12 травня 2009 р.
№ 38/172-08
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Плюшка І.А. -головуючого,
Бернацької Ж.О.,
Самусенко С.С. -доповідача,
розглянувши матеріали касаційної скарги
ТОВ виробничо-комерційної фірми "Кванта"
на постанову
Харківського апеляційного господарського суду
від 10 листопада 2008 року
у справі
№ 38/172-08
господарського суду
Харківської області
за позовом
ТОВ виробничо-комерційної фірми "Кванта"
до
Державного підприємства "48 завод залізничної техніки"
про
стягнення 800 000 грн.
за участю представників сторін
від позивача -Гордієвич А.О.,
від відповідача -
розпорядник майна Попович В.М.
ТОВ виробничо-комерційна фірма "Кванта" звернулося до господарського суду Харківської області із позовом до Державного підприємства "48 завод залізничної техніки" про стягнення 800 000 грн. заборгованості.
В обґрунтування позовних вимог ТОВ виробничо-комерційна фірма "Кванта", посилаючись на норми Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок", зазначає про те, що воно є векселедержателем простих векселів за №№ 80351834263700, 80351834263701, 80351834263702, 80351834263703, 80351834263704, 80351834263705, 80351834263706, 80351834263707, емітованих Державним підприємством "48 завод залізничної техніки".
Рішенням господарського суду Харківської області від 01.08.2008 у справі №38/172-08 позов задоволено.
Рішення мотивовано тим, що Державне підприємство "48 завод залізничної техніки" свої зобов'язання з оплати вексельної заборгованості належним чином не виконало, чим порушило вимоги ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 530, 610 Цивільного кодексу України.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.11.2008 у справі № 38/172-08 рішення господарського суду Харківської області від 01.08.2008 скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ виробничо-комерційної фірми "Кванта" відмовлено повністю.
Апеляційний господарський суд, посилаючись на ст.ст. 513, 516, 518 ЦК України, зазначає про те, що у даному випадку спірні векселі втратили вексельну силу та набули статусу боргового документа, а тому вимога про стягнення грошових коштів за вексельним зобов'язанням є безпідставною.
ТОВ виробничо-комерційна фірма "Кванта" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.11.2008, а рішення господарського суду Харківської області від 01.08.2008 у справі № 38/172-08 залишити без змін з посиланням на те, що постанова господарського суду апеляційної інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Вищим господарським судом України ухвалою від 24.03.2009 у справі № 38/172-08 порушено касаційне провадження.
З дотриманням меж перегляду справи в касаційній інстанції заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм процесуального та матеріального права місцевим та апеляційним господарськими судами, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
За ст. 1117 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до встановлених обставин господарськими судами першої та апеляційної інстанцій 22.03.2003 Державним підприємством Міністерства оборони України 48 центральний завод залізничної технічки (військова частина А-3463), правонаступником якого є Державне підприємство "48 завод залізничної техніки", були емітовані прості векселі №№ 80351834263700, 80351834263701, 80351834263702, 80351834263703, 80351834263704, 80351834263705, 80351834263706, 80351834263707 зі строком платежу "за пред'явленням, але не раніше 31.03.2005" на 100 000 грн. кожний.
Векселеотримувачем визначено ТОВ проектно-будівельна компанія "Трансстрой", якому або за наказом якого платіж повинен бути здійснений.
Як встановлено господарськими судами, поточним векселедержателем було ТОВ фірма "ЛІК Лтд", яке 26.01.2005 уклало з Державним підприємством "48 завод залізничної техніки" договір відстрочення платежу № 4, відповідно до якого ТОВ "ЛІК Лтд" пред'явлені до оплати векселі, в тому числі за №№ 80351834263700, 80351834263701, 80351834263702, 80351834263703, 80351834263704, 80351834263705, 80351834263706, 80351834263707 на підставі актів пред'явлення векселів до платежу (п.1 договору).
За умовами п. 3 вказаного договору сторона 1 (ТОВ фірма "ЛІК Лтд") надає стороні 2 (Державному підприємству "48 завод залізничної техніки") відстрочку платежу в сумі 1 079 067 грн. 12 коп.
В п. 4 договору № 4 від 26.01.2005 сторони домовились, що до настання строку платежу (наступний банківський день, що настане по закінченні 1 року з дня підписання договору), сторона 1 не має права вимагати погашення заборгованості від сторони 2.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що додатковою угодою № 3 від 23.08.2005 до договору відстрочення платежу № 4 від 26.01.2005 викладені в новій редакції пункти 3 і 4, у яких зазначено, що сторона 1 надає стороні 2 відстрочку платежу в сумі 1 079 067 грн. 12 коп. строком до 01.06.2006, а пункт 4 передбачає, що до настання строку платежу -02.06.2006 сторона 1 не має права вимагати погашення заборгованості від сторони 2.
Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 25.05.2007 між ТОВ фірма "ЛІК Лтд" та ТОВ виробничо-комерційною фірмою "Кванта" було укладено договір купівлі-продажу векселів № Б-7/12-07Ф, відповідно до якого ТОВ фірма "ЛІК Лтд" продало, а ТОВ виробничо-комерційна фірма "Кванта" купило прості векселі №№ 80351834263700, 80351834263701, 80351834263702, 80351834263703, 80351834263704, 80351834263705, 80351834263706, 80351834263707, емітовані Державним підприємством "48 завод залізничної техніки".
Місцевий господарський суд, посилаючись на ст.193 ГК України, ст.ст. 530, 610 ЦК України, дійшов помилкового висновку про задоволення позовних вимог ТОВ виробничо-комерційної фірми "Кванта".
Господарський суд апеляційної інстанції вірно не погодився з висновками місцевого господарського суду, оскільки прості векселі №№ 80351834263700, 80351834263701, 80351834263702, 80351834263703, 80351834263704, 80351834263705, 80351834263706, 80351834263707 були пред'явлені ТОВ "ЛІК Лтд" до платежу і відносно зазначеної у векселях заборгованості між ТОВ "ЛІК Лтд" та Державним підприємством "48 Завод залізничної техніки" укладено договір відстрочки платежу № 4 від 26.01.2005, тобто відповідно до Закону України "Про обіг векселів в Україні" та Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі вказані спірні векселі були пред'явлені до оплати і втратили вексельну силу.
Апеляційний господарський суд встановив, що в даному випадку вексельне зобов'язання між ТОВ "ЛІК Лтд" та Державним підприємством "48 Завод залізничної техніки" припинилося, а натомість виникло грошове зобов'язання.
Апеляційний господарський суд встановив, що передача простих векселів після 26.01.2005 (дата укладання договору відстрочки платежу №4) повинна відбуватися як відступлення боргових зобов'язань, а самі векселі втрачають вексельну силу та набувають статусу боргового документа, тому посилання ТОВ виробничо-комерційної фірми "Кванта" на вексельну силу спірних векселів на час розгляду справи в господарських судах першої та апеляційної інстанцій правового значення не мають.
Відповідно до ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Враховуючи встановлені обставини та досліджені матеріали справи господарськими судами першої та апеляційної інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає наступне.
Чинне законодавство України не забороняє торгівлю векселем, але у цьому випадку послідовну передачу векселя слід вважати перерваною, і якщо на векселі відсутній індосамент, питання, пов'язані із стягненням заборгованості за векселем, регулюються нормами цивільного права, а не вексельним законодавством, оскільки у таких випадках вексель втрачає свою силу і набуває статусу боргового документа (ст. 216 ЦК України).
В даному випадку вексельне зобов'язання у Державного підприємства "48 Завод залізничної техніки" перед ТОВ "ЛІК Лтд" припинилося, а натомість виникло грошове зобов'язання за встановлених апеляційною інстанцією обставин у даній справі, тому колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що позов ТОВ виробничо-комерційної фірми "Кванта" до Державного підприємства "48 завод залізничної техніки" про стягнення 800 000 грн. заборгованості як заборгованості за вищезазначеними векселями вірно визнано апеляційним судом таким, що не підлягає задоволенню.
Виходячи з викладеного, судова колегія Вищого господарського суду України вважає, що постанова апеляційного господарського суду відповідає обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права і має бути залишеною без змін.
Враховуючи вказане, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119,11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу ТОВ виробничо-комерційної фірми "Кванта" залишити без задоволення.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.11.2008 у справі № 38/172-08 залишити без змін.
Головуючий суддя І. Плюшко
Судді: Ж. Бернацька
С. Самусенко