Справа № 161/19866/13-к
Провадження № 1-кс/161/4402/13
м. Луцьк 04 грудня 2013 року
Слідчий суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Ковтуненко В.В.,
при секретарі Ленічеві Є.А.,
з участю слідчого Ткачука С.С.,
розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду м. Луцька клопотання старшого слідчого СВ Луцького МВ УМВС України у Волинській області Ткачука С.С. про тимчасовий доступ до речей і документів,
Старший слідчий СВ Луцького МВ УМВС України у Волинській області Ткачук С.С. звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором прокуратури м. Луцька Карпуком В.А., про тимчасовий доступ до речей і документів, які знаходяться у володінні УОТЗ УМВС України у Волинській області.
В обґрунтування клопотання посилається на те, що ОСОБА_3, 27 серпня 2013 року, близько 15 години 00 хвилин, перебуваючи на узбіччі проїзної частини дороги по вул. Воїнів Інтернаціоналістів навпроти буд. №4 у місті Луцьку, словесно звинувачуючи та ображаючи потерпілого ОСОБА_4 в тому, що останній 27.08.2013 близько 14 години 10 хвилин, керуючи, по вул. В.Інтернаціоналістів м. Луцька, автомобілем марки «Мерседес Спрінтер 412» д.н.з. НОМЕР_1 з причіпом лафет н.з. НОМЕР_2, задньою правою частиною лафети збив пішохода ОСОБА_5, який переходив проїзну частину дороги всупереч правил дорожнього руху України, в тому, що ОСОБА_4 ніби то винен в даній дорожньо-транспортній пригоді, діючи з метою нанесення тілесних ушкоджень, умисно наніс три удари кулаком правої руки в ліву частину обличчя потерпілому ОСОБА_6, внаслідок чого спричинив потерпілому, ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді: синця в ділянці підборіддя зліва, крововилив та ранки слизової оболонки нижньої губи, садна в ділянці перенісся, які згідно висновку судово-медичної експертизи №1219 від 29.08.2013 року за ступенем тяжкості відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень.
28.08.2013 року за даним фактом СВ Луцького МВ УМВС відомості внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань №12013020010003970 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст.125 КК України.
В ході проведення розслідування з показів свідка ОСОБА_7 відомо, що 27 серпня 2013 року близько 14 години 10 хвилин, коли він перебував в комісійному магазині, що розташований по вул. В. Інтернаціоналістів в м. Луцьку, почув на вулиці на проїжджій частині якийсь звук, однак уваги цьому не придав. За хвилин десять після того коли почув дивний звук на вулиці вийшов з даного магазину та направився в сторону вул. Кравчука по стороні дитячого садочка. Коли підійшов ближче то помітив, що на проїжджій частині дороги лежить хлопець віком до 12 років, та до нього зі сторони садочка бігли люди. За кілька метрів від даного хлопця в сторону вул. Кравчука стояв автомобіль марки «Мерседес Спрінтер» синього кольору, позаду якого був причіплений причіп-лафет. Зі слів людей, які позбігались до даного хлопця, який лежав на дорозі, ОСОБА_7 зрозумів, що трапилась ДТП, однак обставин даної ДТП йому так і не були зрозумілі. В подальшому ОСОБА_7 помітив, візуально знайомого на ім'я ОСОБА_4, який на відстані в декілька метрів ходив по узбіччю зі сторони буд. №4 по вул. В.Інтернаціоналістів, та розмовляв по телефону, та вигляд в нього був стривожений. ОСОБА_4 ОСОБА_7 знає візуально, оскільки декілька разів купував в нього запчастини до автомобіля на авторинку, більше контактних даних ОСОБА_4 не знає.
В подальшому зі слів людей, які позбирались на місці ДТП, ОСОБА_7 зрозумів, що автомобіль Мерседес, з причіпом - лафетою зачепив даного хлопця, який переходив проїжджу частину дороги поза пішохідним переходом, правою задньою частиною лафети. Водієм даного автомобіля був ОСОБА_4.
Коли ОСОБА_7 стояв на тротуарі зі сторони садочка, то побачив, що до ОСОБА_4 в той час коли він розмовляв по телефону, на узбіччі дороги зі сторони буд. №4 В.Інтернаціоналістів, прибіг якийсь чоловік, худорлявої тіло будови середнього зросту, віком 50-55 років в окулярах (зараз відомо, що це був ОСОБА_3). ОСОБА_3, відразу підбіг до ОСОБА_4, який в той час ще розмовляв по телефону. Коли ОСОБА_3 прибіг до ОСОБА_4, то відразу накинувся на нього з образливими словами, що він (водій) винуватий в даному ДТП, тобто, що з вини водія відбувся наїзд на даного хлопчину, та те що він (ОСОБА_4) покупляв свідків, які будуть свідчити про те, що він (ОСОБА_4) не винуватий в даному ДТП. При розмові, ОСОБА_3, в сторону ОСОБА_4 висловлювався нецензурними словами, ображав його, та в подальшому ОСОБА_7 помітив, як ОСОБА_3 наніс три удари кулаком руки в ліву частину обличчя ОСОБА_4 в область підборіддя, та губ. Від даних ударів ОСОБА_3 розбив губу ОСОБА_4, так що у нього пішла кров. Від того, що ОСОБА_3 наніс три удари в обличчя ОСОБА_4 в нього з рук випав телефон на асфальт. При даній сутичці ОСОБА_3 порвав рубашку ОСОБА_4. В свою чергу ОСОБА_4 ніяких протиправних дій відносно ОСОБА_3 не вчиняв, а лише говорив йому щоб той відійшов від нього та не чіплявся. Після того як ОСОБА_3 наніс три удари в обличчя ОСОБА_4, останній його просто відпихнув від себе, так, що той впав в кущі в сторону. В подальшому ОСОБА_7 помітив, що між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 поставали люди, з метою, щоб уникнути подальшої сутички. В подальшому приїхали працівники міліції та почали оглядати місце події, ОСОБА_3 підійшов до працівників міліції, які прибули на місце події, та почав говорити, що він був очевидцем даної ДТП. Після того як приїхала міліція ОСОБА_7 направився в сторону вул. Кравчука по своїх справах, на саме місце події ОСОБА_7 не підходив, та з ОСОБА_4 по даному факту в той день не спілкувався.
22.10.2013 року гр. ОСОБА_3 за погодженням з прокурором прокуратури м. Луцька Карпуком В.А. по даному факту оголошено підозру за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України.
29.10.2013 року ОСОБА_3 звернувся з клопотанням про встановлення вхідних та вихідних дзвінків свідка ОСОБА_7 з 14 год. 00 хв. по 14 год. 30 хв. 27.08.2013року з метою встановлення місцезнаходження останнього під час здійснення дзвінків.
З метою підтвердження або спростування показів свідка ОСОБА_7, про відомі йому обставини нанесення гр. ОСОБА_3 тілесних ушкоджень гр. ОСОБА_4, шляхом встановлення, через оператора мобільного зв'язку, місцезнаходження ОСОБА_7, виникла необхідність на отримання інформації про можливість активації та використання телефону в мережах компаній стільникового зв'язку ЗАТ «МТС».
Просить надати тимчасовий доступ до документів, зокрема на отримання інформації про вхідні та вихідні дзвінки, наявні в УОТЗ УМВС України у Волинській області, здійсненні із/на сім - картку НОМЕР_4, що здійснювались телефоном марки «Нокіа" із серійним номером НОМЕР_3 в період часу з 14 години 00 хвилин по 14 годину 30 хвилин 27.08.2013 з визначенням сім-карток та прив'язкою до базових станцій.
Надати дозвіл на отримання вказаної інформації в електронному (друкованому) вигляді яка наявна в УОТЗ УМВС України у Волинській області.
Фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів не здійснювалось у відповідності до вимог ч. 1 ст. 107 КПК України.
В судовому засіданні слідчий підтримав клопотання з підстав у ньому викладених. Просив клопотання задовольнити.
Заслухавши пояснення слідчого, дослідивши письмові матеріали клопотання, приходжу до висновку про відмову в задоволенні клопотання з наступних підстав.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Відповідно до ст. 85 КПК України належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 91 КПК України доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Відповідно до ст. 160 КПК України у клопотанні зазначаються:
1) короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у зв'язку з яким подається клопотання;
2) правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;
3) речі і документи, тимчасовий доступ до яких планується отримати;
4) підстави вважати, що речі і документи перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи;
5) значення речей і документів для встановлення обставин у кримінальному провадженні;
6) можливість використання як доказів відомостей, що містяться в речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів, у випадку подання клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю;
7) обґрунтування необхідності вилучення речей і документів, якщо відповідне питання порушується стороною кримінального провадження.
Відповідно до ч. 5 ст. 163 КПК України слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи:
1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи;
2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні;
3) не становлять собою або включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.
Відповідно до ст. 162 КПК України до охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах належать :
1)інформація, що знаходиться у володінні засобу масової інформації або журналіста і надана їм за умови нерозголошення авторства або джерела інформації;
2) відомості, які можуть становити лікарську таємницю;
3) відомості, які можуть становити таємницю вчинення нотаріальних лій;
4) конфіденційна інформація, в тому числі така, що містить комерційну таємницю;
5) відомості, які можуть становити банківську таємницю;
6) особисте листування особи та інші записи особистого характеру;
7) інформація, яка знаходиться в операторів та провайдерів телекомунікацій, про зв'язок, абонента, надання телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передавання тощо;
8) персональні дані особи, що знаходяться у її особистому володінні або в базі персональних даних, яка знаходиться у володільця персональних даних;
9) державна таємниця.
При розгляді клопотання встановлено і це вбачається із змісту самого клопотання та доданих до нього матеріалів, що стороною кримінального провадження не доведено та не надано доказів у відповідності до вимог ст. 84, 85 КПК України, що речі і документи перебувають або можуть перебувати у володінні УОТЗ УМВС України у Волинській області.
Також при розгляді клопотання встановлено, що стороною кримінального провадження при зверненні до суду з вказаним клопотанням, не доведено наявність достатніх підстав значення речей і документів для встановлення обставин у кримінальному провадженні. А також те, що самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв'язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні.
Також стороною кримінального провадження не обґрунтовано та не доведено в ході судового розгляду клопотання можливість використання як доказів відомостей, що містяться в речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.
Також встановлено, що стороною кримінального провадження взагалі не мотивовано та не доведено належними, достатніми, допустимими, достовірними доказами, що речі і документи, до яких потрібен тимчасовий доступ не містять охоронювану законом таємницю, передбачену ст. 162 КПК України.
Так як у відповідності до ч. 6 ст. 163 КПК України, слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п'ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.
Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що стороною кримінального провадження при зверненні до суду з клопотанням про надання дозволу на тимчасовий доступ до документів, які знаходяться у володінні УОТЗ УМВС України у Волинській області не виконано вимоги ст. 160 та ч. 5 ст. 163 КПК України. А також не доведено ці обставини в ході судового розгляду клопотання по суті. А тому за таких обставин, приходжу до висновку про відмову в задоволенні клопотання.
Керуючись ст. ст. 163, 164 КПК України,
Відмовити старшому слідчому СВ Луцького МВ УМВС України у Волинській області Ткачуку С.С. в задоволенні клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя В.В. Ковтуненко