Справа № 22-а-13786/08 Головуючий у І інстанції Литвин О.В.
Суддя-доповідач Коротких А.Ю.
22 квітня 2009 року Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Коротких А.Ю.,
суддів Федорової Г.Г.,
Хрімлі О.Г.,
при секретарі Дакал В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою управління праці та соціального захисту населення Рокитнянської районної державної адміністрації Київської області на постанову Рокитнянського районного суду Київської області від 21 грудня 2007 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Рокитнянської районної державної адміністрації Київської області про стягнення невиплачених сум щорічної допомоги на оздоровлення, -
У жовтні 2007 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, в якому просив стягнути з відповідача заборгованість з виплати одноразової щорічної грошової допомоги на оздоровлення, як учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС за 2003-2006 роки в сумі 5498,30 грн., посилаючись на те, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії та зазначені виплати за 2003, 2006 роки взагалі не були здійснені, а за 2004-2005 роки отримані позивачем в значно меншому розмірі, ніж це передбачено ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постановою Рокитнянського районного суду Київської області від 21 грудня 2007 року позов задоволено частково. Визнано неправомірними дії та стягнуто з відповідача на користь відповідача 3623,30 грн. недоотриманої суми щорічної допомоги на оздоровлення.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким та наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову.
Колегією суддів встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії, що підтверджується відповідним посвідченням (а. с. 1).
Відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», позивач має право на щорічну допомогу на оздоровлення, яка виплачується учасникам ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в розмірі 5 мінімальних заробітних плат.
Розглядаючи питання про задоволення позовних вимог щодо стягнення заборгованості з виплати одноразової щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2003-2005 роки, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що відповідач повинен здійснити нарахування та виплату допомоги позивачу виходячи з її розміру, встановленого Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Відповідач в апеляційній скарзі вказує на те, що позивач пропустив строк звернення до адміністративного суду, встановлений ст. 99 КАС України, відповідно до частини 2 якої, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Однак, суд першої інстанції обґрунтовано не застосував ст. 99 КАС України, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, відповідач на цьому не наполягав.
Відповідно до ч. 1 ст. 100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Що стосується позовних вимог за 2006 рік, колегія суддів також погоджується з судом першої інстанції про відмову у задоволенні позову в цій частині, виходячи з наступного.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» від 20.12.2005 року дію абзацу другого частини четвертої статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зупинено на 2006 рік в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах, відповідно до мінімальної заробітної плати.
Відповідачем зазначена допомога була виплачена позивачу у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562. Окрім того, відповідач керувався п. 37 ст. 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік».
Вирішуючи питання про те, положення якого Закону підлягають застосуванню для вирішення спірних правовідносин, колегія суддів зважає на наступне.
Відповідно до ст. 75 Конституції України, Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні.
Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.
Водночас Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 3 жовтня 1997 року № 4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив: «Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше».
Відповідно до ч. 3 ст. 150 Конституції України, рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України.
Відтак, виходячи з наведених положень Конституції України та рішення Конституційного Суду України, а також враховуючи, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» фактично змінено положення Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», який діяв у часі раніше, пріоритетними в даному випадку є положення статей Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік».
Як встановлено колегією суддів, відповідачем допомога на оздоровлення позивачу була виплачена у розмірі, передбаченому Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», у зв'язку з чим позовні вимоги за цей період є безпідставними.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції про задоволення позову частково та приходить до висновку про залишення постанови Рокитнянського районного суду Київської області від 21 грудня 2007 року без змін.
Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають чинному законодавству України.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Рокитнянської районної державної адміністрації Київської області - залишити без задоволення.
Постанову Рокитнянського районного суду Київської області від 21 грудня 2007 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя
Судді: