28 листопада 2008 року
м. Одеса
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого - Димерлія О.О.
суддів - Потапчука В.О., Яковлева Ю.В.
при секретарі - Мішиєвій О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві на постанову господарського суду Миколаївської області від 30 липня 2008 року за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «НІБУЛОН» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення, -
В червні 2008 року позивач звернувся до суду з вказаним вище адміністративним позовом та просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві від 12 червня 2008 року №00010740/0 повністю.
Постановою господарського суду Миколаївської області від 30 липня 2008 року позов було задоволено.
Судовим рішенням було визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві від 12 червня 2008 року №00010740/0.
У поданій апеляційній скарзі Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві, з посиланням на те, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та постановити нове - про відмову у задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві здійснила невиїзну документальну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «НІБУЛОН» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість під час відображення операцій з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 по звітній декларації з податку на додану вартість за січень 2008 року, про що склала акт від 11 червня 2008 року.
За результатами перевірки відповідач направив позивачу податкове повідомлення - рішення № 00010740/0 від 12 червня 2008 року про зменшення суми бюджетного відшкодування за січень 2008 року на 253 351, 29 грн., в якому зазначає порушення позивачем пунктів 7.2.1, 7.4.1, 7.4.5, 7.5.1, 7.7.1, 7.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Судом першої інстанції встановлено, що на виконання договору поставки, укладеного між позивачем та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 позивач придбав у грудні 2007 року соняшник, оплатив його вартість, в тому числі податок на додану вартість у сумі 264 802, 90 грн., що підтверджується договором з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (т. 3 а. с. 4-26), податковими накладними (т. 3 а. с. 57-86), оплата здійснена у безготівковій формі (т. 3 а. с. 87-117).
Відповідно до п. 7. 2. 1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:
а) порядковий номер податкової накладної;
б) дату виписування податкової накладної;
в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;
г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);
д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;
е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);
є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;
ж) ціну поставки без врахування податку;
з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;
и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
З матеріалів справи вбачається, що надані позивачем копії податкових накладних відповідають вище вказаним вимогам.
Згідно п. 7. 4. 1 ст. 7 вказаного Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до п. 7. 4. 5 ст. 7 вказаного Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем здійснені операції з придбання товару, в наявності належним чином оформлені податкові накладні, видані платником податку, тобто є всі підстави для включення сплаченого податку на додану вартість до складу податкового кредиту відповідних періодів.
Відповідно до п. 7. 5. 1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Оскільки позивачем податкові накладні від фізичної особи - підприємця Лисенко Сергія Петровича (а. с. 57-86) отримані у грудні 2007 року, то віднесення до податкового кредиту суми податку на додану вартість у відповідний період (січень 2008 року) є правомірним.
Відповідно до п. 7. 7. 1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
Судом першої інстанції встановлено, що товариством з обмеженою відповідальністю сільськогосподарським підприємством «НІБУЛОН» було повністю дотримано всіх вимог чинного законодавства при визначені податкового кредиту за відповідні періоди, а значить і суми від'ємного значення податку на додану вартість, яка підлягає бюджетному відшкодуванню.
П. п. а) п. 7. 7. 2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлює, що бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).
Таким чином, для отримання бюджетного відшкодування необхідно здійснення операції з придбання товарів, наявність належним чином оформленої податкової накладної, фактичне надходження сум податку до Державного бюджету України. Позивачем всі зазначені вимоги виконані: здійснені операції з придбання товарів, наявні належним чином оформлені податкові накладні. Оскільки податок на додану вартість є непрямим податком, то фактично сплативши суму податку в ціні товару постачальникам, позивач сплатив його до бюджету.
Виходячи з всього вище викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що податковим повідомленням-рішенням Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві від 12 червня 2008 року №00010740/0 неправомірно зменшено суму бюджетного відшкодування позивачеві, а тому, вказане податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.
При розгляді справи судом правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана правова оцінка.
Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми законів України та відповідають чинному законодавству.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні позивачем фактичних обставин і норм процесуального права.
За таких обставин, підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст. ст. 185, 195, 198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія,-
Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві - залишити без задоволення, а постанову господарського суду Миколаївської області від 30 липня 2008 року за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «НІБУЛОН» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.
Головуючий суддя:
Судді: