Головуючий у 1 інстанції - Логойда Т.В.
Суддя-доповідач - Компанієць І.Д.
22 січня 2014 року справа №2а-27771/08/0570
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача Компанієць І.Д., суддів Шальєвої В.А., Бишова М.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в місті Єнакієве Донецької області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13 травня 2010 року по адміністративній справі №2а-27771/08/0570 за позовом державного підприємства «Орджонікідзевугілля» до управління Пенсійного фонду України в місті Єнакієве Донецької області про визнання недійсними та скасування рішень, -
Позивач просив визнати недійсними та скасувати вимоги відповідача від 20.06.2008 року №2206, яким накладено штраф в розмірі 20% в сумі 3226,89 грн. та нараховано пеню в розмірі 1340,41 грн.; від 20.06.2008 року №2207, яким накладено штраф в розмірі 50% в сумі 1501,53 грн. та нараховано пеню в розмірі 273,28 грн.
В обґрунтування позову зазначив, що рішення є незаконними, оскільки позивач сплачував страхові внески у повному обсязі за певні періоди, зазначаючи в платіжних дорученнях призначення платежів. Проте, пенсійний орган протиправно відносив ці платежі на попередні періоди, тобто погашав суми недоїмки у порядку календарної черговості їх виникнення.
Крім цього, відповідач неправомірно застосував штрафні санкції та пеню, які, на його думку, повинні нараховуватися за порушення строків сплати поточних платежів, тому повинні складати менші розміри. Крім того, при накладенні штрафу застосував редакцію п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», яка не була чинною на час виникнення заборгованості, що призвело до накладення штрафу в більшому розмірі.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 13 травня 2010 року позов задоволено. Визнано недійсними та скасовано рішення управління Пенсійного фонду України в місті Єнакієве Донецької області від 20 червня 2008 року №2206 та від 20 червня 2008 року №2207.
Не погодившись з судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що суд першої інстанції неправильно тлумачить положення ч.5 ст.106 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин, оскільки як зазначена норма, так і Інструкція №21-1 визначають єдиний порядок розподілу сплачених поточних сум страхових внесків - за календарною черговістю виникнення боргу.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.09.2010 року постанова Луганського окружного адміністративного суду від 13 травня 2010 року залишена без змін (а.с.95-96 т.1)
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 05.12.2013 року ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.09.2010 року скасована, справа за позовом державного підприємства «Орджонікідзевугілля» до управління Пенсійного фонду України в місті Єнакієве Донецької області про визнання недійсними та скасування рішень направлена до суду апеляційної інстанції на новий розгляд в зв'язку з тим, що апеляційний суд не звернув уваги та не надав оцінки тому, що Державне підприємство «Орджонікідзевугілля» звернулося в Донецький окружний адміністративний суд з позовом у жовтні 2008 року про визнання недійсними та скасування рішень Управління Пенсійного фонду України в місті Єнакієве Донецької області від 20 червня 2008 року № 2206 та № 2207, не з'ясував та не вивчив належним чином матеріали і обставини даної справи, застосувавши при цьому норми законодавства, які почали діяти у 2010 році.
Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Державне підприємство «Орджонікідзевугілля» є юридичною особою зі статусом гірничої, структурним підрозділом якого є «Шахта «Ольховатська», перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в місті Єнакієве Донецької області як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
20 червня 2008 року Управлінням Пенсійного фонду України в місті Єнакієве Донецької області прийнято рішення:
- № 2206, яким на підставі п.2 ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до ДП «Орджонікідзевугілля» (структурний підрозділ «Шахта «Ольховатська») застосовано штраф у розмірі 3226,89 грн. (20% від суми простроченого платежу) та нараховано пеню у розмірі 1340,41 грн. (0,1% на суми недоїмки і фінансових санкцій) за період з 28 грудня 2007 року по 25 березня 2008 року;
- № 2207, яким на підставі п.2 ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до Державного підприємства «Орджонікідзевугілля» (структурний підрозділ «Шахта «Ольховатська») застосовано штраф у розмірі 1501,53 грн. (50% від суми простроченого платежу) та нараховано пеню у розмірі 273,28 грн. (0,1% на суми недоїмки і фінансових санкцій) за період з 28 грудня 2007 року по 28 березня 2008 року.
До цих рішень прикладені розрахунки фінансових санкцій та пені по особовому рахунку страхувальника, в яких відображено, що станом на 28 грудня 2007 року виникла заборгованість в сумі 19137,51 грн., яка зараховувалася: 20 березня 2008 року в сумі 15884,46 грн. із затримкою в 83 дні, 25 березня 2008 року в сумі 250 грн. із затримкою в 88 днів та 28 березня 2008 року в сумі 3003,05 грн. із затримкою в 91 день.
В той час, структурним підрозділом «Шахта «Ольховатська» Державного підприємства «Орджонікідзевугілля» платіжним дорученням від 20 березня 2008 року № 209 сплачено 24160 грн., платіжним дорученням від 25 березня 2008 року № 286 - 250 грн., платіжним дорученням від 27 березня 2008 року № 249 - 6332,75 грн. В графі призначення платежу зазначено «внески до Пенсійного фонду України за лютий 2008 року».
Тобто, внески, які сплачувалися структурним підрозділом «Шахта «Ольховатська» Державного підприємства «Орджонікідзевугілля» у березні 2008 року були внесками за лютий 2008 року.
Визнаючи недійсними та скасовуючи рішення Управління Пенсійного фонду України в місті Єнакієве Донецької області від 20.06.2008 року № 2206 та № 2207, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано пояснень щодо віднесення сплачених позивачем страхових внесків та про прийняття двох рішень щодо спірного періоду, Управління Пенсійного фонду України в місті Єнакієве Донецької області не довело правомірності нарахування фінансових санкцій та пені.
Проте такий висновок не відповідає обставинам справи та не ґрунтується на законі з огляду на наступне.
Відповідно до абз.1 ч.6 ст.20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Згідно пункту 14 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» гірничі підприємства зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше як через 28 календарних днів з дня закінчення цього періоду.
На підставі ч.2 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Відповідно до п.2 ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі: 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно; 20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно; 50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
Частиною 5 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.
Згідно абз.2 п.10.11 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663, у разі, коли страхувальник має несплачені суми недоїмки, пені та фінансових санкцій та здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються шляхом перерозподілу такої сплаченої суми в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення.
Таким чином, позивач ДП «Орджонікідзевугілля», маючи несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і сплачуючи при цьому поточні суми страхового внеску, не вважається таким, що своєчасно виконав свої зобов'язання за поточний період, оскільки в силу вимог ч.5 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» органи пенсійного фонду зобов'язані направити цей платіж на погашення недоїмки, пені та фінансових санкцій.
З огляду на обставини справи та норми Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Інструкції №21-1, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач правомірно, на підставі закону прийняв рішення про застосування штрафу та пені до позивача через несвоєчасну сплату за період 28.12.2007 року по 25.03.2008 року страхових внесків, розмір яких розрахований відповідно до п.2 ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
На підставі викладеного, позов ДП «Орджонікідзевугілля» до УПФУ в м. Єнакієве Донецької області про визнання недійсними та скасування рішень задоволенню не підлягає.
Згідно з п.4 ч.1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
На підставі викладеного судова колегія вважає, що суд першої інстанції прийняв оскаржувану постанову з порушенням норм процесуального та матеріального права, що обумовлює задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду першої інстанції.
Керуючись статтями 24, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 211, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в місті Єнакієве Донецької області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13 травня 2010 року по адміністративній справі №2а-27771/08/0570 - задовольнити.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 13 травня 2010 року по адміністративній справі №2а-27771/08/0570 - скасувати.
В задоволенні позову державного підприємства «Орджонікідзевугілля» до управління Пенсійного фонду України в місті Єнакієве Донецької області про визнання недійсними та скасування рішень - відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Суддя-доповідач І.Д. Компанієць
Судді В.А. Шальєва
М.В. Бишов