21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
26 серпня 2008 р. Справа 15/25-08
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ревю-Ойл»(01033, м. Київ, вул. Микільсько-Ботанічна, 15/17а, оф. 29)
до Відділу державної виконавчої служби Липовецького районного управління юстиції Вінницької області (22500, Вінницька обл., м. Липовець, вул. Леніна, 55) (відповідач 1),
до: Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області (21036, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 7) (відповідач 2),
до: Головного управління Державного казначейства у Вінницькій області (21018, м. Вінниця, вул. Пирогова, 29)
про стягнення 46103,3 грн. збитків
Головуючий суддя Даценко М. В.,
При секретарі судового засідання Паламарчук А. В.,
За участю представників сторін:
від позивача -не з»явився
від відповідача 1 - Жук В.О. за дорученням
від відповідача 2 - Левицький О.В. за дорученням
від відповідача 3 - Боценко Д.І. за дорученням
Заявлено позов стягнути з Відділу державної виконавчої служби Липовецького районного управління юстиції Вінницької області, Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області, Головного управління Державного казначейства у Вінницькій області солідарно на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ревю-Ойл»46103,3 грн.
Обґрунтовуючи свої вимоги позивач посилається на те, що рішенням Господарського суду Вінницької області від 29.06.2005 р. у справі № 13/240 було задоволено позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Ревю-Ойл»до товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Агропродсервіс»на загальну суму 46103,3 грн. Заяву про примусове виконання рішення ТОВ «Ревю-Ойл»подало 25.07.2005 р. до Відділу державної виконавчої служби Липовецького районного управління юстиції Вінницької області.
Липовецький ВДВС своєю постановою від 01.08.2005 р. закінчив виконавче провадження щодо стягнення коштів з боржника на користь позивача і передав матеріали виконавчого провадження до Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області.
У жовтні 2006 р. ТОВ «Ревю-Ойл»стало відомо, що у вересні 2006 р. з боржника (ТОВ «Компанія «Агропродсервіс») було стягнуто близько 170 тис. грн. коштів, які було розподілено Липовецьким ВДВС серед існуючих стягувачів, а також те, що ТОВ «Ревю-Ойл»не значилося як стягувач боржника у зв'язку з втратою матеріалів його виконавчого провадження, а тому не брало участі у розподілі коштів, стягнутих з боржника.
У зв'язку з втратою Відповідачем 1 і Відповідачем 2 виконавчого документа ТОВ «Ревю-Ойл»08.11.2006 р. було змушено звернутися до Господарського суду Вінницької області із заявою про видачу дубліката наказу, який позивачем було повторно пред'явлено до виконання Липовецькому ВДВС 07.12.2006 р.
29.11.2007 р. виконавчий документ про стягнення з боржника 46103,3 грн. було повернуто ТОВ «Ревю-Ойл»без виконання у зв'язку з відсутністю майна, на яке можна звернути стягнення.
Заявою від 14.06.2008 р. позивач змінив свої позовні вимоги і просить стягнути з Відділу державної виконавчої служби Липовецького районного управління юстиції Вінницької області та Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області по 22935,58 грн. завданої шкоди.
Відповідачі у відзиві на позовну заяву, їх представники у судовому засіданні проти заявлених вимог заперечують, посилаючись на те, що постанови ДВС не оскаржувались, що позов є безпідставним та необґрунтованим, що в діях ДВС відсутній факт службової недбалості, про що свідчить постанова слідчого прокуратури Липовецького р-ну від 28.08.2007 р. про відмову в порушенні кримінальної справи, що розподіл коштів було здійснено 12.09.2006 року, а постанову про передачу матеріалів виконавчого провадження було винесено 28.09.2006 року, що ТОВ «Ревю-Ойл»після повернення виконавчого документу мав право повторно пред»явити виконавчий документ до виконання протягом трирічного строку.
Позивач 26.08.2008 року в судове засідання свого представника не направив, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, на підставі встановлених обставин справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Вінницької області від 14.06.2005 р. у справі № 13/240-05 було задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ревю-Ойл»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Агропродсервіс»про стягнення 45530 грн. 30 коп. боргу.
На підставі вказаного рішення 29.06.2005 р. Господарським судом Вінницької області було видано наказ № 13/240-05 про стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ревю-Ойл»з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Агропродсервіс»45 530 грн. 00 коп. -основного боргу, 455 грн. 30 коп. -відшкодування витрат, пов'язаних зі сплатою державного мита та 118 грн. 00 коп. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
25.07.2005 р. позивач звернувся до Липовецького ВДВС із заявою про примусове виконання наказу № 13/240-05.
Постановою державного виконавця відділу ДВС Липовецького районного управління юстиції Вінницької області від 27.07.2005 р. відкрито виконавче провадження по виконанню наказу №13/240-05 від 29.06.2005 р.
Постановою державного виконавця від 01.08.2005 р. виконавче провадження з примусового виконання наказу №13/240-05 від 29.06.2005 р. закінчено, в зв'язку з приєднанням згідно ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження»вказаного провадження до зведеного виконавчого провадження, яке знаходиться на виконанні у підрозділі примусового виконання рішень відділу ДВС Вінницького обласного управління юстиції.
28.09.2006 р. постановою начальника ДВС Вінницької області №02-19/41 зведене виконавче провадження про стягнення коштів з ТОВ «Компанія «Агропродсервіс»передано на виконання до ДВС у Липовецькому районі Вінницької області, в зв'язку з непідвідомчістю даної категорії справ відділу примусового виконання рішень ДВС Вінницької області.
05.12.2006 р. позивач вдруге звернувся до відділу ДВС Липовецького районного управління юстиції Вінницької області із заяво. про примусове виконання наказу Господарського суду Вінницької області від 29.06.2005 р. №13/240-05.
Постановою державного виконавця відділу ДВС Липовецького районного управління юстиції Вінницької області від 07.12.2006 р. відкрито виконавче провадження по виконанню наказу №13/240-05 від 29.06.2005 р.
29.11.2007 р. постановою державного виконавця відділу ДВС Липовецького районного управління юстиції Вінницької області виконавчий документ повернуто стягувачу в зв'язку з відсутністю у боржника майна, яке підлягає опису та реалізації.
Також судом встановлено, що під час виконання зведеного виконавчого провадження 06.09.2006 р. на депозитний рахунок ДВС Липовецького районного управління юстиції Вінницької області надійшли кошти в сумі 171 942 грн. 28 коп. від ТОВ «Компанія «Агропродсервіс».
Розпорядженням заступника начальника ДВС Липовецького районного управління юстиції Вінницької області від 12.09.2006 р. вказані кошти перераховані на рахунки УПФУ у Липовецькому районі, Житомирської бази ПП «Баядера», ДП «Липницький спиртзавод», фірми «Союз-Віктан», ТОВ «Стандарт»та до державного бюджету.
Звертаючись з позовом до суду, позивач вказує на те, що у вересні 2006 р. кошти, які надійшли від боржника до Липовецького ВДВС, були розподілені між існуючими стягувачами; позивач не значився серед стягувачів боржника у зв'язку з втратою матеріалів його виконавчого провадження; неправомірними діями відповідачів позивачу було завдано шкоди, яка відповідно до ст. ст. 1166, 1173 Цивільного Кодексу України підлягає солідарному стягненню з відповідачів.
Між тим, Господарський суд не може погодитись з такими висновками позивача.
Згідно із ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади АРК або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, АРК або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Для застосування деліктної відповідальності відповідно до вказаних статей необхідною є наявність складу правопорушення, а саме: 1) протиправна поведінка особи, 2) шкідливий результат такої поведінки, 3) причинний зв'язок між протиправною поведінкою і шкодою, 4) вина особи, яка заподіяла шкоди.
За правилами господарського судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається (ст. 33 ГПК України).
Таким чином, звертаючись з позовом про відшкодування шкоди відповідно до ст. 1173 ЦК України, необхідно довести протиправну поведінку особи, шкідливий результат такої поведінки та причинний зв'язок між ними.
Однак встановлені обставини справи свідчать про відсутність складу правопорушення.
Так, відповідно до ст. 85 Закону України «Про виконавче провадження»у виконавчому провадженні на дії (бездіяльність) державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби по виконанню рішення або відмову у здійсненні передбачених дій стягувачем чи боржником може бути подана скарга до начальника відповідного органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до суду.
Між тим, жодна постанова органів державної виконавчої служби оскаржена не була.
Статтею 1212 ГПК України передбачено, що скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коди дія мала бути вчинена.
Однак в матеріалах справи відсутні докази звернення позивача до господарського суду зі скаргою на дії державної виконавчої служби, і рішення суду, яким би встановлювалась неправомірна поведінка вказаних органів.
Крім того, в матеріалах справи міститься постанова слідчого прокуратури Липовецького району від 28.08.2007 р. про відмову в порушенні кримінальної справи відносно службових осіб відділу ДВС Липовецького районного управління юстиції по факту службової недбалості при виконання наказу від 29.06.2005 р.
Таким чином, господарський суд, проаналізувавши норми чинного законодавства, які регламентують діяльність державної виконавчої служби, зокрема Закону України «Про виконавче провадження», не встановив протиправної поведінки ДВС, позивачем незаконність їх діяльності не доведено, відповідні факти не встановлені.
Крім того, вимогою позовної заяви є відшкодування шкоди у формі збитків.
Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права; доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено (упущена вигода).
Між тим, господарський суд приходить до висновку, що вимоги позовної заяви не можна вважати збитками в розумінні ст. 22 ЦК України.
Так, постанова державного виконавця відділу ДВС Липовецького РУЮ про повернення виконавчого документа була прийнята 29.11.2007 р.
Разом з тим, відповідно до п. 2 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження»виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, за яким стягнення не провадилося або було проведено частково, повертається стягувачеві, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, і здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними, що не позбавляє стягувача права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом трирічного строку.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач після повернення йому виконавчого документу в межах трирічного строку повторно вказаний виконавчий документ до виконання не пред'являв.
Таким чином, позивач не використав в повному обсязі своє право, передбачене ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження», що позбавляє його права посилатись на збитки, завдані державною виконавчою службою.
Керуючись ст. 4-3, 32-34, 43, 75, 82, 84, 85, 115 ГПК України суд,
В позові відмовити.
Суддя Даценко М.В.
Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України 29 серпня 2008 р.
віддрук. 5 прим.:
1 - до справи
2 - позивачу
3-5 відповідачам