13 травня 2009 р.
№ 3/191
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С.- головуючого,
Костенко Т.Ф.,
Коробенко Г.П.
розглянувши матеріали касаційних скарг
Приватного малого підприємства "Єлей", Світловодської об?єднаної державної податкової інспекції
на постанову
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 23.12.2008
у справі
господарського суду Кіровоградської області
за позовом
Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Міністерства промислової політики України
до
1.Товариства з обмеженою відповідальністю "МК-Гарант" 2.Приватного малого підприємства "Єлей", 3.Світловодської об?єднаної державної податкової інспекції, 4. Світловодського заводу "Калькулятор"
про
визнання недійсними договорів купівлі-продажу
в судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача:
не з?явилися
від відповідачів:
1.Пожаров О.О.-дов. від 27.11.2008; 2. Мельник І.О.-дов. №4 від 28.04.2009; 3.не з?явилися; 4.не з?явилися
від Генеральної прокуратури:
Красножон О.М.-прокурор відділу -посв.№ 24 від 12.02.2008
Рішенням від 16.09.2008 господарського суду Кіровоградської області припинено провадження у справі в частині позовних вимог про визнання недійсним протоколу про хід торгів на аукціоні №12 від 30.12.2003, договору купівлі - продажу № 12 від 01.03.2004.
В задоволенні позовних вимог в частині визнання недійсним договору купівлі-продажу від 14.04.2006 відмовлено.
Постановою від 23.12.2008 Дніпропетровського апеляційного господарського суду рішення господарського суду Кіровоградської області від 16.09.2008 скасовано, поновлено строк позовної давності, позовні вимоги задоволено.
Визнано недійсним аукціон з продажу будівлі виробничого корпусу № 6 Світловодського заводу "Калькулятор", протокол № 12 від 30.12.2003.
Визнано недійсними договір купівлі-продажу майна від 01.03.2004, укладеного за результатами торгів з ТОВ "МК-Гарант", договір купівлі-продажу від 14.04.2006 укладений ТОВ "МК-Гарант" та ПП "Єлей".
Постанова мотивована тим, що відповідно ст. 207 Господарського кодексу України, ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. Недійсною може бути визнано також нікчемну умову господарського зобов'язання, яка самостійно або в поєднанні з іншими умовами зобов'язання порушує права та законні інтереси другої сторони або третіх осіб.
Приміщення будівлі корпусу № 6 заводу "Калькулятор", загальною площею 6105,6 кв.м, розташоване по вул. 9 Січня у м. Світловодську, Кіровоградської області реалізовано з торгів з порушенням вимог закону та неправомірно набуто ТОВ "МК-Гарант".
Не погоджуючись з постановою ПМП "Єлей" та Світловодська ОДПІ звернулися до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами і просять постанову суду скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити без змін посилаючись на те, що судом апеляційної інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, зокрема, даний спір повинен розглядатись за правилами адміністративного судочинства, оскільки виник між суб'єктами суспільних відносин стосовно їх прав і обов'язків у правовідносинах.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним в задоволенні касаційних скарг відмовити.
Відповідно до ч.1 ст.17 Кодексу Адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Статтею 3 Кодексу Адміністративного судочинства України передбачено, що справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією,зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Необхідною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення ним владних управлінських функцій, при цьому ці функції повинні здійснюватись суб'єктом саме у тих правовідносинах, в яких виник спір.
Господарським судом встановлено, що Світловодський завод "Калькулятор" є підприємством, заснованим на державній власності. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24.04.2000 № 191-р завод передано до сфери управління Держпромполітики України. Наказом № 446 від 31.10.2003 Міністерство промислової політики України прийняло до сфери свого управління Світловодський завод "Калькулятор".
Листом від 23.12.2003 Міністерство промислової політики України зобов'язало керівництво заводу "Калькулятор" погоджувати перелік майна, яке підлягає відчуженню податковою інспекцією, а листом № 01/4-1-1145 від 05.11.2003 Міністерство промислової політики України звернулось до Державної податкової адміністрації в Кіровоградській області з проханням призупинити дії щодо примусової реалізації майна заводу "Калькулятор".
За протоколом від 30.12.2003 про хід торгів на аукціоні, проведених ПП "Агросервіс-Інтекс" за дорученням Світловодської ОДПІ, на підставі договору доручення № 4-12/03 від 04.12.2003, ТОВ "МК-Гарант" став переможцем торгів з продажу будівлі виробничого корпусу №6 (літера Г) заводу "Калькулятор" за адресою: Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. 9 Січня.
На підставі вищевказаного протоколу укладено договір купівлі-продажу від 01.03.2004 на придбання ТОВ "МК-Гарант" будівлі виробничого корпусу №6, загальною площею 6 105,6 кв.м. по вул. 9 Січня у Світловодську, Кіровоградської обл. за 239 944,00 грн. Продаж майна з аукціону був здійснений в рахунок погашення податкового боргу в порядку, встановленому ст. 10 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
14.04.2006 ТОВ "МК-Гарант" та ПП "Єлей" уклали договір купівлі-продажу, за яким останнім придбано приміщення будівлі корпусу №6 заводу "Калькулятор", загальною площею 6 105,6 кв.м., розташованого по вул. 9 Січня у Світловодську, Кіровоградської області.
Згідно п.п. 10.1.4, 10.2.2 ст. 10 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон) не може прийматись рішення про продаж частини цілісного майнового комплексу, внаслідок якого платник податків позбувається можливості ведення його основної господарської діяльності, оскільки у цьому випадку продажу підлягає цілісний майновий комплекс.
У разі коли продажу підлягає цілісний майновий комплекс підприємства, активи якого перебувають у державній або комунальній власності, чи коли згідно із законодавством з питань приватизації для відчуження активів підприємства потрібна попередня згода органу приватизації або іншого державного органу, уповноваженого здійснювати управління корпоративними правами, продаж активів такого підприємства організовується за поданням відповідного податкового органу регіональним органом приватизації із дотриманням норм законодавства з питань приватизації.
Частина будівлі виробничого корпусу № 6, яку реалізовано з торгів, є частиною цілісного майнового комплексу заводу "Калькулятор". За повідомленням Міністерства промислової політики України, у 6-му виробничому корпусі розташоване гальванічне виробництво з відповідною інфраструктурою (підвали з ємностями для зливу відходів виробництва, системи вентиляції, тощо) що, враховуючи специфіку гальванічного виробництва, не дозволяє перенести його в інші приміщення заводу без значних капіталовкладень.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що частина будівлі виробничого корпусу № 6 заводу "Калькулятор" реалізована з торгів без дотримання положень Закону щодо неможливості прийняття рішення про продаж частини цілісного майнового комплексу, внаслідок якого платник податків позбувається можливості ведення його основної господарської діяльності та без отримання попередньої згоди державного органу, до сфери управління якого передано завод.
Відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. Недійсною може бути визнано також нікчемну умову господарського зобов'язання, яка самостійно або в поєднанні з іншими умовами зобов'язання порушує права та законні інтереси другої сторони або третіх осіб.
За ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину сторонами вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.
Статтею 658 Цивільного кодексу України встановлено, що право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару.
Приміщення будівлі корпусу № 6 заводу "Калькулятор", загальною площею 6105,6 кв.м., розташоване по вул. 9 Січня у Світловодську, Кіровоградської області реалізовано з торгів з порушенням вимог закону та неправомірно набуто ТОВ "МК-Гарант", тому суд апеляційної інстанції правомірно визнав недійсним договір купівлі-продажу від 14.04.2006 про відчуження ТОВ "МК-Гарант" цього майна на користь приватного підприємства "Єлей".
Колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції обгрунтовано дійшов висновку щодо неправомірного припинення провадження у справі в частині позовних вимог про визнання недійсним протоколу про хід торгів на аукціоні № 12 від 30.12.2003 та договору купівлі-продажу №12 від 01.03.2004, оскільки заявлені прокурором вимоги випливають з договірних відносин купівлі-продажу майна з торгів і носять приватноправовий характер тому, не підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства та не належать до публічно правових відносин. Реалізація майна заводу "Калькулятор" Світловодською об'єднаною державною податковою інспекцією в рахунок погашення податкового боргу не змінює правову природу спірних відносин та не свідчить про наявність публічно-правового спору. Жодними владними управлінськими функціями щодо учасників торгів при реалізації майна податкова інспекція не наділена.
Щодо посилання відповідача-2 на рішення господарського суду Кіровоградської області від 03.09.2004 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.01.2005 у справі №16/19 про визнання права власності за ТОВ "МК-Гарант" як підставу для відмови у позовних вимогах, то, як встановив суд апеляційної інстанції у зазначених судових рішеннях не досліджувались обставини щодо законності проведення торгів.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що Дніпропетровським апеляційним господарським судом дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому постанова відповідає чинному законодавству України та обставинам справи і підстав для її скасування немає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 1115, п.1 ст. 1119, ст.11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
В задоволенні касаційних скарг відмовити.
Постанову від 23.12.2008 Дніпропетровського апеляційного господарського суду зі справи № 3/191 залишити без змін.
Головуючий В.С. Божок
Судді Т.Ф.Костенко
Г.П. Коробенко