15 січня 2014 року справа № 823/2421/13-а
10 год. 00 хв. м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Гайдаш В.А.,
при секретарі - Журавель Т.В.,
за участю відповідача - ОСОБА_1 - (особисто), представника третьої особи - УМВС України в Черкаській області - Богрець К.А. (за довіреністю), розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - УМВС України в Черкаській області про відшкодування витрат пов'язаних з проходженням публічної служби,-
До Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернувся Луганський державний університет внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка до ОСОБА_1 про стягнення витрат, пов'язаних з його утриманням під час навчання у вищому навчальному закладі в сумі 20 226 грн. 28 коп.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі наказу Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка від 31.07.2006 року № 76 о/с відповідач з 05.08.2006 року був прийнятий на службу до органів внутрішніх справ України та зарахований курсантом на денну форму навчання за державним замовленням до Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка та присвоєно перше спеціальне звання "рядовий міліції". 02.07.2010 року наказом Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка № 160 о/с відповідач, як випускник, був відряджений для подальшого проходження служби до УМВС України в Черкаській області з 04.07.2010 року. Наказом УМВС України в Черкаській області від 28.05.2013 року за № 120 о/с відповідача звільнено з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил України за п. 64 "ж" (за власним бажанням) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України. Під час навчання ОСОБА_1 перебував на повному державному забезпеченні, за рахунок Державного бюджету України, відповідно до укладеного між ним та університетом договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС України, всього на його утримання було витрачено 20 226 грн. 28 коп. В добровільному порядку відшкодувати витрати, пов'язані з його утриманням у вищому військовому навчальному закладі, що передбачено умовами договору, відповідач відмовляється, що є прямою шкодою інтересам держави та підлягає стягненню в судовому порядку.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надавши суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач заявлені позовні вимоги не визнав та просив відмовити позивачу у задоволенні позову, з підстав, викладених у запереченні на адміністративний позов. Крім того, зазначив, що, на його думку, з нього потрібно стягнути кошти за недопрацьований місяць. Також наголосив на тому, що ним було підписано контракт будучи неповнолітнім, тому вважає, що даний договір є взагалі недійсним.
Представник третьої особи вважав позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення відповідача, представника третьої особи, оцінивши докази на підтвердження та спростування позовних вимог в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи відповідач проходив публічну службу в органах внутрішніх справ України з 05.08.2006 року по 04.06.2013 року.
Наказом Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка від 31.07.2006 року №76 о/с відповідач з 05.08.2006 року був прийнятий на службу до органів внутрішніх справ України та зарахований курсантом на денну форму навчання за державним замовленням до Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка, йому було присвоєно перше спеціальне звання "рядовий міліції".
02.07.2010 року наказом Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка №160 о/с відповідач, як випускник, був відряджений для подальшого проходження служби до УМВС України в Черкаській області з 04.07.2010 року.
28.05.2013 року наказом УМВС України в Черкаській області №120 о/с відповідач був звільнений з органів внутрішніх справ у запас Збройних Сил України за п.64 "ж" (за власним бажанням) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України.
З вищевикладеного вбачається, що відповідач порушив норми чинного законодавства, а саме після закінчення вищого навчального закладу МВС України звільнився за власним бажанням, не пропрацювавши три роки, у зв'язку з чим, позивач звернувся до суду про стягнення витрат, пов'язаних з утриманням ОСОБА_1 у вищому навчальному закладі МВС України в період 05.08.2006 року по 04.07.2010 року: грошове забезпечення в сумі 9083 грн. 47 коп., продовольче забезпечення в сумі 7216 грн. 40 коп., речове забезпечення в сумі 1692 грн. 08 коп., комунальні послуги та спожиті енергоносії в сумі 2234 грн. 33 коп., що становить у загальній сумі 20 226 грн. 28 коп.
Відповідно до пункту 15 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Згідно із частиною 6 статті 18 Закону України "Про міліцію" від 20 грудня 1990 року № 565-XII (далі - ЗУ "Про міліцію"), курсанти вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України у разі дострокового розірвання договору через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість чи в разі відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ після закінчення вищого навчального закладу, а також особи начальницького складу органів внутрішніх справ, які звільняються із служби протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу Міністерства внутрішніх справ України за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.
Пунктом 1 Положення про Міністерство внутрішніх справ України затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 383/2011 визначено, що Міністерство внутрішніх справ України (МВС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
МВС України входить до системи органів виконавчої влади і є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади у формуванні та реалізації державної політики у сфері захисту прав і свобод людини та громадянина, власності, інтересів суспільства і держави від злочинних посягань, боротьби зі злочинністю, розкриття та розслідування злочинів, охорони громадського порядку, забезпечення громадської безпеки, безпеки дорожнього руху, а також з питань формування державної політики у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.
Частиною 2 статті 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби та спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.
Тотожна позиція висловлена в рішенні Верховного суду України від 18.05.2011 року за позовом Академії внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України.
Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 року №8 "Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів" спори з приводу стягнення витрат, пов'язаних з утриманням особи у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Так, роз'яснено, що згідно зі статтею 9 ЗУ "Про міліцію" на курсантів, слухачів, ад'юнктів, інших атестованих працівників, у тому числі й викладацького складу навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України, поширюються права і обов'язки, гарантії правового і соціального захисту та відповідальність працівників міліції.
Відповідно до частини першої даного Закону працівник міліції є представником державного органу виконавчої влади, а тому його служба є публічною.
Згідно з пунктом 6.8 Положення про вищі навчальні заклади МВС, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 14 лютого 2008 року № 62 "Про затвердження Положення про вищі навчальні заклади МВС", початком проходження служби в органах внутрішніх справ вважається дата, зазначена в наказі про зарахування на навчання до вищого навчального закладу.
Таким чином, навчаючись у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України, особа проходить публічну службу в міліції.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що навчання відповідача в університеті, подальша служба в органах МВС та наявний спір пов'язані з проходженням публічної служби.
Судом встановлено, що Луганський державний університет внутрішніх справ ім. Е.О.Дідоренка є державним вищим навчальним закладом четвертого рівня акредитації, підпорядкованим Міністерству внутрішніх справ України.
Відповідно до статті 1 ЗУ "Про загальну структуру і чисельність Міністерства внутрішніх справ України" від 10.01.2002 року № 2925 навчальні заклади, науково - дослідні установи, підприємства та установи забезпечення включені до загальної структури МВС України.
У судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 31.08.2007 року на виконання вимог Закону України "Про міліцію" та наказу МВС від 14 травня 2007 року № 150 "Про затвердження Типового договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України" між відповідачем, ЛДУВС ім. Е.О. Дідоренка та УМВС України в Черкаській області був укладений тристоронній договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України (далі - договір).
Статтею 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25 березня 1992 року № 2232, початком проходження військової служби вважається: день призначення на посаду курсанта вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу - для громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов'язаних.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1410 від 15 грудня 1997 року затверджено єдину систему військової освіти до якої входить позивач.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходив з наступного.
За змістом пункту 4 статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" до видів військової служби серед іншого відноситься - військова служба (навчання) курсантів (слухачів) вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки є одним із видів військової служби.
Пунктом 2 статті 52 Закону України "Про освіту" передбачено, що випускники вищих навчальних закладів, які здобули освіту за кошти державного або місцевого бюджетів, направляються на роботу і зобов'язані відпрацювати за направленням у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 2.3.6 договору замовник зобов'язується в разі відрахування із навчального закладу чи звільнення з органів внутрішніх справ по закінченню навчання до встановленого трирічного терміну перебування на службі, за підставами, передбаченими пунктом 3 цього договору, відшкодувати фактичні витрати, пов'язані з утриманням у навчальному закладі згідно із затвердженим розрахунком.
Відповідно до п.3 договору від 31.08.2007 року підставами відшкодування фактичних витрат на підготовку є дострокове розірвання договору через небажання особи продовжувати навчання, через недисциплінованість чи в разі відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ після закінчення вищого навчального закладу.
Постановою Кабінету Міністрів України № 313 від 1 березня 2007 року затверджено Порядок відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ (далі - Порядок №313), який визначає механізм відшкодування особами, навчання яких за державним замовленням у вищих навчальних закладах МВС прирівнюється до проходження військової служби (далі - особи), витрат, пов'язаних з їх утриманням у таких закладах (далі - витрати), у разі:
1) дострокового розірвання договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі МВС (далі - навчальний заклад) у зв'язку з небажанням особи продовжувати навчання або порушенням нею дисципліни;
2) відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу в органах внутрішніх справ протягом перших трьох років після закінчення навчання.
Відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням; перевезенням до місця проведення щорічної основної і канікулярної відпустки та у зворотному напрямку, за направленням до місця служби після закінчення навчального закладу; оплатою комунальних послуг і вартості спожитих енергоносіїв.
Порядок розрахунку витрат установлює МВС разом з Мінфіном.
Витрати відшкодовуються згідно з договором про підготовку фахівця у навчальному закладі, який укладається між навчальним закладу, головним управлінням або управлінням МВС та особою.
Наказом Міністерства внутрішніх справ № 150 від 14.05.2007 року на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 1 березня 2007 року № 313 "Про затвердження Порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ" та відповідно до вимог Законів України «Про вищу освіту», «Про міліцію», з метою вдосконалення порядку підготовки фахівців у вищих навчальних закладах МВС України за державним замовленням, затверджено Типовий договір про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України, згідно якого передбачено відшкодування вказаних витрат.
Спільним Наказом МО України, МФ України, МВС України, МТЗ України, АДПС України, УДО України, СБ України №419/831/240/605/537/219/534 від 16 липня 2007 року затверджено Порядок розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах (далі - Порядок № 419).
Відповідно до п. 2.1 Порядку № 419 відшкодування здійснюється в розмірі фактичних витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у ВНЗ, а саме витрат на: грошове забезпечення, продовольче забезпечення, речове забезпечення, медичне забезпечення, перевезення до місця проведення щорічної основної та канікулярної відпустки та назад, оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв.
Згідно п.п.2.1.1. п.2.1 Порядку №419 витратами на грошове забезпечення є отримане курсантом щомісячне грошове забезпечення за весь період навчання. Фактичні дані беруться з розрахункових відомостей та інших передбачених документів, що підтверджують виплату щомісячного грошового забезпечення курсанту.
На підтвердження розміру зазначених витрат позивачем наданий розрахунок вартості навчання, за яким загальні витрати позивача за період навчання відповідача склали 20 226 грн. 28 коп. (а.с.10).
Порядок № 419 передбачає диференціацію розміру відшкодування особами вказаних витрат залежно від факту проходження або не проходження такими особами строкової військової служби до навчання у ВНЗ МВС України.
Так, курсанти, які навчалися понад встановлені законодавством строки строкової військової служби (понад 12 місяців) відшкодовують витрати за перші 12 місяців навчання:
- грошове забезпечення, продовольче забезпечення у розмірі різниці сум витрат з утримання курсантів і витрат з утримання військовослужбовців строкової служби за відповідною військово-облікової спеціальністю (п. 2.1.1.2, п. 2.1.2.2 Порядку розрахунку витрат),
- вартість отриманого речового забезпечення у повному обсязі (п. 2.1.3.2 Порядку розрахунку витрат),
- витрати на медичне забезпечення та витрати на оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв взагалі не відшкодовуються (п. 2.1.4.2, п. 2.1.6.2 Порядку розрахунку витрат).
За період навчання, що перевищує 12 місяців, указана категорія курсантів відшкодовує витрати на грошове забезпечення (п. 2.1.1.1 Порядку розрахунку витрат), продовольче забезпечення (п. 2.1.2.1 Порядку розрахунку витрат), речове забезпечення (п. 2.1.3.1 Порядку розрахунку витрат), оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв у повному обсязі (п. 2.1.6.1 Порядку розрахунку витрат).
Згідно із пунктом 2.1.1.2 Порядку № 419, до розрахунку береться різниця між грошовим забезпеченням, фактично отриманим курсантом за відповідний період навчання, та витратами на виплату посадового окладу за відповідною посадою військовослужбовця строкової військової служби за цей самий період.
Відповідно до п. 5.2 наказу Міністерства оборони України від 11.06.2008 № 260 "Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам" особам, призваним на строкову військову службу, із дня відправлення у військову частину з військового комісаріату і до набуття права на одержання посадових окладів відповідно до пунктів 5.3, 6.5, 6.8 і 6.12 цієї Інструкції виплачуються оклади за І тарифним розрядом.
Згідно з п. 3 та додатку 7 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб" посадовий оклад військовослужбовця строкової служби за першим тарифним розрядом становить 154 грн.
З викладеного вбачається, що відповідач за період навчання з 05.08.2006 року по 04.07.2010 року повинен відшкодувати витрати на грошове забезпечення у загальній сумі 9083 грн. 47 коп.
Відповідно до п.2.1.2 Порядку № 419 витратами на продовольче забезпечення є витрати, пов'язані із забезпеченням курсанта продовольством згідно з нормами харчування. В свою чергу, норми харчування затверджені Постановою Кабінету Міністрів України № 426 від 29.03.2002 року.
Додаток 6-й ПКМ № 426 встановлює норми харчування для ліцеїстів та розповсюджувався на відповідача.
З урахуванням викладеного та наданої позивачем довідки - розрахунку витрати на продовольче забезпечення відповідача, які підлягають відшкодуванню складають 7216 грн. 40 коп.
Згідно із пунктом 2.1.6 Порядку № 419 до спожитих курсантом комунальних послуг та енергоносіїв належать тепло, гаряча та холодна вода, водовідведення та електроенергія.
Розрахунок здійснюється виходячи з середнього обсягу споживання на одного курсанта за добу: тепла та гарячої води - 0,0134 ГКал.; води та водовідведення - 0,2074 куб.м; електроенергії - 2,56 кВт/г. При проведенні розрахунків застосовуються тарифи, що встановлені для бюджетних установ і діють у місцевості, в якій розташований ВНЗ, у відповідному навчальному році за винятком терміну перебування у відпустках.
З урахуванням викладеного та довідки позивача, витрати на оплату комунальних послуг та спожитих енергоносіїв за період з 05.08.2006 до 04.07.2010 склали 2 234 грн. 33 коп.
Згідно із пунктом 2.1.3 Порядку № 419 витратами на речове забезпечення є витрати, пов'язані із забезпеченням курсанта речовим майном згідно з нормами забезпечення та лазне-пральними послугами. Утримання вартості речового майна провадиться на підставі довідки-розрахунку, складеної начальником речової служби.
Наказом МВС України № 148 від 15 лютого 2002 року затверджені норми забезпечення форменим одягом курсантів та слухачів навчальних закладів МВС України.
З урахуванням викладеного та документів наданих позивачем, витрати позивача пов'язані із речовим забезпеченням відповідача склали 1692 грн. 08 коп.
Оскільки відповідача звільнено за пунктом 63 "ж" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України (за власним бажанням), що підпадає під п.3 договору від 31.08.2007 року, виходячи з формулювання причин звільнення, він повинен відшкодувати витрати на його утримання за період навчання у позивача. Проте, зазначені витрати на час розгляду справи ним не відшкодовано добровільно.
Відповідно до п.6 Порядку № 313 у разі відмови особи добровільно відшкодувати витрати стягнення їх суми здійснюється в судовому порядку.
В розумінні вимог п.12 ст. 2 Бюджетного кодексу України, позивач є бюджетною установою, яка повністю утримується за рахунок державного бюджету.
Позивач включений до Єдиного реєстру розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, є їх розпорядником та здійснює витрати на навчання з відповідного бюджетного рахунку.
Приймаючи до уваги зазначений статус позивача, делеговані повноваження щодо розпорядження бюджетними коштами та їх стягнення, суд приходить до висновку про необхідність стягнення коштів на відповідний бюджетний рахунок.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка (91493, м. Луганськ, с. Ювілейне, вул. Генерала Дідоренка, 4, до державного бюджету на рахунок ГУДКСУ у Луганській області № 31257272210117, МФО 804013, ЄДРПОУ 08682387) витрати пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України в сумі 20226 (двадцять тисяч двісті двадцять шість) грн. 28 коп.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка (91493, м. Луганськ, сул. Ювілейне, вул. Генерала Дідоренка, 4) судові витрати в сумі 202 (двісті дві) грн. 26 коп., сплаченого відповідно до платіжного доручення № 1107 від 04 липня 2013 року.
Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у порядку та строки, встановлені ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку ст. 186 КАС України.
Суддя В.А. Гайдаш
Повний текст постанови виготовлений 16 січня 2014 року