Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309
Іменем України
16.04.2009
Справа №2-22/1738.1-2007
За позовом - Білогірського виробничого підприємства водопровідно - каналізаційного господарства, м. Білогірськ, вул. Мірошниченко, 11а
до відповідача - Білогірського районного споживчого товариства, м. Білогірськ, вул. Нижньогірська, 13
про стягнення 66344,83 грн.
Суддя Калініченко А.А.
Представники:
від позивача - Анісова А.М., представник, дов від 03 листопада 2008 року, Лазов Ф.І., представник, дов ваід 24 лютого 2009 року
від відповідача - Прокопець І.С., паспорт
за участю експерта ТОВ «Кримське експертне бюро» Кліменко І.В., свідоцтво № 1212 від 29 лютого 2008 року
Обставини справи:
Позивач - Білогірське виробниче підприємство водопровідно - каналізаційного господарства звернулось до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - Білогірського районного споживчого товариства, просить суд стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги з водопостачання у розмірі 66344,83 грн., мотивуючі позовні вимоги тим, що відповідач порушив Правила користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України.
Відповідач заперечує проти позовних вимог з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву, просить суд в задоволенні позову відмовити.
Рішенням Господарського суду АР Крим від 22 червня 2006 року у справі № 2-24/9812-2006 в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 11 вересня 2006 року у справі № 2-24/9812-2006 апеляційну скаргу Білогірського виробничого підприємства водопровідно - каналізаційного господарства залишено без задоволення, рішення Господарського суду АР Крим від 22 червня 2006 року у справі № 2-24/9812-2006 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 30 листопада 2006 року у справі № 2-24/9812-2006 касаційну скаргу Білогірського виробничого підприємства водопровідно - каналізаційного господарства задоволено частково, постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 11 вересня 2006 року, рішення Господарського суду АР Крим від 22 червня 2006 року у справі № 2-24/9812-2006 скасовано, справу направлено до Господарського суду АР Крим на новий розгляд.
Ухвалою Господарського суду АР Крим від 29 січня 2007 року справу № 2-24/9812-2006 було прийнято до провадження судді Господарського суду АР Крим Альошиної С.М. із привласненням справі № 2-28/1738.1-2007, справу призначено до розгляду.
Ухвалою Господарського суду АР Крим від 07 червня 2007 року у справі № 2-28/1738.1-2007 провадження у справі зупинено, у справі призначено судову технічну експертизу, проведення якої доручено ТОВ «Кримське експертне бюро».
07 липня 2008 року до суду надійшов висновок експерта № 80/70 від 01 липня 2008 року.
Ухвалою Господарського суду АР Крим від 11 липня 2008 року провадження у справі № 2-28/1738.1-2007 поновлено, справу призначено до розгляду.
Ухвалою Господарського суду АР Крим від 23 вересня 2008 року у справі № 2-28/1738.1-2007 провадження у справі зупинено, у справі призначено додаткову судову будівельно - технічну експертизу, проведення якої доручено ТОВ «Кримське експертне бюро».
За резолюцією Заступника Голови Господарського суду АР Крим Тіткова С.Я. від 15 жовтня 2008 року, у зв'язку з переходом судді Господарського суду АР Крим Альошиної С.М. на посаду судді Господарського суду м. Севастополя, справу № 2-28/1738.1-2007 передано на розгляд судді Господарського суду АР Крим Калініченко А.А.
22 січня 2009 року до суду надійшов висновок експерта № 97/08 від 21 січня 2009 року.
Ухвалою Господарського суду АР Крим від 22 січня 2009 року справу № 2-28/1738.1-2007 прийнято до провадження судді Господарського суду АР Крим Калініченко А.А. із привласненням справі № 2-22/1738.1-2007, провадження у справі поновлено, справу призначено до розгляду.
В судовому засіданні відповідач заявив клопотання про призначення по справі повторної судової будівельно - технічної експертизи.
Однак, суд вважає вказане клопотання необґрунтованим у зв'язку з тим, що в процесі розгляду справи проводились судові експертизи, на вирішення яких ставились питання аналогічного характеру, на які експертами були надані відповіді, викладені у відповідних висновках.
Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -
встановив:
Між сторонами у справі укладений договір № 18 від 04.01.2005 року на во допостачання з комунального водопроводу та відведення стоків в комунальну каналізацію, відповідно до якого позивач (водоканал) зобов'язався забез печити відповідача (абонента) питною водою, також здійснювати водовідведення на умовах, визначених даним договором.
Умовами договору передбачено, що при виявленні представником «Водо каналу» витоку води в мережах «Абонента» внаслідок пошкодження його мереж, розморожування, самовільного підключення або нераціонального водокористу вання, коли водолічильник на вводі відсутній або коли витік води не фіксується водолічильником, при невиконанні «Абонентом» приписів у встановлений тер мін, Водоканал проводить розрахунок витрат води у такому порядку: за пропус кною здатністю труби вводу, при швидкості руху води в ній 2 м/сек, та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу (п. 11 договору).
З метою контролю за раціональним водоспоживанням, перевірки роботи водомірів і цілісності пломб, відповідно до п. 12. 15. Правил користування сис темами комунального водопостачання і водовідведення в містах і селищах України, затвердженими наказом Держжитлокомунгоспу Украї ни № 65 від 01.07.1994 року (із змінами, внесеними згідно з наказом Державно го комітету з питань житлово-комунального господарства № 1 від 04.01.2005 року), представниками позивача (водоканалу) у присутності представника від повідача (абонента) Головченка В.В. було проведено обстеження водопровідних систем і пристроїв на них, належних Білогірському РСТ.
В ході перевірки Білогірськім ВПВКГ було виявлено порушення вимог Правил, про що в порядку п. 12. 15. Правил складено акт від 17.02.2006 року, з якого вбачається наступне: у кафе «Рюмочная» розморожений водопровід, а та кож, вентиль перед водолічильником та водолічильник, витік води у розподіль ному колодязі; при перевірці водопровідної лінії на території РЗК по вул. Бойко на першій лінії вводу відбувається два витоки води у колодязі на вводі водопро воду за парканом та далі - на вводі до будівлі «ковбасний цех», на другій лінії вода надається до адміністративного будинку у кафе-бар «Візантія», однак, у ко лодязі на точці водопідключення до будинку відбувається витік, діаметр 15 мм, внаслідок чого колодязь повний.
Також, за результатами вказаної перевірки ко місією Білогірського ВПВКГ наданий припис Білогірському РСТ про термінове (до 18.02.2006 року) усунення усіх витоків з подальшим складанням акту з пред ставником Білогірського ВПВКГ та зроблений висновок про необхідність здійс нення розрахунку за нераціональне використання води відповідно до п. 9. 6. Правил, оскільки, оформлені таким чином акти є підставою для розрахунків за водокористування відповідно до даного пункту Правил, що визначає порядок проведення розрахунків витрат води.
Враховуючи наведені обставини, позивачем (водоканалом) виставлений від повідачу (абоненту) рахунок № 18 від 20.02.2006 року на суму 66344,83 грн., який не був оплачений останнім.
Відповідно до ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
Вищий господарський суд України в постанові від 16.11.2006 р. зазначив, що здійснення Білогірським ВПВКГ розрахунку витрат за актом від 17.02.2006 р. на підставі п. 9.6. Правил є обґрунтованим та правомірним, в той же час під час нового розгляду справи суду слід оцінити правильність розрахунку витрат води в частині об'єму використаної води та застосованих тарифів.
Положення преамбули до Водного кодексу України передбачають, що усі води (водні об'єкти) на території України є національним надбанням народу України, однією з природних основ його економічного розвитку і соціального добробуту.
Правила користування системами комунального водопостачання і водовідведення в містах і селищах України, затверджені наказом Держжитлокомунгоспу України № 65 від 01.07.1994 року (із змінами, внесеними згідно з наказом Державного комітету з питань житлово-комунального господарства № 1 від 04.01.2005 року), запроваджують порядок користування питною водою з кому нальних водопроводів і приймання стічних вод до комунальної каналізації та визначають взаємовідносини між об'єднаннями, виробничими управліннями во допровідно-каналізаційного господарствами або іншими експлуатаційними ор ганізаціями, комбінатами комунальних підприємств та абонентами міських, районних, селищних водопроводів і каналізацій на терито рії України.
Дотримання цих Правил є обов'язковим для всіх осіб, підприємств, установ, організацій, що користуються комунальними водопроводами і каналі заціями, незалежно від їхньої відомчої належності і форми власності та Водока налу (п. п. 1. 1., 1. 2.).
Відповідно до п. 9. 1. Правил, абонент зобов'язаний стежити за станом внутрішньої водопровідної мережі, арматури (водорозбірних кранів, вентилів, змішувачів, засувок тощо) та санітарно-технічних приладів на ній (умивальників, ванн, ра ковин, змивальних бачків тощо), не допускати витоку води, в разі його виник нення або виявлення витік води повинен бути негайно ліквідований абонентом.
Виходячи з п. 9.6. Правил при виявлені представником Водоканалу витоку води в мережах абонента внаслідок їх пошкодження або нераціонального водо користування, коли водолічильник на вводі відсутній або не працює з вини або нента, Водоканал виконує розрахунок витрат води у такому порядку: за пропус кною здатністю труби вводу при швидкості руху води в ній 2 м/сек, та дією її повним перерізом протягом 24 годин за добу. Розрахунок проводиться за фак тичний час витоку води по день її ліквідації; якщо час, протягом якого відбував ся витік, встановити не вдається, то розрахунок здійснюється за останній поточ ний місяць. Наявність витоку оформлюється актом відповідно до п. 12. 15. цих Правил.
Як вбачається з матеріалів справи, перевіркою, проведеною Білогірськім ВПВКГ, виявлено порушення вимог Правил та складено акт від 17.02.2006 року в порядку п. 12. 15. Правил, з яких вбачається наступне: у кафе «Рюмочная» розморожений водопровід, а також, вентиль перед водолічильником та водолічильник, витік води у розподільному колодязі; при перевірці водопровідної лінії на території РЗК по вул. Бойко на першій лінії вводу відбувається два витоки води у колодязі на вводі водопроводу за парканом та далі - на вводі до будівлі «ковбасний цех», на другій лінії вода надається до адміністративного будинку у кафе-бар «Візан тія», однак, у колодязі на точці водопідключення до будинку відбувається витік, діаметр 15 мм, внаслідок чого колодязь повний, а отже наявні порушення вищенаведених вимог Правил (п. 9. 1.).
Таким чином, враховуючи викладені обставини та виходячи з наведених нормативних приписів, суд дійшов висновку, що здійснення Білогірськім ВПВКГ розрахунку витрат за актом від 17.02.2006 року на підставі п. 9. 6. Правил є об ґрунтованим та правомірним.
Виходячи з п. 12. 15 Правил, акт, що засвідчує виявлені порушення Правил та оформлений відповідно до вимог даного пункту Правил, є підставою для роз рахунків за водокористування відповідно до п. 9. 6. Правил, а тому, заявлені по зовні вимоги не суперечать нормам права.
Так, примайючи до уваги вищенаведене, суд погоджується з розрахунком суми позову, складеним на підставі акту від 17 лютого 2006 року, відповідно до якого заборгованість за надані послуги з водопостачання склала 66344,83 грн., а.с. 13-16.
Крім того, слід зауважити наступне.
Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Так, виходячи зі змісту ст. 42, 43 Господарського процесуального кодексу України, судом до уваги прийнятий висновок № 97/08 від 21 січня 2009 року, а.с.5, відповідно до якого встановлено наступне.
Так, на вирішення експерта були поставлені наступні питання: чи можливий виток води, яка знаходиться під тиском від 0,5 кг/см2 до 2,5 кг/см2, з трищін та свищів водопроводу, прокладеного на глибині 1,0 та 1,5 м в м. Білогірськ АР Крим при температурі навколишнього середовища вище нуля або нижче нуля, та при якій саме температурі? Якщо можливий виток, то при якій саме температурі навколишнього середовища нижче нуля, вода, яка витікає з трихін та свищів, під тиском від 0,5 кг/см2 до 2,5 кг\см2 на глибині 1,0 м та 1,5 м, перейде у стан льоду? Чи можливий подальший виток води, яка знаходиться під тиском від 0,5 кг/см2 до 2,5 кг\см2 на глибині 1,0 м та 1,6 м, при замерзанні тільки поверхневого шару води у колодязях?
Поданий до суду висновок № 97/08 від 21 січня 2009 року містить наступні висновки: у колодязях водопроводу на території Райзаготконтори на вводі у будівлю ковбасного цеху та до адміністративної будівлі (кафе - баз «Візантія»), а також у розподільчому колодязі біля кафе «Рюмочная», згідно акту від 17 лютого 2006 року відбувався виток води. Не дивлячись на те, що температура повітря за період з 20 січня 2006 року по 17 лютого 2006 року (деньс кладення акту) була нижче нуля, колодязі були заповнені водой. Отже, можливий виток води, яка знаходилась під тиском від 0,5 кг/см2 до 2,5 кг/см2, з тріщин та свищів водопроводу, прокладеного на глибині 1,0 та 1,5 м в м. Білогірськ АР Крим, при температурах від +1,60С до -26,40С, зафіксованих у довідці Центру по гідрометеорології в АР Крим.
Крім того, за другим та третім питаннями, експертом зроблені наступні висновки.
Вода, яка витікає з тріщин та свищів під тиском від 0,5 кг/см2 до 2,5 кг/см2 на глибині 1,0 м та 1,5м, має позитивну температуру та не переходить у стан льоду. В лід перетворюється вода, яка знаходиться у верхньому шарі зіткнення з повітрям при негативних температурах.
Подальший виток води, яка знаходиться під тиском від 0,5 кг/см2 до 2,5 кг/см2 на глибині 1,0 м та 1,5м, при замерзанні тільки поверхневого шару води у колодязях, можливий.
Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі 66344,83 грн.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.
Таким чином, з урахуванням викладеного, суд вважає позовні вимоги обгрунтованими та аткими, що підлягають задоовленню у повному обсязі.
Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача.
В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складений та підписаний відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 21 квітня 2009 року.
На підставі викладеного, керуючись ст. 82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, суд
вирішив:
1. Позов задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з Білогірського районного споживчого товариства (м. Білогірськ, вул. Нижньогірська, 13, рахунок № 260005953 в КРД АППБ «Аваль» м. Сімферополь, МФО 324021, ЄДРПОУ 01757350) на користь Білогірського виробничого підприємства водопровідно - каналізаційного господарства (м. Білогірськ, вул. Мірошниченко, 11а, рахунок № 2600610972 в КРД АППБ «Аваль» м. Сімферополь, МФО 324021, ЄДРПОУ 03332518) заборгованість за надані послуги з водопостачання у розмірі 66344,83 грн.
3. Стягнути з Білогірського районного споживчого товариства (м. Білогірськ, вул. Нижньогірська, 13, рахунок № 260005953 в КРД АППБ «Аваль» м. Сімферополь, МФО 324021, ЄДРПОУ 01757350) на користь Білогірського виробничого підприємства водопровідно - каналізаційного господарства (м. Білогірськ, вул. Мірошниченко, 11а, рахунок № 2600610972 в КРД АППБ «Аваль» м. Сімферополь, МФО 324021, ЄДРПОУ 03332518) 663,44 грн. державного мита.
4. Стягнути з Білогірського районного споживчого товариства (м. Білогірськ, вул. Нижньогірська, 13, рахунок № 260005953 в КРД АППБ «Аваль» м. Сімферополь, МФО 324021, ЄДРПОУ 01757350) на користь Білогірського виробничого підприємства водопровідно - каналізаційного господарства (м. Білогірськ, вул. Мірошниченко, 11а, рахунок № 2600610972 в КРД АППБ «Аваль» м. Сімферополь, МФО 324021, ЄДРПОУ 03332518) 118,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Калініченко А.А.