ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/22865/13 20.01.14
За позовом Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація"
до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району
м. Києва "Печерськжитло"
про стягнення 80 341,67 грн.
Суддя Гумега О.В.
Представники:
від позивача: Глотова С.О. за довіреністю № 155/1/11-5993 від 30.12.2013 р.
від відповідача: не з'явився
Комунальне підприємство "Київжитлоспецексплуатація" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва "Печерськжитло" (відповідач) про стягнення 80 341,67 грн. на підставі Договору № 2др/3 про надання послуг з технічного обслуговування дренажних мереж від 26.01.2012 р.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов наведеного договору позивач в період з січня по грудень 2012 р. надав відповідачу послуги з технічного обслуговування дренажних мереж на загальну суму 80341,67 грн., втім відповідач надані позивачем роботи не оплатив.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.11.2013 р. було порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 16.12.2013 р. об 11:50 год.
13.12.2013 р. через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення заяви про відсутність аналогічного спору; пояснень по справі та копій виписок з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно позивача та відповідача до матеріалів справи.
В судове засідання, призначене на 16.12.2013 р., представник позивача з'явився та надав усні пояснення щодо заявлених позовних вимог, позов підтримав з урахуванням пояснень, поданих 13.12.2013 р. через відділ діловодства суду.
Представник відповідача в судове засідання, призначене на 16.12.2013 р., не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 28.11.2013 р. не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.12.2013 р. розгляд справи відкладено на 20.01.2014 р. о 12:50 год.
09.01.2014 р. через відділ діловодства суду від представника позивача надійшло клопотання про залучення до матеріалів справи розрахунку заборгованості КП УЖГ "Печерськжитло" станом на 13.01.2014 р.
В судове засідання, призначене на 20.01.2013 р., з'явився представник позивача.
Представник відповідача в судове засідання 20.01.2013 р. не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвал суду від 28.11.2013 р. та від 16.12.2013 р. не виконав, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про час та місце судового засідання 20.01.2014 р. був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення № 0110304318260, № 0110304318791.
При цьому письмових заяв та повідомлень суду щодо поважності причин відсутності в судових засіданнях 16.12.2013 р. та 20.01.2014 р. відповідач не подав та не надіслав.
Приписами ст. 77 Господарського процесуального кодексу України визначений перелік обставин, за яких суд відкладає розгляд справи. Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 названої статті, у разі нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу та, відповідно до п. 2 ч. 1 названої статті, у разі неподання витребуваних доказів. Однак стаття 77 ГПК України встановлює не обов'язок суду відкласти розгляд справи, а визначає лише право суду при наявності зазначених випадків.
Відповідно до абз. 1 п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. визначено, що у випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 20.01.2014 р. без участі представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.
Представник позивача в судовому засіданні 20.01.2014 р. надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, позов підтримав у повному обсязі.
Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядалась за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем суду не подано.
Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 20.01.2014 р. було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва
26.01.2012 року між Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва "Печерськжитло" (Замовник, відповідач) та Комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація" (Виконавець, позивач) був укладений Договір № 2др/3 про надання послуг з технічного обслуговування дренажних мереж (надалі - Договір).
Відповідно до п.п. 1.1, 1.2, 5.1, 5.2 Договору Виконавець (позивач) зобов'язався в період з січня по грудень 2012 року надати послуги з видалення рідких відходів (технічне обслуговування 1476 п.м. дренажних мереж), зазначених в Додатку № 1, що є невід'ємною частиною Договору (далі - послуги), а Замовник - прийняти і оплатити такі послуги. Код предмета закупівлі згідно з Державним класифікатором ДК 016-97 за показчиком п'ятого знаку 90.00.1. Місце надання послуг: м. Київ, Печерський район, житловий фонд, що перебуває на утриманні КІТ УЖГ "Печерськжитло".
Згідно п. 3.1 Договору сторони визначили його ціну в сумі 80341,632 грн., у тому числі ПДВ: 13390,272 грн. Там же зазначили, що місячна вартість обслуговування становить 6695,136 грн., у тому числі ПДВ 1115,856 грн.
Відповідно до п. 4.1 Договору сторони узгодили, що розрахунки з Виконавцем (позивачем) за надані послуги здійснюються Замовником (відповідачем) по факту виконання послуг з можливістю відтермінування платежів.
У п. 4.2 Договору визначено, що в останній день поточного місяця Виконавець (позивач) надає Замовнику (відповідачу) відповідні Акти наданих послуг із зазначенням їх вартості. Замовник підписує акти, засвідчує підпис печаткою і у триденний термін повертає один примірник актів Виконавцю, або в цей же термін надає Виконавцю мотивовану письмову відмову у прийнятті послуг.
Згідно п.п. 6.1.1 п. 6.1 Замовник (відповідач) зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за надані послуги, а Виконавець (позивач) відповідно до п.п. 6.4.1 п. 6.4 має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за надані послуги.
Відповідно до п. 10.1 Договору визначено, що Договір набирає чинності з моменту підписання і діє до "31" грудня 2012 року, а в частині розрахунків до їх повного виконання.
Позивач зазначив, що на виконання умов Договору надав відповідачу послуги на загальну суму 80341,67 грн., що підтверджується актами приймання виконаних робіт за січень-грудень 2012 р., які підписаними та скріпленими печатками сторін, при цьому відмови відповідача у прийнятті послуг, що передбачена п. 4.2 Договору відповідач позивачу не надавав.
Оскільки відповідач не виконав зобов'язання за Договором щодо своєчасної та в повному обсязі оплати за надані позивачем послуги, останній в порядку статті 530 ЦК України направив відповідачу вимогу про сплату заборгованості № 155/1/11-5126 від 29.10.2013 р., яка була отримана відповідачем 01.11.2013 р. Відповідно до наведеної вимоги позивач просив відповідача у семиденний строк перерахувати на рахунок позивача заборгованість за Договором в сумі 80341,67 грн.
Проте відповідач відповіді на вимогу позивача не надав, заборгованість на підставі Договору в сумі 80341,67 грн. не погасив, у зв'язку з чим позивач звернувся з відповідним позовом до Господарського суду міста Києва.
Приписами статей 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно із ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Судом встановлено, що укладений між сторонами Договір за своєю юридичною природою є договором про надання послуг.
Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) за договором про надання послуг одна сторона - виконавець, зобов'язується за завданням другої сторони - замовника, надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Частина 1 ст. 903 ЦК України встановлює обов'язок замовника оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, встановлених у договорі, якщо останнім передбачено надання такої послуги за плату.
Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Зібрані у справі докази, а саме: акти приймання виконаних робіт за січень-грудень 2012 р. на загальну суму 80341,67 грн., які підписані та скріплені печатками сторін, свідчать, що позивач надав, а відповідач прийняв без будь-яких зауважень та заперечень послуги на загальну суму 80341,67 грн., предбачені умовами спірного Договору.
Відповідно до п. 4.1 Договору сторонами узгоджено, що розрахунки з Виконавцем за надані послуги здійснюються Замовником по факту виконання послуг з можливістю відтермінування платежів.
Разом з тим, сторони у Договорі не встановили строку (терміну), у який повинно бути виконано грошове зобов'язання по оплаті наданих послуг.
За таких обставин, застосуванню підлягають приписи частини другої статті 530 ЦК України, згідно яких якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Судом встановлено, 29.10.2013 р. позивач в порядку статті 530 ЦК України направив відповідачу вимогу про сплату заборгованості № 155/1/11-5126 від 29.10.2013 р., яка була отримана відповідачем 01.11.2013 р., що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
Відповідно до наведеної вимоги позивач просив відповідача у семиденний строк перерахувати на рахунок позивача заборгованість за Договором в сумі 80341,67 грн.
Як роз'яснено господарським судам у п. 1.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", днем пред'явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв'язку і підприємством зв'язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред'явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення. Там же зазначено, що оскільки згаданою статтею 530 ЦК України не визначена форма пред'явлення вимоги кредитором, останній може здійснити своє право як шляхом надіслання платіжної вимоги-доручення, так і шляхом звернення до боржника з листом, телеграмою, надіслання йому рахунка (рахунка-фактури) тощо. При цьому якщо боржник (відповідач) заперечує одержання ним такої вимоги, кредитор (позивач) зобов'язаний подати господарському суду докази її надіслання боржникові. Останній, зі свого боку, не позбавлений права подати докази неодержання ним вимоги кредитора (наприклад, довідку підприємства зв'язку про ненадходження на адресу боржника відповідного рекомендованого поштового відправлення). Ухилення боржника від одержання на підприємстві зв'язку листа, що містив вимогу (відмова від його прийняття, нез'явлення на зазначене підприємство після одержання його повідомлення про надходження рекомендованого або цінного листа) не дає підстав вважати вимогу непред'явленою.
Враховуючи наведене, суд зазначає, що позивач подав докази надіслання ним боржникові (відповідачеві) вимоги про сплату заборгованості № 155/1/11-5126 від 29.10.2013 р. та її одержання останнім 01.11.2013 р. Отже, днем пред'явлення позивачем вимоги в порядку ч. 2 ст. 530 ЦК України в спірному випадку слід вважати 01.11.2013 р.
Разом з тим, відповідач не заперечив одержання ним такої вимоги, оскільки в судові засідання представник відповідача не з'явився, відзив на позов та відповідні докази на спростування обставин, повідомлених позивачем, суду не подав та не надіслав.
При цьому судом також враховано, що матеріали справи не містять доказів того, що відповідно до п. 4.1 Договору сторони відтермінували платежі за Договором.
За встановлених обставин та відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, суд прийшов до висновку про те, що відповідач повинен був виконати обов'язок по оплаті послуг за Договором в загальній сумі 80341,67 грн. у семиденний строк від дня пред'явлення йому вимоги № 155/1/11-5126 від 29.10.2013 р., а тому останнім днем виконання такого зобов'язання суд визначає 08.11.2013 р. (01.11.2013 р. + 7 днів), оскільки обов'язок негайного виконання фактично не випливає з умов Договору або актів цивільного законодавства.
Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов'язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.
З матеріалів справи вбачається, а відповідачем не спростовано, що станом на час розгляду справи по суті відповідач не оплатив послуги в загальній сумі 80341,67 грн., надані йому позивачем на підставі Договору.
За таких обставин, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 80341,67 грн. заборгованості за Договором визнаються судом обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, за результатами вирішення даного спору на відповідача покладається судовий збір в розмірі 1720,50 грн.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 79, 82-85, 116 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва "Печерськжитло" (01103, м. Київ, бульвар Дружби народів, буд. 30/1; ідентифікаційний код 03366569), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" (01034, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 51-А; ідентифікаційний код 03366500) 80341,67 грн. (вісімдесят тисяч триста сорок одну гривню 67 коп.) основного боргу, 1720,50 грн. (одну тисячу сімсот двадцять гривень 50 копійок) судового збору.
3. Видати наказ.
Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги (ч. 1 ст. 93 ГПК України), якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 20.01.2014 р.
Суддя Гумега О.В.