Копія
Іменем України
Справа № 801/10171/13-а
15.01.14 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Ілюхіної Г.П.,
суддів Яковенко С.Ю.
секретар судового засідання Прищепа Н.С.
за участю сторін:
від позивача (Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Кримзалізобетон"): Ставіло Андрій Олександрович, довіреність № б/н від 08.01.14,
від відповідача (Залізничного відділу Державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Головного управління Міністерства юстиції України в АР Крим ) не з'явився.
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Кримзалізобетон" на ухвалу Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кудряшова А.М.) від 01.11.13 у справі № 801/10171/13-а
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Кримзалізобетон" (вул.Козлова, 45-А, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95011) (вул.Москальова, 1, м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)
представник позивача: Лянзберг Станіслав Сергійович (вул. Москальова, 1, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000) (АДРЕСА_1 Крим, 95000)
до Залізничного відділу Державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Головного управління Міністерства юстиції України в АР Крим (вул. Київська, 81, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)
про скасування постанови про накладення арешту на майно,
Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 01.11.2013 відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Кримзалізобетон" до Залізничного відділу Державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Головного управління Міністерства юстиції України в АР Крим про скасування постанови про накладення арешту на майно в порядку пункту 1 частини першої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з тим, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки законом встановлено інший порядок розгляду рішень, дій чи бездіяльності, а саме: заявлені вимоги належить розглядати в порядку господарського судочинства тим судом, який постановив рішення по справі , так як постанова прийнята по виконавчому документу господарського суду (арк.с.1-2).
Не погодившись з ухвалою суду, позивач, звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду (арк. с. 8-10).
Доводи апеляції мотивовані тим, що судом першої інстанції порушені норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору; постанову від 05.09.2012 про арешт всього майна позивача було винесено в рамках зведеного виконавчого провадження, про що вказувалось позивачем в адміністративному позові; до позову позивачем був прикладений акт опису й арешту майна боржника, із супровідного листа слідує, що Наказ Господарського суду №5002-2/2507-20111 входить до складу зведеного виконавчого провадження, отже даний позов підлягає розгляду у суді адміністративної юрисдикції.
В судовому засіданні 15.01.2014 представник позивача підтримав апеляційну скаргу, просить її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати по мотивам, викладеним в ній.
В судове засідання, призначене на 15.01.2014 відповідач явку уповноважених представників не забезпечив, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомив.
Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
При викладених обставинах, враховуючи те, що відповідач викликався в судове засідання, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представників відповідача за наявними матеріалами.
Предметом оскарження є постанова відповідача від 05.09.2012 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження з примусового виконання наказу Господарського суду №5002-2/2507-2011 виданого 17.08.2012 про стягнення з боржника (Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Кримзалізобетон") на користь (ПАТ "КримНДОпроект") суми 936316,40 гривень.
Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів встановила наступне.
31.10.2013 Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Кримзалізобетон" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Залізничного відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Головного управління міністерства юстиції України в АР Крим про скасування постанови від 05.09.2012 про арешт майна.
27.08.2012 Постановою державного виконавця об'єднано виконавчі провадження № 14346 та № 15893 в зведене виконавче провадження; присвоєно зведеному виконавчому провадженню № 14346; накладено арешт на майно боржника в межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат на виконавче провадження (арк. с. 12).
08.02.2013 Постановою про приєднання виконавчого провадження № 7780 до складу зведеного виконавчого провадження, виконавче провадження № 7780 з примусового виконання виконавчого документа: наказу № 5002-29/3234-2012, виданого 18.12.2012 Господарським судом АР Крим, приєднано до складу зведеного виконавчого провадження про стягнення заборгованості з вказаного боржника; накладено арешт на майно боржника в межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат на виконавче провадження (арк. с. 14).
12.03.2013 Постановою про приєднання виконавчого провадження № 9813 до складу зведеного виконавчого провадження, виконавче провадження № 9813 з примусового виконання виконавчого документа: виконавчого листа № 2/122/209/13, виданого 28.02.2013 Залізничним районним судом м. Сімферополя, приєднано до складу зведеного виконавчого провадження про стягнення заборгованості з вказаного боржника; накладено арешт на майно боржника в межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат на виконавче провадження (арк.с.15)
Постановою від 05.09.2012 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження з метою примусового виконання наказу Господарського суду №5002-2/2507-2011 виданого 17.08.2012 про стягнення з боржника (Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Кримзалізобетон") на користь (ПАТ "КримНДОпроект") суми 936316,40 гривень (арк. с. 21).
05.09.2012 Постановою про приєднання виконавчого провадження № 16390 до складу зведеного виконавчого провадження, виконавче провадження № 14346, виконавче провадження № 16390 по примусовому виконанню виконавчого документа: наказу № 5002-2/2507-2011, виданого 17.08.2012 Господарським судом АР Крим, приєднано до складу зведеного виконавчого провадження про стягнення заборгованості з вказаного боржника; накладено арешт на майно боржника в межах загальної суми стягнення, виконавчого збору і можливих витрат на виконавче провадження (арк. с. 13).
Зі змісту зазначеної постанови вбачається, що рішення органу державної виконавчої служби, не прийняте з метою виконання зведеного виконавчого провадження, отже, спірні відносини виникли у зв'язку з виконанням рішення Господарського суду АР Крим.
Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Частиною першою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративне судочинство - діяльність адміністративних судів щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у порядку, встановленому цим Кодексом; справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Пунктом 7 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України дано визначення суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема:
1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;
2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;
3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;
4) спори, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;
5) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України;
6) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
Частиною третьою статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України регламентовано, що юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи:
1) що віднесені до юрисдикція Конституційного Суду України;
2) що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства;
3) про накладення адміністративних стягнень;
4) щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) об'єднання громадян віднесені до його внутрішньої діяльності або виключної компетенції.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справ з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, передбачених пунктами 1 - 4 частини першої цієї статті;
Частиною першою статті 181 цього адміністративного судочинства України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Згідно з частиною четвертою статті 82 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Згідно зі статтею 121-2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом 10 днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.
Згідно з пунктом 3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010 року №3 "Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби", юрисдикцію судів щодо вирішення справ з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення в межах конкретного виконавчого провадження, яке об'єднано (приєднано) у зведене виконавче провадження, або зведеного виконавчого провадження, у якому об'єднано виконавчі провадження по виконанню рішень судів однієї юрисдикції, необхідно визначати з урахуванням положень частини четвертої статті 82 Закону України "Про виконавче провадження".
Таким чином, до господарської юрисдикції відносяться спори щодо рішень, дій чи бездіяльності органів виконавчої служби, вчинених під час виконання рішень, які ухвалені господарськими судами за правилами Господарського процесуального кодексу України.
За таких обставин, судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції, що справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Кримзалізобетон" до Залізничного відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції Головного управління міністерства юстиції України в АР Крим про скасування постанови не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства у зв'язку з тим, що законом встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності, таким чином вищевказані вимоги належить розглядати у порядку господарського судочинства, тим судом який постановив рішення по справі.
Правова оцінка, яку суд першої інстанції надав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.
Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.
На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвала суду першої інстанції - без змін.
Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Кримзалізобетон" на ухвалу Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 01.11.13 у справі № 801/10171/13-а залишити без задоволення.
2. Ухвалу Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 01.11.13 у справі № 801/10171/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі
Повний текст судового рішення складений 20 січня 2014 р.
Головуючий суддя підпис Г.П.Ілюхіна
Судді підпис С.Ю. Яковенко
підпис Т.Р.Лядова
З оригіналом згідно
Головуючий суддя Г.П.Ілюхіна