Копія
Ухвала
Іменем України
Справа № 765/6070/13-а
15.01.14 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Ілюхіної Г.П.,
суддів Лядової Т.Р. ,
Яковенко С.Ю.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Нахімовської районної державної адміністрації м.Севастополя на постанову Нахімовського районного суду м.Севастополя (суддя Лемешко А.С. ) від 22.10.13 у справі № 765/6070/13-а
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до Управління праці та соціального захисту населення Нахімовської районної державної адміністрації м.Севастополя (вул. Робоча, 3,Севастополь,99001)
про оскарження дій субєкта владних повноважень щодо виплати та перерахунку допомоги по догляду за дитиною,
Постановою Нахімовського районного суду м.Севастополя від 22.10.13 позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволено частково.
Визнано протиправними Управління праці та соціального захисту населення Нахімовської районної державної адміністрації м. Севастополя відносно виплати соціальної допомоги по догляду за дитиною до трьох років з 18.03.2013 в розмірі меншому за прожитковий мінімум.
Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Нахімовської районної державної адміністрації міста Севастополя здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату встановленого розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до статті 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» у розмірі, встановленому правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого на 18.03.2013 за період з 18.03.2013 по 16.09.2013 з урахуванням проведених виплат.
В решті вимог - відмовлено (арк. с. 36-38).
Рішення суду мотивовано тим, що позивач є застрахованою особою в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, на неї розповсюджуються дія Закону України від 18.01.2001 року № 2240-ІІІ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" та має право на перерахунок та виплату їй недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 18.03.2013 року, дії відповідача щодо виплати позивачу допомоги в іншому розмірі, ніж встановлено статтею 43 Закону № 2240-ІІІ, слід визнати протиправними та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та здійснити виплати позивачеві допомоги виходячи з розміру, встановленого цим законом з урахуванням раніше виплачених сум.
Не погодившись з даною постановою, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та закрити провадження по справі (арк. с. 43-48)
Доводи апеляції мотивовані тим, що судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи; витрати на забезпечення виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону здійснюються за рахунок коштів Фонду, Управління праці та соціального захисту населення Нахімовської районної державної адміністрації м. Севастополя у справі № 765/6070/13-а за позовом ОСОБА_1 є неналежним відповідачем.
В судове засідання, призначене на 15.01.2014 позивач явку уповноважених представників не забезпечили, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином та своєчасно, від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи у відсутність його представників (вх.№31/510 від 15.01.2014) (арк. с. 60).
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.
Розглянувши справу в порядку статей 195, 197 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів встановила наступне.
ІНФОРМАЦІЯ_1 у ОСОБА_1 народилась дитина - син, ОСОБА_2 (арк. с. 6).
Ця подія в житті позивача визнається нормами законодавства про соціальне страхування як страховий випадок - підстава виникнення права на здобуття матеріального забезпечення у вигляді допомоги при народженні дитини та по догляду за ним.
З 18.03.2013 до 24.01.2016 позивачу була надана відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, згідно з наказом ПАТ "Укрсіббанк" від 15.03.2013 № 105-ВК.(арк.с. 7).
На підставі заяви позивача Управлінням праці та соціального захисту населення Нахімовської районної державної адміністрації м. Севастополя було встановлено соціальну допомогу по догляду за дитиною до трьох років починаючи з 18.03.2013 р. у розмірі по 130 гривень щомісячно.
Позивач є застрахованою особою в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, на неї розповсюджуються дія Закону України від 18.01.2001 року № 2240-ІІІ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням".
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Нахімовської районної державної адміністрації м. Севастополя, в якому просила:
- визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Нахімовської районної державної адміністрації м. Севастополя відносно виплати соціальної допомоги по догляду за дитиною до трьох років з 18.03.2013 в розмірі меншому прожиткового мінімуму встановленого для дитини у віці до шести років;
- зобов'язати відповідача перерахувати та виплатити позивачу щомісячну соціальну допомогу по догляду за дитиною до трьох років у розмірі не менш прожиткового мінімуму встановленого для дитини у віці до шести років з врахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 18.03.2013.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав.
Правовідносини сторін регулюються Конституцією України, Законом України від 18.01.2001 року № 2240-ІІІ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" (далі Закон № 2240-ІІІ), Законом України від 21.11.1992 №2811-ХІІ "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (далі Закон № 2811-ХІІ), Законом України "Про державний бюджет на 2013 рік".
Суд першої інстанції здійснив аналіз діючого законодавства України та дійшов вірного висновку задоволення частково позовних вимог.
Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України громадянам гарантовано право на соціальний захист, що включає, зокрема, право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до статті 43 Закону № 2240-ІІІ,, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно Закону № 2240-ІІІ, застрахована особа - це найманий працівник, або інша особа, на користь якої здійснюється загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.
Отже позивач у зв'язку з перебуванням у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на час вирішення спірного питання набула статус особи, яка тимчасово втратила працездатність.
Призначення державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку передбачено статтею 3 Закону України "Про державну допомогу сім'ям дітьми".
До 01 січня 2008 року - дати набрання чинності Законом №107- VІ, правовідносини щодо виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку регулювалися Законом України № 2811-ХІІ "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", дія якого поширювалася на осіб, не застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (стаття 13) та Закону №2240- ІІІ, який поширював свою дію на застрахованих у зазначеній системі осіб. Розмір допомоги також визначався цими законами.
Згідно з частиною першою статті 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" в редакції, яка діяла до 01.01.2008, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Відповідно до положень статті 43 Закону України № 2240- ІІІ, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Пунктом 5 Прикінцевих положень Закону № 2240-ІІІ в редакції, яка діяла до 01.01.2008, передбачено, що розмір виплат, передбачених статтями 41, 43, 46 цього Закону, визначається Верховною Радою України щороку виходячи з рівня забезпечення прожиткового мінімуму одночасно з встановленням розміру страхових внесків з поступовим наближенням виплат до прожиткового мінімуму..
Пунктами 23, 25 розділу II Закону № 107- VІ були внесені відповідні зміни до Закону № 2811-ХІІ та Закону № 2240-ІІІ. Зокрема, змінами до статті 13 Закону № 2811-ХІІ його дію поширено на застрахованих осіб, а із Закону № 2240-ІІІ було виключено статті 40-44.
Конституційний Суд України рішенням від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 визнав неконституційними низку положень Закону № 107-VI, в тому числі й пункт 25 розділу II Закону № 107- VI щодо виключення статей 40-44 Закону № 2240-ІІІ.
Пунктом 2 розділу III Закону № 101-41 було передбачено, що розділ II цього Закону діє до 31 грудня 2008 року.
Таким чином, з часу проголошення Рішення № 10-рп/2008 Конституційним Судом України відновили свою дію вищезазначені положення Закону № 2240-ІІІ, а з січня 2009 року - статті 13, 15 Закону № 2811-ХІІ.
Статею 7 Закону України "Про державний бюджет на 2013 рік" визначено прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня - 1108 гривень, з 1 грудня - 117 6 гривень.
Відповідачем призначена позивачу та виплачена державна допомога по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х років відповідно до положень статті 15 Закону № 2811-ХІІ (у редакції Закону № 107-VІ) та пункту 22 Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 №1751, у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менш як 130 гривень.
Також судом першої інстанції вірно зазначено, що позивач є застрахованою особою та правовідносини між сторонами виникли у березня 2013 року, на відносини щодо виплати допомоги такій особі у зазначеному періоді поширюються норми спеціального Закону (яким є Закон № 2240-ІІІ), відповідно до статті 43 якого допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
За таких обставин, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач має право на перерахунок та виплату їй недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 18.03.2013 року, а дії відповідача щодо виплати позивачу допомоги в іншому розмірі, ніж встановлено статтею 43 Закону № 2240-ІІІ, слід визнати протиправними та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу допомоги виходячи з розміру, встановленого цим законом з урахуванням раніше виплачених сум.
Правова оцінка, яку суд першої інстанції надав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.
Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного суду України від 25.12.2012 (справа № 21-410а12) та від 09.07.2013 (справа № 21-188а13).
На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 197, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1.Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Нахімовської районної державної адміністрації м.Севастополя на постанову Нахімовського районного суду м.Севастополя від 22.10.13 у справі № 765/6070/13-а залишити без задоволення.
2. Постанову Нахімовського районного суду м.Севастополя від 22.10.13 у справі № 765/6070/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий суддя підпис Г.П.Ілюхіна
Судді підпис Т.Р.Лядова
підпис С.Ю. Яковенко
З оригіналом згідно
Головуючий суддя Г.П.Ілюхіна