14 травня 2009 р.
№ 16/104
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді:
Кота О.В.,
суддів:
Владимиренко С.В.,
Шевчук С.Р.
розглянув касаційну скаргу
Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" в особі Нафтогазовидобувного управління "Полтаванафтогаз"
на рішення
господарського суду Полтавської області від 02.09.2008р.
та постанову
Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 25.11.2008р.
у справі
№ 16/104
за позовом
Полтавської міжрайонної природоохоронної прокуратури
в інтересах держави в особі
1) Лучанської сільської ради,
2) Державної екологічної інспекції в Полтавській області
до
Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" в особі Нафтогазовидобувного управління "Полтаванафтогаз"
третя особа:
Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області
про
стягнення 27076,24 грн.,
За участю прокурора: Рудак О.В., посв. №72 від 14.04.2008р.;
представників:
- позивача1: не з'явилися;
- позивача 2: Тук Я.М., дов. №02-02/867-ю від 17.12.2008р.;
- відповідача: Олексієнко М.Г., дов. №юр-737/д від 29.12.2008р.;
- третьої особи: не з'явилися.
У березні 2008р. Полтавський міжрайонний природоохоронний прокурор звернувся до господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Лучанської сільської ради, Державної екологічної інспекції в Полтавській області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" в особі Нафтогазовидобувного управління "Полтаванафтогаз" про стягнення з відповідача на користь Лучанської сільської ради Лохвицього району збитків, завданих внаслідок наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря, на суму 27076,24грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.03.2008р. у справі №26/134 (суддя Пінчук В.І.) порушено провадження, прийнято позовну заяву до розгляду та призначено розгляд справи на 17.04.2008р. о 11год.20хв.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.04.2008р. у справі №26/134 (суддя Пінчук В.І.) задоволено клопотання відповідача та передано дану справу за підсудністю до господарського суду Полтавської області.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 19.05.2008р. у справі №16/104 (суддя Тимощенко О.М.) прийнято справу до провадження та призначено до розгляду у засіданні на 24.06.2008р. о 09год.00хв.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 22.07.2008р. у справі №16/104 (суддя Тимощенко О.М.) залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивачів: Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області та відкладено розгляд справи на 02.09.2008р. на 10год.00хв.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 02.09.2008р. у справі № 16/104 (суддя Тимощенко О.М.) позовні вимоги задоволено, стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" в особі структурного підрозділу нафтогазовидобувного управління "Полтаванафтогаз": на користь Лучанської сільської ради - 27076,24грн. збитків, завданих внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря; в дохід державного бюджету України - 270,76грн. державного мита; в дохід державного бюджету України - 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 25.11.2008р. у справі №16/104 (колегія суддів у складі головуючого судді Рудченка С.Г., суддів Корсакової Г.В., Мельникова С.М.) апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" в особі Нафтогазовидобувного управління "Полтаванафтогаз" на рішення господарського суду Полтавської області від 02.09.2008р. у справі №16/104 залишено без задоволення, а зазначене рішення -без змін.
Не погодившись з прийнятими у справі судовими актами, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 25.11.2008р. та рішення господарського суду Полтавської області від 02.09.2008р. у справі №16/104 та прийняти нову постанову, якою повністю відмовити прокуратурі та позивачам у задоволенні позову.
В судове засідання представники Лучанської сільської ради та Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області не з'явилися. Враховуючи, що про час, дату та місце розгляду справи учасники судового процесу були повідомлені своєчасно та належним чином, Вищий господарський суд України вважає за можливе розглянути касаційну скаргу за відсутності представників Лучанської сільської ради та Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області.
Державна екологічна інспекція в Полтавській області та Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області надали до Вищого господарського суду України відзиви на касаційну скаргу відповідача, в яких просять оскаржені судові акти залишити без змін, а касаційну скаргу -без задоволення.
Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, відзиви на неї Державної екологічної інспекції в Полтавській області та Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області, заслухавши суддю-доповідача, прокурора, представників Державної екологічної інспекції в Полтавській області, відповідача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області було проведено перевірку додержання вимог природоохоронного законодавства відповідачем, в ході якої було встановлено, що при ліквідації гідратоутворень в шлейфі свердловини на факельному амбарі свердловини №118 Червонозаводського родовища нафтогазовидобувного управління "Полтаванафтогаз" відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" 08.03.2005p., 08.04.2005p., 08.05.2005p., 03.11.2005p., 06.12.2005p., 10.12.2005p., 12.12.2005p., 25.12.2005p., 28.12.2005р., 29.12.2005p. було спалено 60291куб.м. газу, що призвело до викиду в атмосферне повітря без отримання спеціального дозволу в Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області діоксиду азоту - 0,0935 тонн, сажі - 1,3948 тонн, вуглецю оксиду - 11,6215 тонн, вуглеводнів граничних -1,3948 тонн.
Як зазначено судом першої інстанції, обсяги та види забруднюючих речовин, здійснених без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, зафіксовані в первинній обліковій документації відповідача (в журналі спалювання газу на факелах) та включені до акту перевірки відповідача від 05-07.04.2006р.
При цьому, судами попередніх інстанцій встановлено, що 05.07.2006р. Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області пред'явило відповідачу претензію №70 про добровільне відшкодування збитків, заподіяних внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря в сумі 27076,24грн., розрахованих згідно з Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 18.05.1995р., зареєстрованим в Мінюсті України 29.05.1995р. за №157/693.
Водночас судами вказано, що правильність нарахування заявлених збитків, завданих Відповідачем внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, підтверджується висновком Мінприроди №5438/10/2-9 від 15.05.2007р.
Як зазначено попередніми судовими інстанціями, діяльність, пов'язана з добуванням і переробкою нафти, об'єкти нафтохімії і нафтопереробки /включаючи всі види продуктопроводів\, та добування і переробка природного газу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.07.1995р. №554 "Про перелік видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку" відноситься до видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку.
Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря при спалюванні газу для ліквідації гідратоутворень у шлейфах свердловин на факельному амбарі технологічними регламентами виробництв не передбачені (лист Міністерства охорони НПС №5438/10/2-9 від 15.05.2007р.).
Предметом позову у даній справі є вимога Полтавського міжрайонного природоохоронного прокурора заявлена в інтересах держави в особі Лучанської сільської ради, Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" в особі Нафтогазовидобувного управління "Полтаванафтогаз" 27076,24грн. збитків, які заподіяні в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Згідно зі статтею 2 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" відносини в галузі охорони атмосферного повітря регулюються цим Законом, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" та іншими нормативно-правовими актами.
Організаційно-економічні заходи щодо забезпечення охорони атмосферного повітря визначені статтею 22 вказаного Закону згідно якої для забезпечення охорони атмосферного повітря впроваджуються організаційно-економічні заходи, що передбачають, зокрема, відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушення законодавства про охорону атмосферного повітря.
У преамбулі Закону України "Про охорону атмосферного повітря" зазначено, що атмосферне повітря є одним з основних життєво важливих елементів навколишнього природного середовища. Перелік видів порушень законодавства в галузі охорони атмосферного повітря визначено у статті 33 вказаного Закону до них, зокрема, віднесено: перевищення нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел в атмосферне повітря та нормативів гранично допустимого впливу фізичних та біологічних факторів стаціонарних джерел; викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону; перевищення обсягів викидів забруднюючих речовин, встановлених у дозволах на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря; недотримання вимог, передбачених дозволом на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря.
Відповідно до вимог статті 34 цього Закону шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.
Згідно Законів України "Про охорону навколишнього природного середовища" та "Про охорону атмосферного повітря" наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України 18.05.1995р. за №38 затверджено Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря (надалі - Методика).
Дана Методика встановлює єдині на території України правила визначення розмірів відшкодування і стягнення збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.
Пунктом 4.2 Методики встановлено, що збитки, заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, відшкодовуються підприємством незалежно від форм власності та видів господарської діяльності. Дана норма кореспондує з приписами статті 41 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища".
Згідно з пунктами 5.1, 5.2 розділу 5 Методики наднормативними викидами забруднюючих речовин в атмосферне повітря вважаються: викиди забруднюючих речовин, які перевищують рівень гранично допустимих або тимчасово погоджених викидів, встановлених дозволами на викид; викиди забруднюючих речовин джерелами, які не мають дозволів на викид; викиди, що здійснюються з перевищенням граничних нормативів їх утворення і вмісту в газах. Аварійні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря і залпові викиди, які не передбачені регламентами виробництв, також вважаються наднормативними.
Відповідно до приписів статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.
Особливості застосування відповідальності за порушення природоохоронного законодавства визначено у статті 69 цього Закону, в якій, зокрема, визначено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів. Особи, що володіють джерелами підвищеної екологічної небезпеки, зобов'язані компенсувати заподіяну шкоду громадянам та юридичним особам, якщо не доведуть, що шкода виникла внаслідок стихійних природних явищ чи навмисних дій потерпілих.
Судами установлено, що Нафтогазовидобувне управління "Полтаванафтогаз" ВАТ "Укрнафта" включено до Переліку екологічно небезпечних об'єктів Полтавської області, затвердженого першим заступником голови Полтавської облдержадміністрації.
Отже, такі підприємства звільняються від відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, тільки у разі, коли доведуть, що шкода виникла внаслідок стихійних природних явищ чи навмисних дій потерпілих.
При цьому, як зазначено апеляційним господарським судом відповідач, ані суду першої інстанції, ані суду апеляційної інстанції не надав доказів того, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу позивачів.
Крім того, колегія суддів зазначає, що за загальними правилами природоохоронного законодавства і норм Цивільного кодексу України про деліктну відповідальність вина правопорушника презюмується, отже, позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, навпаки, саме відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди, при цьому, недотримання позивачем вимог методики обрахування розміру збитків.
Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть винні особи. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що відповідач не може бути звільнений від відповідальності за шкоду, завдану у результаті наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря при спалюванні газу для ліквідації гідратоутворень у шлейфі свердловини на факельному амбірі свердловини №118 Червонозаводського родовища.
Отже, врахувавши зазначене, встановивши доведення належним чином прокурором та позивачами факту заподіяння збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря на суму 27076,24грн., розрахованих згідно Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіянні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, підтверджені висновком Мінприроди №5348/10/2-9 від 15.05.2007р., місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення заявлених позовних вимог. З цим висновком підставно погодився суд апеляційної інстанції, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції.
Відповідно до статті 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто, заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.
Водночас, колегія суддів касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що за своєю правовою природою відповідальність за порушення законодавства у галузі охорони атмосферного повітря у вигляді відшкодування заподіяної шкоди носить цивільний характер, а відтак, не є санкцією за порушення порядку ведення господарської діяльності, тобто, не є видом господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин за вчинене ним порушення у сфері господарювання у вигляді адміністративно-господарських санкцій.
Згідно імперативних вимог ст.ст. 1115, 1117 ГПК України касаційна інстанція перевіряє на підставі вже встановлених фактичних обставин справи лише застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права. При цьому касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що були встановлені у рішенні суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки встановлених обставин справи, що суперечить вимогам статті 1117 ГПК України, та не спростовують правильних висновків судів попередніх інстанцій.
Отже, оскаржувані постанова суду апеляційної інстанції та рішення суду першої інстанції у справі підлягають залишенню без змін, а касаційна скарга -без задоволення.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" в особі Нафтогазовидобувного управління "Полтаванафтогаз" залишити без задоволення.
Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 25.11.2008р. та рішення господарського суду Полтавської області від 02.09.2008р. у справі №16/104 залишити без змін.
Головуючий суддя:
О. Кот
Судді:
С. Владимиренко
С. Шевчук