15.01.2014
справа № 482/2461/13-к
Іменем України
15 січня 2014 року м. Нова Одеса
Новоодеський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого судді Ітріна М.В., при секретарі судового засідання Андреєвій Ю.В., за участю прокурора Точонова В.В., представника державної виконавчої служби Новоодеського районного управління юстиції (далі - ДВС) Білоуса Р.С., розглянув у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Нова Одеса, справу за клопотанням засудженого ОСОБА_2 про розстрочку виконання вироку суду в частині вирішеного цивільного позову про відшкодування заподіяної злочином матеріальної шкоди у кримінальному провадженні ( № 482/1749/13-к) за обвинуваченням ОСОБА_3 та ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 249 КК України, -
17.12.2013 р. на розгляд Новоодеського районного суду Миколаївської області надійшло письмове клопотання від засудженого ОСОБА_2 про розстрочку виконання вироку суду від 11.10.2013 року в частині вирішеного цивільного позову про відшкодування завданої злочином матеріальної шкоди в сумі 57 426 грн у кримінальному провадженні, яким ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було визнано винними у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України і засуджено до штрафу в сумі 1 700 грн.
В обґрунтування свого клопотання засуджений ОСОБА_2 посилається на тяжкий матеріальний стан, що він являється єдиним працездатним членом сім'ї, яка складається з малолітньої дитини, внаслідок чого він не має можливості одноразово відшкодувати присуджену судом суму шкоди, в зв'язку з чим просить суд розстрочити виконання вироку суду в частині вирішеного позову і стягнутої суми шкоди на строк 10 років.
В судовому засіданні засуджений ОСОБА_2 просив суд клопотання задовольнити.
Прокурор в судовому засіданні, посилаючись на досліджені в судовому засіданні фактичні обставини справи, висловив свою думку про відмову у задоволенні цього клопотання.
Представник ДВС також просив відмовити у задоволенні цього клопотання, посилаючись на те, що судом вирішено стягнути суму завданої шкоди не тільки із ОСОБА_2, а і з ОСОБА_3 в солідарному порядку. Останньому судом відмовлено у задоволенні аналогічного клопотання, а відтак, то в разі задоволення цього клопотання ОСОБА_4 ускладниться примусове виконання рішення суду.
Заслухавши пояснення засудженого по суті заявленого клопотання, вислухавши думки представника ВДВС і висновок прокурора, дослідивши фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що дане клопотання не підлягає задоволенню.
Цей висновок суду ґрунтується на наступному:
Так, згідно з ч. 5 ст. 534 КПК України, процесуальні питання, що пов'язані з виконанням судових рішень у кримінальному провадженні, вирішує суддя першої інстанції одноособово, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Частиною 1 ст. 539 КПК України передбачено, що питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
Судом встановлено, що вироком Новоодеського районного суду Миколаївської області від 11 жовтня 2013 р. у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_2 і ОСОБА_3 їх визнано винними у скоєні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України і кожному призначено покарання у виді штрафу в розмірі 1700 гривень.
Цим же вироком суду було задоволено позов прокурора Новоодеського району Миколаївської області та стягнуто з ОСОБА_3 та з ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь держави в особі Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів в Миколаївській області 57 426 грн в рахунок відшкодування заподіяної злочином матеріальної шкоди.
На цей час покарання у виді призначеного штрафу, засудженим ОСОБА_2 виконано в повному обсязі.
Також судом були виписані і видані два виконавчих листа, які передані на примусове виконання до ДВС про стягнення з ОСОБА_3 та з ОСОБА_2 в солідарному порядку на користь держави в особі Головного державного управління охорони, використання і відтворення водних живих ресурсів в Миколаївській області 57 426 грн в рахунок відшкодування заподіяної злочином матеріальної шкоди.
Статтею 128 КПК України передбачено, що цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом, а якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільно процесуального кодексу, за умови, що вони не суперечать засадами кримінального судочинства.
Враховуючи, що процесуальні відносини щодо розстрочки виконання вироку суду в частині вирішення цивільного позову та розстрочення присудженої до стягнення заподіяної шкоди нормами ст.ст. 537, 539 КПК України, не врегульовані, то суд вважає за необхідне при вирішенні даного клопотання застосувати до існуючих правовідносин норми, що передбачені ст. 373 ЦПК України, оскільки вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Суд зазначає, що відповідно до чинного зак онодавства, рішення судів, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів, громадян і підлягають обов'язковому виконанню.
Разом з тим, згідно з приписами ст.. 373 ЦПК України, які кореспондуються положеннями частини 1 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна у натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення суду.
Тобто, законодавець у ст. 373 ЦПК України, передбачає можливість надання розстрочки у зв'язку з неможливістю виконання рішення суду, при наявності обставин, які ускладнюють або перешкоджають виконати рішення суду.
Обставини, які враховує суд можуть бути різними та такими, що заслуговують на увагу при вирішенні питання про надання розстрочки.
У відповідності до вимог ст.ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог так заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд зазначає, що доводи засудженого ОСОБА_2 про те, що він має тяжке матеріальне становище, внаслідок чого утруднюється виконання рішення суду про стягнення заподіяної злочином матеріальної шкоди не заслуговують на увагу.
Так, суд зазначає, що заявник не надав суду жодних доказів того, що у нього виникли обставин, що передбачені ст. 373 ЦПК України, які свідчать про неможливість виконання рішення суду в частині вирішеного цивільного позову.
Наведені засудженим обставини, які, на його думку, утруднюють виконання рішення суду в частині стягнення заподіяної шкоди, а саме проживання та знаходження на його утриманні малолітньої дитини (онуки), за якою не доглядають батьки, не може враховуватись як обставина, що передбачена ст. 373 ЦПК України, як така, що утруднює виконання рішення суду і дає правові підстави для розстрочки виконання рішення суду.
Згідно ст. 373 ЦПК України, розстрочка повинна застосовуватись тільки у виняткових випадках, при наявності законних підстав, передбачених чинним законодавством.
При цьому суд зазначає, що заявник не є безробітним, працює, а тому згідно з Законом України «Про виконавче провадження» примусове стягнення по виконавчим документам, в першу чергу звертається на заробітну плату та інші види доходів.
Наявність на утриманні заявника малолітньої дитини (онука), яка не позбавлена батьківських прав, не може бути підставою для розстрочки.
Крім того, суд зазначає, що вироком суду при вирішенні цивільного позову було прийнято рішення про стягнення заподіяної злочином матеріальної у солідарному порядку з обох засуджених, а передбачених законом підстав для розстрочення виконання рішень суду щодо солідарних боржників, не передбачено, так як виконання таких зобов'язань можливе повністю або частково як за рахунок усіх боржників разом, так і будь-яким із них окремо.
Ухвалою Новоодеського районного суду Миколаївської області від 26 грудня 2013 р. іншому солідарному боржнику ОСОБА_3 у задоволенні аналогічного клопотання про розстрочку виконання рішення в частині стягнення завданої матеріальної шкоди відмовлено.
За такого, проаналізувавши та дослідивши в суді наведені заявником обставини в обгрунтування клопотання про розстрочку виконання рішення суду про стягнення заподіяної злочином матеріальної шкоди, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання та про необхідність відмовити заявнику ОСОБА_2 в його задоволені.
Керуючись ст.ст. 128, 534, 537, 539 КПК України, ст.ст.10, 60, 373 ЦПК України, суд, -
Відмовити засудженому ОСОБА_2 в задоволенні його клопотання про розстрочку виконання вироку в частині вирішеного цивільного позову про стягнення завданої злочином матеріальної шкоди в розмірі 57 426 грн у кримінальному провадженні, яким, зокрема його засуджено за ч. 1 ст. 249 КК України.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом семи днів з дня її оголошення до апеляційного суду Миколаївської області через Новоодеський районний суд Миколаївської області.
Головуючий: