21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua
про припинення провадження у справі
"29" травня 2008 р. Справа № 14/49-08
Господарський суд Вінницької області у складі: судді Залімського І.Г. при секретарі судового засідання Пилипчаку О.І., за участю представників сторін:
позивача - Мельник О.В.
відповідача - не з'явився
прокурора - Мельниченко В.М.
розглянувши справу за позовом Прокурора м. Вінниці (пров. Цегельний, 8, м. Вінниця, 21100) в інтересах держави в особі виконавчого комітету Вінницької міської ради (вул. Соборна, 59, м. Вінниця, 21050) до Приватного адвокату Булгакової Людмили Антонівни (вул. Шмідта, 69/48, м. Вінниця, 21100) про стягнення 4096,79 грн. по орендній платі
Прокурором м. Вінниці заявлено позов в інтересах держави в особі виконавчого комітету Вінницької міської ради до Приватного адвоката Булгакової Людмили Антонівни про стягнення 4096,79 грн. заборгованості з орендної плати.
Відповідач відзив на позов та витребувані судом документи не надав, в судове засідання не з'явилась, свого повноважного представника в суд не направила, про причини неприбуття не повідомила. Про дату і час розгляду справи відповідач була повідомлена ухвалою суду від 12.04.08, яка направлена їй рекомендованою кореспонденцією. Конверт з ухвалою повернувся в суд з відміткою "За зазначеною адресою не проживає".
Враховуючи викладене, справа розглядається без участі представника відповідача за наявними у справі документами відповідно до ст. 75 ГПК України.
Представником позивача та прокурором подано клопотання про незастосування технічної фіксації судового процесу, яке підлягає задоволенню як таке, що не суперечить вимогам ч.7 ст.81-1 ГПК України.
Заслухавши представника позивача та прокурора, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про непідвідомчість даного спору господарському суду та необхідність припинення провадження виходячи з наступного.
12 квітня 2001 року між виконавчим комітетом Вінницької міської ради та Булгаковою Людмилою Антонівною укладено договір оренди будівель /споруд, приміщень/ №2-68 (далі -Договір), відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування приміщення, що знаходиться по вул. Грушевського, 17, м. Вінниця, загальною площею 13,2 кв.м.
Як вбачається із зазначеного договору, орендарем приміщення по вул. Грушевського, 17 є приватний адвокат Булгакова Л.А., яка проте, в силу ст. 1,21 ГПК України, не може бути стороною по справі, що розглядається в господарському суді.
Так, відповідно до ст. ст. 1, 21 ГПК України, сторонами у господарському процесі можуть бути підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності.
Разом з тим, правові засади провадження підприємницької діяльності регулюються нормами Господарського кодексу України від 16.01.2003 р., відповідно до Глави 4 (ст. 42, 44, 47) якого сутність визначення поняття "підприємництво", принципи його здійснення ґрунтуються на самостійності та систематичності провадження діяльності, метою якої є одержання прибутку, а також на рівності прав та можливостей, незалежно від обраних організаційних форм підприємницької діяльності. Відповідно до ч. 2 статті 50 Цивільного кодексу України, фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом. Порядок реєстрації СПД регулюється Законом України від 15.05.2003 р. "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".
Натомість доказів того, що за приватним адвокатом Булгаковою Л.А. закріплено статус суб'єкта підприємницької діяльності та доказів її реєстрації як СПД, позивач та прокурор суду не надали.
Крім того, пунктом 1.9 ст.1 Закону Ураїни "Про податок з доходів фізичних осіб" визначено, що незалежна професійна діяльність - це діяльність, що полягає в участі фізичних осіб у науковій, літературній, артистичній, художній, освітній або викладацькій діяльності, так само як діяльності лікарів (у тому числі стоматологів, зубних техніків), адвокатів, приватних нотаріусів, аудиторів, бухгалтерів, оцінщиків, інженерів чи архітекторів та помічників зазначених осіб або осіб, зайнятих релігійною (місіонерською) діяльністю, іншій подібній діяльності, за умови якщо такі особи не є найманими працівниками чи СПД.
Як зазначає в своєму Листі N 2014/Г/17-3115 від 25.03.2005 Державна податкова адміністрація України, у Законі Ураїни "Про податок з доходів фізичних осіб" не міститься спеціального розділу (групи статей), де б тематично було висвітлено особливості оподаткування доходів осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, зокрема індивідуальну адвокатську діяльність. Виходячи з цього порядок оподаткування доходів осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, охоплюється загальними нормами Законі Ураїни "Про податок з доходів фізичних осіб", за винятком випадків, якщо ці особи на законних підставах зареєстровані суб'єктами підприємницької діяльності.
Системний аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що зазначення в якості відповідача Булгакової Л.А. як приватного адвоката, лише вказує на вид професійної діяльності якою займається ця фізична особа, і само по собі не свідчить про наявність у такої особи зареєстрованого у встановленому порядку статусу підприємця.
Водночас, навіть за гіпотетичного припущення закріплення за відповідачем статусу СПД та надання суду відповідних доказів, можливість розгляду даного спору в порядку ГПК виключається, оскільки стороною договору оренди є саме фізична особа Булгакова Л.А.
Враховуючи викладене, провадження у даній справі підлягає припиненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
Разом з тим, суд вважає за необхідне звернути увагу прокурора та позивача на наступне.
Відповідно до ч.3 ст.2 ГПК України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Згідно п. 2 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України від 08.04.99р. № 3-рп/99 під поняттям “орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах” потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади, який фактично є позивачем у справі та стороною в процесі.
Прокурором в якості позивача зазначено виконавчий комітет Вінницької міської ради, який не є органом державної виконавчої влади у спірних правовідносинах.
Так, відповідно до статті 1 Указу Президента України від 24.07.1995 № 640/95 “Про обласні, Київську та Севастопольську міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації” утворено обласні, Київську та Севастопольську міські, районні, районні у містах Києві та Севастополі державні адміністрації. Державні адміністрації є місцевими органами державної виконавчої влади.
Натомість місцеве самоврядування, відповідно до ст. 140 Конституції України, є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.
Згідно ст. 143 Конституції України, територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності. Органам місцевого самоврядування можуть надаватися законом окремі повноваження органів виконавчої влади.
Відповідно до ст. ст. 5, 11, 29 Закону України “Про місцеве самоврядування”, міська рада відноситься до системи місцевого самоврядування, виконавчим органом якої є її виконавчий комітет, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи, до відання яких належать:
а) власні (самоврядні) повноваження:
1) управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.
Таким чином, поняття "міська рада, або її виконавчий орган" не є тотожним поняттю "орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваженнями органу виконавчої влади", що побічно підтверджується також Рішенням Конституційного Суду України у справі N 1-45/2003 від 25 грудня 2003 року N 21-рп/2003.
З огляду на вказане та беручи до уваги, що управління комунальною власністю відноситься до компетенції місцевого самоврядування, виконавчий комітет Вінницької міської ради у спірних правовідносинах не здійснює повноваження органу державної виконавчої влади, у зв'язку з чим прокурором невірно визначено орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Подібні правові позиції висловлені також у Постанові Верховного Суду України від 22 лютого 2005 р. у справі № 33/120-04. З вказаної постанови також випливає обов'язок суду перевіряти викладені вище підстави пред'явлення позову прокурором та не допускати безпідставного порушення провадження у таких справах.
Враховуючи викладене, керуючись п. 1 ст. 80, 86 ГПК України, -
1. Провадження у справі №14/49-08 припинити.
2. Копію ухвали надіслати прокурору та сторонам.
Суддя
віддрук. прим.:
1 - до справи
2 - позивачу
3 - відповідачу
4- прокурору