів». Окрім того, в акті перевірки зазначено, що позивач створював перешкоди у здійсненні перевірки службовими особами шляхом недопуску уповноважених осіб відповідача до огляду складського та торговельного приміщень та не надав свідоцтво про державну реєстрацію (а.с.9-13).
За результатами перевірки складено акт НОМЕР_1 від 08.05.2007.та винесено припис керівнику господарюючого суб'єкта про усунення порушень, зазначених в акті перевірки. Акт перевірки позивач підписувати відмовився та не допустив перевіряючих до подальшої перевірки.
На підставі акту перевірки 21.05.2007 Житомирськоим обласним управлінням у справах захисту прав споживачів винесено постановуНОМЕР_2 про накладення стягнень передбачеих статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів», якою до підприємця ОСОБА_1 застосовано штраф у сумі розміром 715грн. (а.с.6-7).
Колегія судів Київського апеляційного адміністративного суду погоджується з висновком окружного адміністративного суду про необгрунтованість позовних вимог підприємця ОСОБА_1, беручи до уваги наступне.
Відповідно до положень статті 26 Закону України «Про захист прав споживачів» спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право, зокрема, перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб'єктів. Порядок проведення таких перевірок визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів.
Згідно з п.1.3 Порядку проведення перевірок у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додржання правил торгівлі та надання послуг, затвердженого Наказом Держпоживстандарту №311 від 25.10.2006, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.11.2006 за №1219/13093 (далі - «Порядок») перевірки діяльності суб'єктів господарювання проводяться з метою контролю стану дотримання ними вимог законодавства про захист прав споживачів щодо якості та безпеки продукції, правил торгівлі та послуг, надання споживачам необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію. Перевірки проводяться посадовими особами на підставі затвердженого тематичного плану роботи Держспоживстандарту України, його територіальних органів у справах захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи у справах захисту прав споживачів), а також на виконання наказів, розпоряджень, доручень Держспоживстандарту України. Тематичний план роботи щодо вивчення стану споживчого ринку складається на квартал відповідно до завдань, визначених Президентом України, Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Держспоживстандартом України. У разі надходження обґрунтованих пропозицій щодо вивчення стану реалізації споживачам продукції на ринку від місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, а також інших органів і установ, які здійснюють державний контроль та нагляд вони враховуються у тематичному плані роботи територіальних органів Держспоживстандарту України.
Положеннями пункту 1.7 Порядку перебачено, що у направленні на право проведення перевірки суб'єктів господарювання в обов'язковому порядку зазначаються: дата видачі направлення; прізвище та ініціали посадової(их) особи(осіб), якій(им) доручено провести перевірку; місце проведення перевірки; назва суб'єкта господарювання (зазначається після початку перевірки згідно з наданим цим суб'єктом господарювання свідоцтвом про державну реєстрацію або патентом на здійснення підприємницької діяльності, або свідоцтвом про сплату єдиного податку); тематичне завдання перевірки; термін дії направлення.
Зважаючи на викладене та беручи до уваги те, що підприємцем ОСОБА_1 не було надано свідоцтво про реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльност, то відповідач не міг після початку проведення перевірки зазначити назву суб'єкта господарювання, а тому суд апеляційної інстанції не бере до уваги доводи особи, яка подала апеляційну скаргу про неправомірність проведення перевірки позивача.
За таких обставин, окружний суд дійшов правильного висновку про правомірність накладенняна підпиємця ОСОБА_1 штрафу за створення позивачем перешкод у здійсненні перевірки службовими особами шляхом недопуску уповноважених осіб відповідача до огляду складського та торговельного приміщень.
Статтями 6 та 15 Закону України «Про захист прав споживачів» встановлено, що продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію. Споживач має право на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію, що забезпечує можливість її свідомого і компетентного вибору. Iнформація повинна бути надана споживачеві до придбання ним товару чи замовлення роботи (послуги). Зазначена інформація, доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування. Iнформація про продукцію може бути розміщена у місцях, де вона реалізується, а також за згодою споживача доводитися до нього за допомогою засобів дистанційного зв'язку. Продукти харчування, упаковані або розфасовані в Україні, повинні супроводжуватись інформацією про їх походження.
Перевіркою встановлено, що позивачем порушено вимоги зазначених статтей.
Відповідно до статті 23 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність, зокрема, за: виготовлення або реалізацію продукції, що не відповідає вимогам нормативних документів, - у розмірі п'ятдесяти відсотків вартості виготовленої або одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про продукцію - у розмірі тридцяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
А тому висновок суду першої інстанції про правомірність нарахування позивачу штрафу за порушення законодавста про захист прав споживачів у сумі розміром 715грн. є правильним.
Окружним судом правомірно відмовлено у задоволенні позовних вимог в частині скасування акта перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів НОМЕР_1 від 08.05.2007, оскільки зазначений акт не є нормаивно-правовим актом чи актом індивідуальної дії, тобо не має обов'язкового характеру, а лише підтверджеє факт виявлених порушень.
З огляду на викладене, оскільки судове рішення є законним та обґрунтованим, то воно підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду, -
Апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2007 року, - без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.
Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ст..160 цього Кодексу - з дня його складення в повному обсязі.
Головуючий - суддя: Усенко В.Г.,
судді: Зайцев М.П.,
Мамчур Я.С.