Вирок від 13.01.2014 по справі 185/12348/13-к

Справа № 185/12348/13-к

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2014 року м.Павлоград

Дніпропетровської області

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

Головуючого судді - ОСОБА_1 ,

при секретарі - ОСОБА_2 ,

за участю прокурора - ОСОБА_3 ,

адвоката - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області кримінальне провадження від 17 листопада 2013 року за № 12013040370004284 за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Павлограда, Дніпропетровської області, громадянина України, без освіти, не одруженого, не працюючого, проживаючого в буд. АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

06 вересня 2012 року, приблизно о 03.55год. ОСОБА_5 разом з особою, яка відповідно до постанови Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16.11.2012 року за вчинення цього ж злочину звільнена від кримінальної відповідальності за ст.47 КК України, на автомобілі «ВАЗ 2106» д.н.з. НОМЕР_1 проїжджали поруч з будівлею «Автомийки», яка розташована по вул.Дніпровській, 293-а та належить ОСОБА_6 .

В той же час та в тому ж місці особа, яка відповідно до постанови Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16.11.2012 року за вчинення цього ж злочину звільнена від кримінальної відповідальності за ст.47 КК України, запропонувала ОСОБА_5 таємно викрасти чуже майно, а саме: камери зовнішнього відео спостереження, що були закріплені та розташовувалися на стіні будівлі «Автомийки».

На пропозицію зазначеної особи вчинити за попередньою змовою групою осіб таємну крадіжку чужого майна ОСОБА_5 погодився.

Реалізовуючи вказаний злочинний намір, 06.09.2012 року о 04.16 год. особа, яка відповідно до постанови Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16.11.2012 року за вчинення цього ж злочину звільнена від кримінальної відповідальності за ст.47 КК України, за попередньою змовою з ОСОБА_5 , шляхом використання заздалегідь підготовленого спінінгу, накидання петлі та ривку, таємно, з корисливих мотивів викрали зі стіни будівлі «Автомийки» камеру зовнішнього відео спостереження «КРС» вартістю 900грн.

В той же час, та в тому ж місці ОСОБА_5 , за попередньою змовою з особою, яка відповідно до постанови Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16.11.2012 року за вчинення цього ж злочину звільнена від кримінальної відповідальності за ст.47 КК України, піднявшись по сходах, та наблизившись до об'єкту крадіжки, шляхом зривання зі стіни будівлі «Автомийки» таємно, з корисливих мотивів викрали камеру зовнішнього відео спостереження «КРС» вартістю 900грн.

З місця вчинення злочину зазначені особи зникли, а викраденим майном розпорядилися на свій розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на суму 1800грн.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 повністю визнав свою провину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та дав покази, якими підтвердив, що 06 вересня 2012 року, приблизно о 03.55год. він разом з ОСОБА_7 , на автомобілі «ВАЗ 2106» д.н.з. НОМЕР_1 проїжджали поруч з будівлею «Автомийки», яка розташована по вул.Дніпровській, 293-а, де ОСОБА_7 запропонував йому таємно викрасти чуже майно, а саме: камери зовнішнього відео спостереження, що були закріплені та розташовувалися на стіні будівлі «Автомийки», з чим він врешті решт погодився.

Реалізовуючи вказаний злочинний намір, 06.09.2012 року о 04.16 год. ОСОБА_7 шляхом використання спінінгу, накидання петлі та ривку, за попереднім зговором з ним таємно викрав зі стіни будівлі «Автомийки» камеру зовнішнього відео спостереження «КРС».

В той же час, та в тому ж місці він, за попередньою змовою з ОСОБА_7 ,піднявшись по сходах, та наблизившись до камери, шляхом зривання зі стіни будівлі «Автомийки» таємно, викрали камеру зовнішнього відео спостереження «КРС» вартістю 900грн.

З викраденим майном з місця вчинення злочину вони зникли та розпорядилися викраденим майном на свій розсуд.

Крім того, в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 звернувся до суду з проханням допустити по справі застосування положень ч. 3 ст. 349 КПК України, оскільки він повністю визнає свою провину в скоєнні зазначеного кримінального правопорушення і вважає зібрані в справі докази його провини достовірними, допустимими та достатніми, в зв'язку з чим досліджувати їх а також допитувати осіб, які не з'явилися в судове засідання немає ніякої необхідності.

З'ясувавши думку прокурора, який не заперечував проти застосування у справі положень ч. 3 ст. 349 КПК України, аналогічну думку з цього приводу адвоката обвинуваченого, роз'яснивши обвинуваченому у присутності його захисника правові наслідки застосування вказаної норми закону, з якими останній погодився, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та застосував при розгляді даної справи положення ч. 3 ст. 349 КПК України.

Аналізуючи покази обвинуваченого в судовому засіданні, співставляючи ці покази з обвинуваченням, що закидається ОСОБА_5 , суд робить висновок про те, що покази обвинуваченого мають характер логічних, послідовних та об'єктивних , що, з урахуванням застосування у справі положень ч.3 ст.349 КПК України, свідчить про те, що винність обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України - доведена повністю.

Дії обвинуваченого ОСОБА_5 необхідно правильно кваліфікувати за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка) вчинене за попередньою змовою групою осіб.

При призначенні виду і розміру покарання суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_5 підлягає покаранню за вчинене ним кримінальне правопорушення середньої тяжкості, є особою яка раніше не притягалася до кримінальної відповідальності.

Разом з тим суд враховує, що обвинувачений злісно ухилявся від суду, порушив обраний відносно нього раніше запобіжний захід не пов'язаний із триманням під вартою, тривалий час перебував у розшуку, не навчається та не займається суспільно-корисною працею.

В якості пом'якшувальних обставин суд враховує що обвинувачений повністю визнав свою провину.

Обтяжливих обставин у справі не встановлено.

Наведене свідчить про те, що виправити обвинуваченого ОСОБА_5 та запобігти його злочинній діяльності не можливо без його фактичної ізоляції від суспільства, у зв'язку з чим, обвинувачений ОСОБА_5 має бути засудженим за ч.2 ст.185 КК України до покарання у вигляді арешту, в межах санкції даної статті.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.368,370, 371, 374 КПК України, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_5 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч.2 ст.185 КК України.

ОСОБА_5 призначити покарання за ч.2 ст.185 КК України у вигляді арешту строком шість місяців.

До набрання вироком чинності запобіжний захід відносно ОСОБА_5 залишити незмінним - у вигляді тримання під вартою.

Строк відбуття призначеного покарання обчислювати для ОСОБА_5 з 27 листопада 2013 року.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в строк тридцять днів з дня його проголошення, а особою під вартою в той же строк та в тому ж порядку - з дня отримання копії вироку.

СУДДЯ ОСОБА_8 .

Попередній документ
36737101
Наступний документ
36737103
Інформація про рішення:
№ рішення: 36737102
№ справи: 185/12348/13-к
Дата рішення: 13.01.2014
Дата публікації: 09.01.2023
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Категорія справи: Кримінальні справи (до 01.01.2019); Злочини проти власності; Крадіжка