"13" грудня 2013 р. Справа № 926/1111/13
За позовом Фізичної особи-підприємця Матійчук Руслани Іванівни
до: Фізичної особи-підприємця Ілащук Ганни Петрівни (відповідач-1);
Фізичної особи-підприємця Мельник Миколи Володимировича (відповідач-2);
третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору - Першотравневий відділ Державної виконавчої служби Чернівецького МУЮ (третя особа-1);
третя особа на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору - кредитна спілка «Західна кредитна група» (третя особа-2)
про визнання права власності на рухоме майно та звільнення з-під арешту
Суддя Паскарь А. Д.
за участю представників сторін:
від позивача - Матійчук Р. І.;
від відповідача-1 - Поляк П. П., договір про надання юридичних послуг від 17.10.2013;
від відповідача-2 - Новіков О. П., довіреність від 19.11.2013;
від третьої особи-1 - не з'явився;
від третьої особи-2 - не з'явився.
СУТЬ СПОРУ: Фізична особа-підприємець Матійчук Руслана Іванівна звернулася до Фізичних осіб-підприємців Ілащук Ганни Петрівни та Мельник Миколи Володимировича з позовом про визнання права власності на рухоме майно на суму 46 070,00 грн. та звільнення його з-під арешту.
В обґрунтування позовних вимог ФОП Матійчук Р. І. посилається на те, що згідно договору купівлі-продажу від 26.06.2013, укладеного в усній формі, вона придбала рухоме майно у відповідача-1 на суму 46070,00 грн. В подальшому вказане майно було передане в заставу для забезпечення виконання умов кредитного договору від 25.04.2013. Однак 22.10.2013 працівниками Першотравневого ВДВС Чернівецького МУЮ частина даного майна була вилучена на виконання наказу господарського суду Чернівецької області у справі № 926/694/13 від 04.10.2013.
У наданому відзиві ФОП Ілащук Г. П. позов визнала та пояснила, що 26.06.2013 між нею та позивачем був укладений усний договір купівлі-продажу рухомого майна вартістю 46070,00 грн., яке знаходилося в належному їй салоні краси «Перлина», розташованому по вул. Шевченка, 15, м. Чернівці, про що свідчать накладна та акт прийому-передачі від того ж числа. На підтвердження отримання коштів від позивача вона надала їй відповідну розписку. 15 жовтня 2013 року, виконуючи наказ господарського суду Чернівецької області від 04.10.2013 у справі № 926/694/13 про стягнення з ФОП Ілащук Г. П. на користь Мельника М. В. заборгованості, штрафних санкцій та судового збору на загальну суму 83822,15 грн., державним виконавцем Першотравневого ВДВС Чернівецького МУЮ зазначене майно описано та арештовано, а 22.10.2013 частину його було вилучено. Про те, що майно не належить їй,- пояснила далі Ілащук Г. П., - вона заявила державному виконавцю, однак її твердження не було внесено до акту опису.
Заперечуючи проти позову, ФОП Мельник М. В. надала відзив, у якому, зокрема, вказує, що 01.09.2011 між відповідачами у справі був укладений договір суборенди нежитлового приміщення, за невиконання умов якого ФОП Ілащук Г. П. заборгувала йому 50400 грн. орендної плати. У зв'язку з невиконанням останньою своїх обов'язків 29.05.2013 її було повідомлено про притримання майна, відповідно до статті 594 Цивільного кодексу України. Крім того, на момент укладення вказаного в позовній заяві договору купівлі-продажу від 26.06.2013 спірне майно було речовим доказом в кримінальному провадженні, а накладна та акт прийому-передачі від того ж числа не можуть бути доказами, оскільки в них не зазначено підставу їх складення.
Ухвалою від 19.11.2013 судом за власною ініціативою залучено кредитну спілку «Західна кредитна група» та Першотравневий ВДВС Чернівецького МУЮ третіми особами на стороні відповідачів без самостійних вимог на предмет спору.
Кредитна спілка «Західна кредитна група» позов вважає обґрунтованим з посиланням на те, що 27.06.2013 на забезпечення виконання умов укладеного між нею та ФОП Ілащук Г. П. кредитного договору від 25.04.2013 № 24 укладено договір застави рухомого майна, предметом якого є майно, описане 22.10.2013 з метою виконання наказу господарського суду Чернівецької області № 926/694/13.
Першотравневий ВДВС Чернівецького МУЮ проти задоволення позову заперечував та зазначив, що на його примусовому виконанні перебуває наказ господарського суду від 04.10.2013 № 926/694/13 про стягнення з ФОП Ілащук Г. П. на користь ФОП Мельника М. В. 83822,15 грн., у зв'язку з чим 15.10.2013 державним виконавцем було складено акт опису й арешту належного боржнику майна. Боржник під час проведення опису й арешту майна був присутній, але жодних зауважень щодо належності зазначеного в акті майна іншим особам не заявляв та в акт не вносив. На думку третьої особи-2, акт та розписка, на які посилається позивач в своїй заяві, з'явились згодом, що підтверджується, зокрема, договором застави рухомого майна від 27.06.2013 та наданням Матійчук Р. І. до позову лише накладної, яка не може бути доказом підтвердження укладеного між позивачем та відповідачем-1 усного договору купівлі-продажу рухомого майна. Окрім того, третя особа-2 вважає, що на зазначене в позові майно, яке водночас є речовим доказом у відповідному кримінальному провадженні, розповсюджується передбачений статтями 594-597 Цивільного кодексу України правовий режим притримання, який був встановлений стягувачем Мельником М. В. ще своїм листом від 29.05.2013.
У судових засіданнях позивач та відповідач-1 із зазначених вище підстав висловились в підтримку позову, а представник відповідача позов відхилив, посилаючись на його безпідставність.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
25 квітня 2013 року Матійчук Р. І. уклала з кредитною спілкою «Західна кредитна група» кредитний договір № 24 про отримання кредиту в сумі 20000 грн. зі сплатою процентів за його користування у розмірі 52 % річних.
В пункті 5.2 даного договору сторони встановили, що кредит та витрати, пов'язані з його оформленням, забезпечуються всім належним позичальнику на праві власності майном та коштами, на які згідно чинного законодавства України може бути звернуто стягнення. Однак, його виконання неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком не забезпечено, а належне позичальнику майно не конкретизовано.
З повідомлення-вимоги ФОП Мельника М. В. від 29.05.2013 № 2 на ім'я ФОП Ілащук Г. П. вбачається, що 01.09.2011 на виконання укладеного цими особами договору суборенди нежитлового приміщення, розташованого по вул. Головній, 29, м. Чернівці та призначеного для розміщення перукарні, перший передав, а останній отримав в користування зазначені приміщення, які відповідно до пункту 4.5 Договору вважалися повернутими орендарю з моменту підписання сторонами двостороннього акту прийому-передачі. У зв'язку з неналежним виконанням суборендарем договору суборенди та допущенням заборгованості станом на 31.05.2013 в сумі 50400 грн., на підставі статті 594 ЦК України ФОП Мельник М. В. заявив про притримання належного суборендарю нерухомого майна та про погашення заборгованості протягом п'яти банківських днів з дня отримання зазначеного повідомлення.
12 червня 2013 року в ході розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42013270190000052 від 27.05.2013, на підставі ухвали слідчого судді Першотравневого районного суду м. Чернівців № 725/3289/13-К від 10.06.2013 слідчим СВ Першотравневого РВ УМВС України в Чернівецькій області Голунги М. В. за участю потерпілої Ілащук Г. П. та Мельника М. В. у зазначеному приміщенні був проведений обшук, за результатами якого все рухоме майно з приміщення було вилучено та передано на зберігання Ілащук Г. П. При цьому жодних зауважень від потерпілої з приводу складеного протоколу в ході обшуку не поступило.
Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
В цьому контексті надані позивачем накладна та акт прийому передачі майна від 26.06.2013 в підтвердження начебто укладеного позивачем та відповідачем-1 усного договору купівлі-продажу названого рухомого майна, судом вважаються неналежними доказами, оскільки в них відсутні підстави їх виникнення, тобто в них не вказано, що вони складені на виконання цього договору, а тому до уваги не приймаються.
Лише 27 червня 2013 року на забезпечення отриманого позивачем кредиту він уклав з третьою особою-1 договір застави рухомого майна, з пункту 1.1 якого видно, що для забезпечення виконання в повному обсязі своїх зобов'язань за кредитним договором від 25.04.2013 позивач, як заставодавець передає у заставу кредитній установі майно зазначене у накладній б/н від 25.06.2013. Жодного згадування про наявність акту прийому-передачі майна за буцімто укладеним між позивачем та відповідачем-1 договору купівлі-продажу рухомого майна вищезазначений договір не містить.
Натомість в наданій відповідачем-1 розписці про те, що вона 26.06.2013 отримала від позивача в рахунок оплати майна 46070 грн. йдеться про акт прийому-передачі від того ж числа, а не про накладну. При цьому, як вже було зазначено вище, ані накладна, ані акт прийому-передачі майна не містить підстав їх складення.
03 липня 2013 року ФОП Мельник М. В. звернувся з позовом до ФОП Ілащук Г. П. про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за неналежне виконання зобов'язань за договором суборенди нежитлових приміщень від 01.09.2011 на загальну суму 93824,04 грн. Розгляд цієї справи, провадження по якій порушено в той же день, неодноразово відкладався, однак відповідач-1, зловживаючи своїми процесуальними правами, жодного разу в судові засідання не з'явився.
Рішенням господарського суду Чернівецької області від 13.08.2013 № 926/694/13, яке набрало законної сили 23.08.2013, з відповідача-1 на користь відповідача-2 стягнуто 83822,15 грн. заборгованості та судового збору. Наказ про стягнення зазначеної суми господарським судом Чернівецької області був виданий 04.10.2013.
Актом від 15.10.2013 на виконання цього наказу державним виконавцем Першотравневого ДВС Чернівецького МУЮ згадане майно описано, арештовано та передано на відповідальне зберігання Ілащук Г П., яка про кримінальну та матеріальну відповідальність за розтрату, відчудження, приховування чи підміну описаного майна попереджена у присутності понятих, про що свідчить її особистий підпис. Крім того, з цього акту вбачається, що жодних зауважень від осіб, що були присутніми під час огляду, в тому числі й від Ілащук Г. П. з приводу вказаного в ньому майна не надходило.
Частиною шостою статті 22 ГПК України визначено, що господарський суд не приймає визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.
У цьому зв'язку суд зазначає, що визнання відповідачем-1 безпідставного позову судом до уваги не приймається, оскільки воно не тільки суперечить фактичним обставинам та матеріалам справи, але й грубо порушує права та охоронювані законом інтереси ФОП Мельника М. В. як кредитора, який притримує згадане майно.
За таких обставин суд прийшов до висновку, що у задоволенні позову належить відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Відмовити у задоволенні позову.
Суддя А. Паскарь