Справа № 2703/5307/2012
Проевадження2/764/754/2013
Категорія 40
19 листопада 2013 року Ленінський районний суд міста Севастополя в складі:
головуючого судді - Кукурекіна К.В.
при секретарі - Яцук Є.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Севастопольської квартирно - експлуатаційної частини морська Міністерства оборони України, третя особа - ОСОБА_2 про визнання права на отримання житла,
Позивач звернувся до Ленінського районного суду міста Севастополя з позовом до Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морська Міністерства оборони України про визнання права на отримання житла. Позовні вимоги мотивовані тим, що наказом Головнокомандувача ВМС Збройних Сил України №031-ПМ від 30.06.2004 року позивач був звільнений в запас із Збройних Сил України в зв'язку зі скороченням штатів та 14.07.2004 р. наказом командира №111 був виключений зі списків особового складу військової частини. Під час проходження військової служби позивач знаходився на квартирному обліку у в/ч НОМЕР_1 з 2004 року. 25.04.2006 року рішенням житлової комісії, яке викладене в протоколі засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 25.04.2006 р. № 04, позивач був прийнятий на житловий облік з правом на позачергове отримання житла. Житлом за рахунок держави позивач не забезпечений.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягав на задоволенні позову.
Представник відповідача у судове засідання з'явився, проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав, викладених у письмових запереченнях.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Відповідно до пункту 8 статті 1 Закону України "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей" від 15 червня 2004 р. № 1763-IV, особи, які звільнилися з військової служби і потребують поліпшення житлових умов, протягом трьох років після звільнення забезпечуються житловими приміщеннями у порядку, передбаченому законодавством, або мають право на отримання кредитів на індивідуальне будівництво або придбання житла з погашенням їх за рахунок засобів Державного бюджету України.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Статтею 12 ч.1 цього Закону встановлено, держава забезпечує військовослужбовців, жилими приміщеннями на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених Житловим кодексом Української РСР та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до частини 9 статті 12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільнені з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров'я, а також у зв'язку із скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду, а в разі її розформування - у військових комісаріатах і квартирно-експлуатаційних частинах районів та користуються правом позачергового одержання житла.
Порядок забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України визначений «Інструкцією про організацію забезпечення і надання військовослужбовцям Збройних Сил України та членам їх сімей житлових приміщень», що затверджена наказом Міністра оборони України від 30.11.2011 р. № 737
Відповідно до вимог п. 4.4 розділу IV «Інструкції про організацію забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями», військовослужбовці та особи, звільнені з військової служби, забезпечуються жилими приміщеннями для постійного проживання за рішенням КЕВ (КЄЧ) району, погодженим з гарнізонною житловою комісією.
Відповідно п. 1.11 розділу 1 Інструкції від 30.11.2011р.№ 737, усі питання, пов'язані з перебуванням військовослужбовців та осіб, звільнених з військової служби, на квартирному обліку, із забезпеченням їх жилою площею та розміром жилого приміщення, вирішуються за місцем проходження ними служби, перебування на обліку або в судовому порядку.
Отже, з наведеного випливає, що позивач може обрати будь-який спосіб захисту свого порушеного права, який не заборонено законом, а суд повинен захистити таке право, якщо буде встановлено його порушення.
У судовому засіданні встановлено, що наказом Головнокомандувача ВМС Збройних Сил України №031-ПМ від 30.06.2004 року позивач був звільнений в запас з Збройних Сил України в зв'язку зі скороченням штатів. Рішенням житлової комісії, яке викладене в протоколі засідання житлової комісії військової частини НОМЕР_1 від 25.04.2006 р. № 04, позивач був прийнятий на житловий облік з правом на позачергове отримання житла. Також судом встановлено, що до теперішнього часу позивач житловим приміщенням за рахунок держави не забезпечений. На цей час житло надійшло на розподіл до Севастопольського гарнізону, проте, відповідач не виділяє квартиру позивачу, що є порушенням відповідачем пункту 8 статті 1 Закону України "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей", відповідно до якого особи, які звільнилися з військової служби і потребують поліпшення житлових умов, протягом трьох років після звільнення забезпечуються житловими приміщеннями у порядку, передбаченому законодавством, позивач ще в 2009 року повинен був забезпечений житлом.
Суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
На підставі пункту 8 статті 1 Закону України "Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються із служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей" , п.п.1.11., 4.4. Інструкції від 30.11.2011р.№ 737, керуючись ст.ст. 10,11,60,169,179,212,215 ЦПК України, суд
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право на отримання однокімнатної квартири АДРЕСА_1 , зобов'язати Севастопольську квартирно-експлуатаційну частину морська Міністерства оборони України розподілити квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_1 .
Стягнути з Севастопольської квартирно-експлуатаційної частини морська Міністерства оборони України на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 114,70 грн.
Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Севастополя,шляхом подачі апеляційної скарги в Ленінський районний суд м. Севастополя протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду. Особи, які брали участь у справі,але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення,можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя підпис.
З оригіналом згідно.
Суддя Ленінського районного
суду м. Севастополя К.В. Кукурекін