Категорія № 2.19.5
Іменем України
16 лютого 2009 року Справа № 2а-6859/09/1270
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Матвєєва В.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду, перерахунок та виплату пенсії дитині війни з 2006 року по 2008 рік, -
До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов до управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду, перерахунок та виплату пенсії дитині війни з 2006 року по 2008 рік.
До початку судового засідання від сторін надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності. Судом постановлено ухвалу про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач належить до соціальної групи «діти війни», що підтверджується матеріалами справи, та користується правами і пільгами, встановленими Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
Згідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям війни пенсія підвищується на 30% мінімального розміру пенсії за віком.
Законом України «Про державний бюджет на 2007 рік» від 19.12.2006 року, який набрав чинності з 01.01.2007 року, ст. 111 було встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп від 09.07.2007 року положення ст.111 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» визнано неконституційним.
Виходячи з того, що 09 липня 2007 року Конституційний суд України прийняв рішення у справі про соціальні гарантії громадян та відповідно до ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним судом України рішення про їх неконституційність, то з 09 липня 2007 року норма ст. 6 Закону України «Про соціальний статус дітей війни» про підвищення пенсії дітям війни на 30% підлягає виконанню.
При прийнятті рішення суд керується нормами матеріального права, які діяли на момент виникнення правовідносин та розгляду справи по суті, незважаючи на невірне посилання позивача на розмір підвищення до пенсії, встановленого Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік».
На час розгляду цієї справи судом розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановлених для осіб, що втратили працездатність.
Відповідно до ст. 2 ч. 1 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року, прожитковий мінімум застосовується для встановлених розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Згідно ст. 110 Закону України „Про державний бюджет України на 2006 рік” установлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим ст. 5 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, запроваджується з 01 січня 2006 року, а статею 6, - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Порядок надання пільг, передбачених статтею 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” Кабінетом Міністрів України у 2006 році не було розроблено.
Про неконстуційність положень ст. 110 Закону України „Про державний бюджет України на 2006 рік” рішень не приймалося. Зважаючи на те, що рішення Конституційного суду № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року щодо неконституційності ст. 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», яким призупинено дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», на Закон України «Про державний бюджет України на 2006» не поширюється, тому позов в частині перерахунку підвищення пенсії з 01.01.2006 року не підлягає задоволенню.
Розглядаючи позовні вимоги про визнання дій відповідача незаконними та зобов'язання здійснити підвищення пенсії як дитині війни у 2008 року суд виходить з наступного.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», зокрема статтею 6 вказаного Закону після внесення змін передбачалось, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року положення пункту 28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» визнані такими, що не відповідають Конституції України.
Відповідно до ст.11 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачві підвищення до пенсії за віком, як дитині війни, незаконною та зобовязати відповідача здійснити виплату підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, та з 22 травня 2008 року. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Щодо позовних вимог в частині поновлення пропущеного строку для звернення до суду, суд виходить з наступного, відповідно до ст. 46 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає та виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком із нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Відповідно з ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене частково на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пропорційно задоволеним вимогам, з Державного бюджету України.
Враховуючи наведене, ст.ст.2,17,18, 87, 94, 159, 160, 161, 163, 167 КАС України ,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії та бездіяльність управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області, щодо відмови у перерахунку та виплаті на користь ОСОБА_1 надбавки до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, та перерахунку пенсії з урахуванням надбавки до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, починаючи з 22.05.2008 року.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області здійснити перерахунок та виплату на користь ОСОБА_1 надбавку до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 рік та перерахувати пенсію з урахуванням надбавки до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, починаючи з 22.05.2008 року.
В іншій частині позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.