09 квітня 2009 р.
№ 34/3-8/160
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Остапенка М.І.
суддів :
Борденюк Є.М., Харченка В.М.
розглянувши касаційні скарги
1) Міністерства фінансів України;
2) Державного комітету України з державного матеріального резерву
на ухвалу
господарського суду м. Києва від 18.09.2008 року
та постанову
Київського апеляційного господарського суду від 19.11.2008 року
у справі за позовом
ВАТ "Укрнафта"
до
Державного комітету України з державного матеріального резерву
треті особи
1) Міністерство фінансів України;
2) Міністерство аграрної політики України
про
стягнення коштів
у жовтні 2000 року, ВАТ "Укрнафта" звернулось до Вищого арбітражного суду України з позовом до Державного агентства з управління державним матеріальним резервом, треті особи Міністерство фінансів України та Міністерство аграрної політики України про стягнення (з урахуванням уточнення до позовних вимог) 130 614 067, 93 грн. боргу за поставлену продукцію.
Рішенням Вищого арбітражного суду України від 25.01.2001р. позов задоволено. Стягнуто з Державного агентства з управління державним матеріальним резервом 130 614 067, 93 грн. боргу та судові витрати.
За заявою Державного агентства з управління державним матеріальним резервом, судова колегія по перегляду рішень, ухвал, постанов Вищого арбітражного суду України здійснила перегляд зазначеного рішення в порядку нагляду, за наслідком якого, постановою від 18.04.2001р. рішення колегії по розгляду спорів Вищого арбітражного суду України від 25.01.2001р. залишено без змін.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 28.12.2001р., у зв'язку з реорганізацією Державного агентства з управління державним матеріальним резервом, на підставі ст. 25 ГПК України, здійснено заміну відповідача його правонаступником - Державним комітетом України з державного матеріального резерву, а ухвалою господарського суд м. Києва від 09.04.2002р., залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.12.2002р. та постановою Вищого господарського суду України від 27.03.2003р., позивачу відмовлено у задоволенні заяви про зміну способу та порядку виконання рішення Вищого арбітражного суду України від 25.01.2001р. шляхом звернення стягнення на майно відповідача.
У липні місяці 2008 року, у зв'язку з закриттям реєстраційного рахунку відповідача, зазначеного в наказі на примусове виконання рішення Вищого арбітражного суду України від 25.01.2001р., ВАТ "Укрнафта" звернулось до господарського суду м. Києва з заявою про видачу нового виконавчого документу, яким дозволити стягнення боргу з усіх банківських рахунків боржника.
Ухвалою господарського суду м. Києва від 18.09.2008р. заяву ВАТ "Укрнафта" задоволено. Постановлено змінити порядок та спосіб виконання рішення Вищого арбітражного суду України від 25.01.2001р. та, враховуючи часткове погашення заборгованості, стягнути з Державного комітету України з державного матеріального резерву, з усіх рахунків, відкритих відповідно до чинного законодавства, на користь ВАТ "Укрнафта" 102 555 442, 93 грн. боргу.
За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.11.2008 року ухвалу господарського суду м. Києва від 18.09.2008р. залишено без змін.
Постанову Київського апеляційного господарського суду оскаржено у касаційному порядку й ухвалою Вищого господарського суду України від 05.03.2009 року порушено касаційне провадження у справі за касаційними скаргами Міністерства фінансів України та Державного комітету України з державного матеріального резерву, у яких , з посиланням на не правильне застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, скаржники просять ухвалу господарського суду м. Києва від 18.09.2008р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.11.2008р. скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні заяви ВАТ "Укрнафта" про зміну способу та порядку виконання рішення Вищого арбітражного суду України від 25.01.2001р. відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у касаційних скаргах доводи, судова колегія вважає, що касаційні скарги не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
Згідно ст. 115 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Статтею 121 ГПК України встановлено, що при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
Як вбачається з наявних у справі матеріалів, на виконання рішення Вищого арбітражного суду України від 25.01.2001р. у справі № 8/160 було видано наказ Вищого арбітражного суду України від 25.04.2001р. № 8/160 із зазначенням рахунку в органах державного казначейства з якого провадити стягнення боргу, який позивачем був пред'явлений до виконання до Відділу державної виконавчої служби Старокиївського районного управління юстиції.
Проте, як встановлено місцевим господарським судом та під час перегляду справи в апеляційному порядку і вбачається з постанови про повернення виконавчого документа державного виконавця Відділу державної виконавчої служби при Старокиївському районному управлінні юстиції від 25.09.2001р. (т. 3, а.с. 115), реєстраційний рахунок боржника, зазначений в наказі Вищого арбітражного суду України від 25.04.2001р. № 8/160 закрито, у зв'язку з чим виконавче провадження було закрито, а виконавчий документ повернуто позивачу.
За таких обставин, враховуючи, що закриття реєстраційного рахунку відповідача, зазначеного в наказі Вищого арбітражного суду України від 25.04.2001р. № 8/160 унеможливлює подальше виконання рішення Вищого арбітражного суду України від 25.01.2001р. у спосіб та порядку зазначеному в цьому наказі, а видача судом нового наказу про стягнення заборгованості з усіх існуючих рахунків боржника не суперечить розділу ХІV ГПК України та з огляду на безпідставність посилань ініціаторів касаційного перегляду справи про неврахування судами положень бюджетного законодавства, норми якого не регулюють порядок і способи виконання судових рішень та строки виконання судового рішення, які порушувались з вини суду, місцевий та апеляційний господарські суди дійшли вірного висновку про задоволення заяви позивача, обґрунтовано постановили про зміну способу та порядку виконання рішення Вищого арбітражного суду України від 25.01.2001р. і підстав для скасування прийнятих у справі ухвали та постанови, судова колегія не вбачає.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України, -
Касаційні скарги залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду м. Києва від 18.09.2008 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.11.2008 року без змін.
Головуючий М.І. Остапенко
Судді Є.М.Борденюк
В.М. Харченко