15 січня 2014 р.Справа № 818/8245/13-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Кононенко З.О.
Суддів: Бондара В.О. , Калитки О. М.
за участю секретаря судового засідання Губарь А.С.
представника позивача Рубан О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 11.11.2013р. по справі № 818/8245/13-а
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Баєр Електро"
до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області
про скасування податкового повідомлення - рішення,
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Баєр Електро", звернувся з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Сумах № 0000371550/31064 від 19.06.2013 р.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 11.11.2013 року адміністративний позов задоволено.
Податковий орган, не погодившись із постановою суду першої інстанції, подава апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою у задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивачем ТОВ "Баєр Електро" до відповідача ДПІ в м. Сумах 22.04.2013 р. була подана податкова декларація з податку на додану вартість за березень 2013 року (а.с. 20-22), відповідно до якої зараховано від'ємне значення різниці поточного звітного періоду у зменшення суми податкового боргу з ПДВ на суму 76139,00 грн.
22.05.2013 р. ДПІ у м. Сумах була проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість на ТОВ "Баєр Електро", за наслідками якої в акті камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість № 1739/15.5-22/36334265 від 22.05.2013 р. (а.с. 6-7) було зазначено про порушення платником податків пункту 200.3 статті 200 Податкового кодексу України, а саме: зменшена сума від'ємного значення, зарахованого у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість та податковим повідомленням-рішенням № 0000371550/31064 від 19.06.2013 р. (а.с. 5) зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість яка була врахована у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні податкові періоди у розмірі 76139,00 грн.
Позивач оскаржив вказане вище податкове повідомлення-рішення до Головного управління Міндоходів у Сумській області та рішенням про результати розгляду первинної скарги від 28.08.2013 р. № 5085/10/18-28-10-01-105-39/43ск (а.с. 9-11) було залишено без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Сумах від 19.06.2013 р. № 0000371550/31064, а первинну скаргу ТОВ "Баєр Електро" від 05.07.2013 р. - без задоволення.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що податкове повідомлення-рішення № 0000371550/31064 є протиправним та таким, що не відповідає чинному законодавству.
Колегія суддів погоджується з вищезазначеним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Згідно з п.п. 14.1.175. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до п. 57.3. ст. 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі коли платником податків не виконуються умови, визначені п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, нараховані грошові зобов'язання після закінчення десятиденного терміну набувають статусу податкового боргу.
З матеріалів справи вбачається, що 20.02.2013 р. ДПІ у м. Сумах була проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ "Баєр Електро" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 р. по 30.09.2012 р., про що був складений акт № 540/2230/36334265/11 від 20.02.2013 р. (а.с. 29-70), а також податковим повідомленням-рішенням № 0000152230 від 13.03.2013 р. (а.с. 72) збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 75719,00 грн. та застосовані фінансові санкції в сумі 18930,00 грн. Позивач у встановлений законом строк вказане рішення не оскаржив.
Таким чином, у позивача виник податковий борг з податку на додану вартість.
Колегія суддів не бере до уваги посилання податкового органу на те, що податкове повідомлення-рішення від 13.03.2013 р. № 0000152230 було отримано позивачем 05.04.2013 р., податковий борг по визначеному цим рішенням грошовому зобов'язанню виник 16.04.2013 р., а відтак фактично погашення суми податкового боргу за рахунок зарахування суми від'ємного значення суми податку відбутися не могло, у зв'язку з наступним.
Податкова декларація була подана позивачем до ДПІ у м. Сумах саме 22.04.2013 р., тобто після виникнення податкового боргу згідно податкового повідомлення-рішення № 0000152230 від 13.03.2013 р., а отже вважається таким, що виник за попередні звітні (податкові) періоди.
Згідно з п. 200.1. ст. 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Відповідно до п. 200.3. ст. 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що позивачем було правомірно та на законних підставах зараховано від'ємне значення різниці поточного звітного періоду у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 76139,00 грн.
Згідно з ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його доводи, і не довів правомірності прийнятого ним рішення.
Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сумах Головного управління Міндоходів у Сумській області залишити без задоволення.
Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 11.11.2013р. по справі № 818/8245/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис)Кононенко З.О.
Судді(підпис) (підпис) Бондар В.О. Калитка О.М.
Повний текст ухвали складено 20.01.14р.
Помічник судді
Левченко А.М.