Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 221
Іменем України
12.02.2009
Справа №2-1/10316-2008
за позовом Громадської організації «Підприємці овочевого ринку», (98600, АР Крим, м. Ялта, вул. Горіхова, 14, 98600, АР Крим, м. Ялта, вул. Цвіточна,2, кв. 78),
до відповідачів:
1. Комунального підприємства Ялтинської міської ради «Дирекція ринків», (98600, АР Крим, м. Ялта, вул. Київська, 24),
2. Ялтинської міської ради, (98600, АР Крим, м. Ялта, пл. Радянська, 1),
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:
1. Виконавчого комітету Ялтинської міської ради, (98600, АР Крим, м. Ялта, пл. Радянська, 1),
2. Державного реєстратора Воробйової Олени Данилівни, (98600, АР Крим, м. Ялта, пл. Радянська, 1),
3. Фонду комунального майна Ялтинської міської ради, (98600, АР Крим, м. Ялта, пл. Радянська, 1),
про визнання статуту недійсним та про скасування державної реєстрації,
Суддя Л.О. Ковтун
представники:
від позивача - Ломброзо В.О. - представник, дов. від 10.02.2009р.
від відповідачів:
1. Кузора О.В. - юрисконсульт, дов.№ 147 від 01.07.2008р.,
2. Сорокіна Н.О. - завідуючий сектором правового забезпечення, дов.№02.9-2/1184 від 24.10.2008р.,
від третіх осіб:
1. Сорокіна Н.О. - завідуючий сектором правового забезпечення, дов.№02.9-2/1183 від 24.10.2008р.,
2. Сорокіна Н.О. - представник, дов.№02.4-04/140 від 11.02.2009р.
3. Соловйов О.О. - начальник юридичного відділу, дов.№ 02 від 18.03.2008р.,
Суть спору: Громадська організація «Підприємці овочевого ринку» звернулась до господарського суду АР Крим із позовною заявою та просить визнати недійсним з моменту затвердження Статуту (у новій редакції) Комунального підприємства Ялтинської міської ради «Дирекція ринків», затвердженого рішенням Ялтинської міської ради 6-ї сесії 5-ого скликання від 26.12.2006р. № 38, скасувати державну реєстрацію змін до установчих документів, проведену 02.03.2007р., номер запису 11461050002001367 державним реєстратором виконавчого комітету Ялтинської міської ради Рябікіною Н.П.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що оспорюваний Статут не відповідає вимогам чинного законодавства та порушує права та охоронювані законом інтереси громадської організації.
Відповідач (КП Ялтинської міської ради «Дирекція ринків») позов не визнав, у відзиві на позовну заяву зазначив, що оспорюваний статут жодним чином не порушує права та інтереси позивача.
Відповідач (Ялтинська міська рада) позов не визнав із посиланням на відсутність будь-яких доказів, які б свідчили про наявність порушень прав позивача спірним Статутом.
Державний реєстратор в своїх письмових поясненнях зазначив, що державна реєстрація змін до установчих документів КП Ялтинської міської ради «Дирекція ринків» здійснена у відповідності до статті 29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».
Третя особа (Фонд комунального майна Ялтинської міської ради) в своїх письмових запереченнях зазначила, що Статут КП «Дирекція ринків» в редакції від 1998 року містить аналогічні положення що й оспорюваний Статут.
У зв'язку із звільненням державного реєстратора Виконавчого комітету Ялтинської міської ради Рябікіної Н.П., ухвалою господарського суду АР Крим від 15.01.2009р. замінено третю особу на державного реєстратора Воробйову О.Д.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін та третіх осіб, суд
Предметом даного позову є визнання недійсним Статуту (у новій редакції) Комунального підприємства Ялтинської міської ради «Дирекція ринків».
При цьому, підставою позову є обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою визначені правові наслідки та визначають межі доказування. Право визначення підстави позову належить виключно позивачу.
Громадська організація «Підприємці овочевого ринку» у позовній заві як на підставу визнання недійсним Статуту КП Ялтинської міської ради «Дирекція ринків» посилається на невідповідність останнього вимогам чинного законодавства та порушення прав та охоронюваних інтересів організації шляхом втручання в господарську діяльність позивача.
Виходячи з предмету та підстави позову, для вирішення спору у даній справі суду слід з'ясувати факт обґрунтованості заявлених позовних вимог.
Рішенням Ялтинської міської ради від 26.12.2006р. №38 з метою ефективного використання комунального майна і приведення статутних документів підприємств комунальної власності Ялтинської міської ради, Комунальне підприємство «Дирекція ринків» засноване на комунальній власності Ялтинської міської ради перенайменовано у Комунальне підприємство Ялтинської міської ради «Дирекція ринків».
Пунктом другим зазначеного рішення вирішено затвердити Статут КП Ялтинської міської ради «Дирекція ринків» в новій редакції та статутний фонд підприємства.
За загальним правилом, в установчих документах повинні бути зазначені найменування суб'єкта господарювання, мета і предмет господарської діяльності, склад і компетенція його органів управління, порядок прийняття ними рішень, порядок формування майна, розподілу прибутків та збитків, умови його реорганізації та ліквідації, якщо інше не передбачено законом.
Матеріалами справи підтверджено, що спірний статут містить усі необхідні відомості, обов'язкове зазначення яких передбачено діючим законодавством.
Згідно преамбули оспорюваного Статуту, Комунальне підприємство Ялтинської міської ради «Дирекція ринків» засновано на комунальній власності Ялтинської міської ради і є правонаступником Комунального підприємства «Дирекція ринків».
Як свідчать матеріали справи, Статут «КП «Дирекція ринків» в редакції від 1998р. містить положення щодо можливості внесення змін та доповнень до статуту лише за наявності рішення міської ради або Фонду комунального майна
Положення частини 1 статті 78 Господарського кодексу України передбачають, що комунальне унітарне підприємство утворюється компетентним органом місцевого самоврядування в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини комунальної власності і входить до сфери його управління.
Таким чином, слід зробити висновок, що зміни до спірного Статуту, затвердження його нової редакції вчинено в порядку, встановленому діючим законодавством. При цьому, суд звертає увагу, що рішення компетентного органу про затвердження спірного акту не оскаржувалось, не скасовувалось у встановленому порядку, а отже є чинним.
Згідно частини другої оспорюваного Статуту, основною метою діяльності Підприємства є здійснення ринкових взаємин, відповідно до правил торгівлі, відповідно до діючого законодавства максимального збільшення надходження ринкового збору та інших платежів у місцевий бюджет, одержання прибутку і використання його з урахуванням інтересів держави та міста.
Також, спірним Статутом закріплено предмет діяльності підприємства, зокрема, своєчасне стягнення і перерахування в повному обсязі ринкового збору й інших платежів у місцевий бюджет при сприянні державної податкової інспекції і міської ради.
При цьому, позивачем зроблений висновок, що оскаржуваним Статутом відповідач наділений повноваженнями, які не можуть перебувати у його віданні, що у свою чергу й призводить до втручання останнього в господарську діяльність підприємців.
Суд не погоджується з такими доводами позивача, при цьому звертає увагу на те, що статут є локальним документом, згідно якого функціонує новостворений суб'єкт права - юридична особа та врегульовує права та обов'язки тільки вказаного суб'єкта господарювання.
Слід додатково зауважити про наявність аналогічних положень стосовно мети та предмету діяльності підприємства у попередній редакції Статуту відповідача, (аркуш справи 64-71).
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивачем не надано жодних доказів порушення оспорюваним статутом його прав та охоронюваних інтересів як суб'єкта господарювання.
Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду звертаються особи за захистом своїх порушених чи оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, що кореспондується із положеннями статті 21 ГПК України, де до позивачів віднесено осіб, які пред'явили позов або в інтересах яких пред'явлено позов саме про захист порушеного права чи охоронюваного законом інтересу.
Згідно ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та свого інтересу, а стаття 16 ЦК України передбачає право особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового чи майнового права і інтересу.
Системний аналіз наведених норм дозволяє зробити висновок, що захисту судом підлягає право, яке порушене, не визнається чи оспорюється.
Юридична зацікавленість позивача у вирішенні спору судом, покладає на нього обов'язок довести, що цивільні права та інтереси позивача порушені, не визнаються чи оспорюються відповідачем.
Відсутність факту порушення права чи взагалі суб'єктивного права, на захист якого подано позов, тягне за собою відмову у позові.
В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини рішення.
На підставі викладено, керуючись ст.ст.82-84, 85 ГПК України, суд
В позові відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Ковтун Л.А.