Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 121
Іменем України
03.04.2009
Справа №2-23/656-2009
За позовом Орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго", м. Сімферополь
До відповідача Військового комісаріату АР Крим, м. Сімферополь
За участю третьої особи Квартирно-експлуатаційний відділ м. Сімферополя, м. Сімферополь
Про стягнення 109 726,10 грн.
Суддя Доброрез І.О.
Від позивача - Омельченко А.В., представ. за довір. №20-3/3313/25 від 25.12.2008р., Консманова Д.О. - юрист, за довір. від 25.12.2008р. №20-3/3313/20
Від відповідача - Григорчук О.А., представ. за довір. №127 від 13.01.2009р.
Від 3-ї особи - Куркчи Р.М., юрисконсульт, за довір. від 24.02.2009р.
Суть спору: Позивач звернувся до господарського суду АР Крим з позовом про стягнення з відповідача 109726,10 грн. заборгованості, в тому числі: 101230,15 грн. основного боргу, 1498,34 грн. 3% річних та 6997,61 грн. інфляційних витрат.
26.02.2009р. від відповідача надійшов відзив на позов, в якому він повідомляє, що оплату комунальних послуг Орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" повинен здійснювати Квартирно-експлуатаційний відділ м.Сімферополя.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, 3-ї особи, суд
01.01.2008р. між Орендним підприємством „Кримтеплокомуненерго” (Продавець) та Військовим комісаріатом АР Крим (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу теплової енергії №1922.
Згідно з пунктом 1.1 договору Продавець бере на себе зобов'язання продати Покупцю теплову енергію у вигляді гарячої води для опалювання, вентиляції та підігріву води на потреби гарячого водопостачання у кількості, передбаченій договором, з врахування температурного графіку, а Покупець зобов'язується прийняти від Продавця теплову енергію та оплатити її згідно встановленим тарифам у передбачені договором строки.
Додатковою угодою до договору купівлі-продажу теплової енергії №1922 від 01.01.2008р. доповнений розділ договору «Порядок розрахунків», згідно якого у договір включена третя сторона - Квартирно-експлуатаційний відділ м. Сімферополя - платник по зобов'язанням Сімферопольського об'єднаного воєнкомату з 01.01.2008р.
Пунктом 6.1 Договору передбачено, що розрахунки за теплову енергію здійснюються щомісячно не пізніше 25 числа місяця, наступного за розрахунковим.
Згідно п.10.1 договору він укладений строком на 5 років та діє з 01.01.2008р. до 31.12.2012р.
Позивачем надавалася теплова енергія у відповідності до умов договору, проте, відповідачем теплова енергія не оплачувалася, в результаті чого за відповідачем склалася заборгованість у розмірі 101230,15 грн. за період з 01.01.2008р. по 01.12.2008р., що і стало підставою для звернення Орендного підприємства „Кримтеплокомуненерго” з позовом до суду про стягнення вказаної суми заборгованості в примусовому порядку.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Відповідач відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України не представив доказів оплати заборгованості за надані йому послуги за договором №1922 від 01.01.2008р.
Крім того, вивченням договору купівлі-продажу теплової енергії №1922 від 01.01.2008р. та додаткової угоди до нього, судом встановлено, що стороною (Покупцем) за основним договором є Військовий комісаріат АР Крим, тоді як у п.1 додаткової угоди визначено, що доповнений розділ договору «Порядок розрахунків» та у договір включена третя сторона - Квартирно-експлуатаційний відділ м.Сімферополя - платник по зобов'язанням Сімферопольського об'єднаного воєнкомату з 01.01.2008р., який не є Покупцем за договором купівлі-продажу теплової енергії №1922 від 01.01.2008р.
При таких обставинах матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань по оплаті наданої позивачем теплової енергії, через що вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 101230,15 грн. за період з 01.01.2008р. по 01.12.2008р. підлягають задоволенню.
Крім того, позивачем були заявлені вимоги про стягнення з відповідача 1498,34 грн. 3% річних та 6997,61 грн. інфляційних витрат.
Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача 1498,34 грн. 3% річних та 6997,61грн. інфляційних витрат, згідно розрахунку (а.с.11), також підлягають задоволенню.
Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно п.3.9.5 роз'яснень Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» №02-5/289 від 18.09.1997р. суддя може оголосити в судовому засіданні тільки вступну та резолютивну частини рішення за наявності згоди на це представників як позивача, так і відповідача, присутніх у засіданні, а в разі присутності представника лише однієї із сторін - за згодою цього представника.
За згодою представників сторін в судовому засіданні 03.04.2009р. була оголошена тільки вступна та резолютивна частини рішення. Повний текст рішення складений та підписаний 08.04.2009р.
З огляду на викладене та керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу Україні, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Військового комісаріату АР Крим (95000, АР Крим, м.Сімферополь, вул.Київська, 152, рахунок 35218038000264 ГУ ДКУ в АРК, МФО 824026, ЄДРПОУ 07785820) на користь Орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" (95026, АР Крим, м.Сімферополь, вул.Гайдара, 3а, рахунок №2600700145930 у філії ВАТ «Укрсімбанк», м.Ялта, МФО 324786, ЄДРПОУ 03358593) 101230,15 грн. основного боргу, 1498,34 грн. 3% річних, 6997,61грн. інфляційних витрат, 1097,26грн. державного мита та 118,00 грн. витрат за інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Доброрез І.О.